Рішення № 77270767, 16.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9313/18

Провадження № 2-а/522/1145/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі судового засідання Ткаченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 287/18 від 10.05.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.05.2018 року ОСОБА_1 отримано лист від Управління ДАБК ОМР від 10.05.2018 р. із винесеною постановою про адміністративне правопорушення від 10.05.2018 р. № 287/18. Також, того ж дня отримано лист Управління ДАБК ОМР від 26.04.2018 р. з повідомленням про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення буде здійснено 10 травня 2018 року о 12-00, до якого було додано: ОСОБА_2, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000482 від 26.04.2018 року та протокол про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 року. ОСОБА_1, зазначає, що дізналася про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення після його проведення, у зв’язку з чим була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи, дати пояснення щодо результатів проведеної працівниками Управління ДАБК ОМР перевірки, надати свої заперечення, клопотання. Позивач вважає постанову винесеною за істотного порушенням вимог законодавства.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 31 травня 2018 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До суду 18 серпня 2018 року надійшов відзив на позовну заяву від Управління ДАБК ОМР, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволені позову, виходячи з того, що 26.04.2018 року Управлінням складено ОСОБА_2 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час виїзду на місце 26.04.2018 року за адресою: м. Одеса, пров. Маячний, 1-Б з візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису № 359/17 від 10.07.2017 року не виконанні, перебудова житлового будинку літ. «Б» та демонтаж самочинно збудованих двох трьохповерхових житлових будинків не проведено. Відповідач зазначає, що Протокол про адміністративне правопорушення складений та надісланий з дотриманням вимог законодавства, те, що позивач його отримав 14.05.2018 року не вина Управління. Тож, відповідач, вважає, що постанова № 287/18 від 10.05.2018 року винесена на підставі та за результатами всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Сторони в судове засідання не з’явились. Представник позивача надав заяву про слухання справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як закріплено в нормі ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як видно з наданих матеріалів позивач отримав копію постанови 14.05.2018 року, а звернувся до суду 23.05.2018 року, тобто у визначений десятиденний строк, оскільки не був присутнім під час прийняття постанови.

Таким чином, клопотання позивача про поновлення йому строку для подання позову є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень..

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що 10.07.2017 року Управлінням ДАБК ОМР було здійснено комісійний виїзд на місце за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 1-Б, та проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки, 10.07.2017 року складено припис про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 359/17 від 10.07.2017 року з терміном усунення виявлених порушень до 10.09.2017 року, а саме: здійснити перебудови житлового будинку літ. «Б» у відповідність до технічного паспорту та провести демонтаж самочинно збудованих двох трьохповерхових житлових будинків до 10.09.2017 року.

З наданого суду припису вбачається що ОСОБА_1 вказаний припис не отримала, і є відмітка про відмову у його отриманні та його примірник надіслано Укрпоштою за № 6500005060711. Доказів безпосереднього отримання ОСОБА_1 вказаного припису суду не надано.

З наданого відповідачем відзиву на позов вбачається, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було складено ОСОБА_2 № 000482 від 26.04.2018 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису № 359/17 від 10.07.2017 року не виконанні, перебудова об’єкту будівництва не проведено.

При цьому з даного ОСОБА_2 № 000482 від 26.04.2018 року також вбачається що примірник акту забудовником не отримано у зв’язку з його відмовою, та ОСОБА_2 направлено поштою.

Згідно наданої суду копії протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 26.04.2018 року складеного за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та про призначення розгляду його на 10.05.2018 р. вбачається, що підпис ОСОБА_1 про його вручення відсутній, і що остання відмовився від його отримання, та який відправлено поштою. ОСОБА_2 та протокол позивач отримав 14.05.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 10.05.2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 заступник начальника Управління-начальник інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_3 виніс постанову № 287/18, згідно якої притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП ОСОБА_1 та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., при цьому в постанові вказано що позивач на розгляд справи не з’явився.

Зі змісту постанови № 287/18 від 10.05.2018 року вбачається, що за результатами позапланової комісійної перевірки, проведеної Управлянням за адресою: м. Одеса, пров. Маячний, 1-Б, 10.07.2017 року відносно замовника будівництва ОСОБА_1 були складені: акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000626 від 10.07.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини 5 статті 96 КупАП від 10.07.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини 9 статті 96 КУпАП від 10.07.2017 року та видано припис про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 359/17 від 10.07.2017 року з терміном усунення виявлених порушень до 10.09.2017 року, а саме: здійснити перебудови житлового будинку літ. «Б» у відповідність до технічного паспорту та провести демонтаж самочинно збудованих двох трьохповерхових житлових будинків до 10.09.2017 року.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно до п.п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 533 Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що фактично перевірка, як зазначено в ОСОБА_2 № 000482, дотримання вимог законодавства стосовно позивача не проводилася, а складені за результатами перевірки акт та протокол про адміністративне правопорушення направлені позивачу поштою.

При цьому, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 ст. 244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42).

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У оскаржуваній Постанові дійсно зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з’явилася, а копія постанови надіслана Укрпоштою.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, за змістом вище наведених правових норм вбачається, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У той же час посадова особа інспекції зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Між тим зазначених вимог відповідачем не виконано.

Як вбачається з всіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, також відсутні докази його відмови від їх отримання.

При розгляді 10.05.2018 року позивач не був присутній і як вбачається з матеріалів справи про розгляд його справи він був повідомлений 14.05.2018 року, в той час як Постанова про адміністративне правопорушення була винесена 10.05.2018 року, що свідчить про неналежне повідомлення ОСОБА_1 та про порушення її прав на захист, дачі пояснень та відповідних доказів.

Проте, як зазначалося вище ОСОБА_1 не з’явилася на розгляд справи у зв’язку з тим, що не була належним чином та своєчасно повідомлена про розгляд справи.

З викладеного слідує, що винесення оскаржуваної постанови було здійснено із порушенням вимог Порядку, оскільки позивача було позбавлено права надати зауваження на протокол, пояснення по суті вказаних у ньому порушень.

Отже, відповідачем не дотримано процедури Порядку, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз'яснення прав та обов'язків, надання можливості надати зауваження на цей протокол, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Тобто, відповідач при притягнення позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач не забезпечив позивачу можливості скористатися своїми правами. Відповідачем порушено процедуру складення Постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Проте статтею 68 Конституції України закріплено, що Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Аналіз змісту вказаної правової норми свідчить, що обчислення строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за правопорушення розпочинається з моменту вчинення такого порушення.

Так, будівельні роботи, на об'єкті за адресою: м. Одеса, пров. Маячний, 1-Б, було виявлено 10.07.2017р. при проведенні позапланової комісійної перевірки.

На думку суду, на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності тобто 10.05.2018р. сплинув встановлений ст. 38 КУпАП строк.

Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю.

Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Проаналізувавши обставини справи та суть правопорушення, суд дійшов висновку, що відповідно до розглядуваних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

На думку суду відповідач не довів правомірність прийнятої постанови від 10.05.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. та такою, що прийнята поза межами встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Відтак, остання має бути скасована із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19, 55, 68 Конституції України, ст.ст. 241-246, 250, 286, 293 КАС України, ст. ст. 33,38, 188-42,244-6, 268, 285 КУпАП суд,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № 287/18 від 10.05.2018 року, винесеною заступником начальника Управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 287/18 від 10.05.2018 року, винесеною заступником начальника Управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2018 року.

Суддя Л.М. Чернявська

16.10.2018