Вирок № 77270154, 16.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/154/2018

Справа № 428/3030/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Лещинської О.Я.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника Лісечка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130370000354 від 31.01.2018 року, у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєверодонецька Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2018 приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи біля будинка АДРЕСА_3, побачив раніше незнайому жінку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у якої в руках знаходилась жіноча сумка. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір на заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 направився за потерпілою ОСОБА_5, яка йшла біля дитячого навчального закладу № 11 «Світлячок», розташованого по вул. Енергетиків 28-а, м. Сєвєродонецька, для того, щоб злочинним шляхом заволодіти майном. Перебуваючи біля вищезазначеної будівлі дитячого закладу ОСОБА_3 дістав із правого рукава куртки кухонний ніж для вчинення розбійного нападу з метою демонстрації реальності своїх злочинних намірів, як психологічний фактор можливого застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, взявши потерпілу лівою рукою за тулуб, при цьому правою рукою підставив кухонний ніж до горла, сказавши потерпілій ОСОБА_1, що йому потрібна її сумка та після чого вихватив у останньої з рук жіночу сумку. В подальшому ОСОБА_3, тримаючи вищевказану жіночу сумку потерпілої у руці з місця скоєння злочину втік. Таким чином ОСОБА_3 викрав жіночу сумку, в якій знаходилось три мобільних телефони, а саме мобільний телефон «HTC Wildfire S» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Nokia 1600» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Nokia С2-06» у корпусі чорного кольору; шкіряний гаманець, в якому знаходилось грошові кошти у сумі 30 гривень, 2 долара США, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України - вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 13.01.2018 року приблизно о 13 годині він йшов від товариша, який займається точінням ножів, до своєї бабусі, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2. Проходячи в провулку, який розташований між вул. Енергетиків та вул. Гоголя, він побачив жінку, яка йшла попереду, тримаючи в руках жіночу сумку. При собі він мав кухонний ніж з дерев'яною ручкою світлого кольору та лезом довжиною приблизно 15 см. У нього виник намір відібрати сумку у вищевказаної жінки. Він наздогнав жінку біля дитячого садка, який розташований по вул. Енергетиків, обійшов ззаду та став попереду неї обличчям до обличчя. Він запитав у жінки, де знаходиться вул. Енергетиків, після чого дістав ніж з правого рукава куртки та тримаючи його правою рукою за рукоятку, пристав лезо до шиї жінки. Після чого вибачився та сказав, що йому потрібна її сумка, на що вона протягла сумку, а він вихопив сумку і втік. У викраденій сумці він знайшов три мобільних телефони, які він продав на Центральному ринку, гаманець, в якому було 30 грн. та 2 долари США. Виручені гроші витратив на власні потреби, купляв цигарки, повернув борг. Потім він ще раз оглянув сумку і побачив там посвідчення потерпілої, після чого вирішив не знищувати її документи та речі. 02.02.2018 року у нього під час обшуку були вилучені речі потерпілої. З розміром матеріальної шкоди він згоден, але на даний час потерпілій матеріальна шкода відшкодована частково. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що до подій, зазначених в обвинувальному акті, вона не була знайома з обвинуваченим. 31.01.2018 року о 13 годині 05 хвилин, вона поверталась з лікарні, йшла в провулку між вулицями Енергетиків та Гоголя, тримаючи в руках жіночу сумку та пакет з речами. До неї ззаду підійшов обвинувачений та запитав, де знаходиться вул. Енергетиків. Після того, як вона відповіла, обвинувачений сказав: «Вибачте, але мені потрібна ваша сумка» та приставив до її горла кухонний ніж, з довжиною леза приблизно 13-15 см., який вона добре бачила. Вона сказала «забирай», а обвинувачений вихопив сумку і втік. Вона нічого не кричала обвинуваченому, викликала поліцію. На досудовому розслідуванні їй було повернуто документи, сумку, гаманець та три телефони. На відшкодуванні іншої шкоди вона не наполягає. Згідно поданої заяви, просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України, але з його реальним відбуттям.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся, завдана матеріальна шкода частково відшкодована, шляхом повернення майна.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, з урахуванням думки потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України, але з його реальним відбуттям, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбачену санкцією ч.1 ст.187 КК України, в умовах його ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний судом ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 02.02.2018 року по день ухвалення вироку.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 16.10.2018 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний судом ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 02.02.2018 року по день ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи від 02.02.2018 року № 19/113/6-1/58е, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/6-1/108д від 02.02.2018 року складає 858 (вісімсот п'ятсот вісім) грн. 00 коп., товарознавчих експертиз №19/113/9-3/274-47е від 27.02.2018 року, що згідно довідки №19/113/9-3/228-д становить 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., №19/113/9-3/376-63е від 13.03.2018 року, що згідно довідки № 19/113/9-3/304д від 13.03.2018 року, становить 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., № 19/113/9-3/322-59е від 19.02.2018 року, що згідно довідки № 19/113/9-3/184д від 19.02.2018 року, складає 858 (вісімсот п'ятсот вісім) грн. 00 коп., проведення експертизи холодної зброї № 19/113/6-3/68е від 13.02.2018 року, що згідно довідки №19/113/9-3/64д від 13.02.2018 року, становить 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., в дохід держави (отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 0551219 по кримінальному провадженню № 12018130370000354 від 31.01.2018 року, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- мобільні телефони: «Nokia 1600» в корпусі чорного кольору; «Nokia С2» в корпусі чорного кольору, «HTC Wildfire S» в корпусі чорного кольору, жіночу сумку чорного кольору, шкіряний гаманець, які передані під розписку на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 - залишити у власності останньої;

-кухонний ніж, упакований в сейф -пакет № 2616108, який переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова