Рішення № 77268607, 19.10.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3788/18

Номер провадження 2-а/404/549/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м.Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючої судді - Панфілової А.В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Поліцейської роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції третя особа Публічне акціонерне товариство « Науково- виробниче підприємство Радій» про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

13.06.2018 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування зазначено, що згідно постанови БР № 514252 від 03.06.2018 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення п 3.34 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч.3 ст. 121 КУпАП. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення позивач 03. 06.2018 року о 05:59 год. в Київській області, село Гора, Бориспіль 7, керуючи автомобілем Фольцваген Каравелле , д/н НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 в ході перевірки документів було виявлено, що транспортний засіб зареєстровано на ПАТ «НВП «Радій», який займається комерційною діяльністю для отримання прибутку та не мав при собі протокол обоє 'язкового технічного контролю та своєчасно його не пройшов. Пояснення та заперечення не були взяті до уваги. В позові зазначає, що виконував свої службові обов'язки як водій ПАТ «НВП «Радій», а легковий автомобіль Фольцваген Каравелла , номерний знак НОМЕР_2 є спеціалізованим легковим автомобілем, автомобілем категорії «В» пасажирським-В, повна маса якого складає 2461 кг., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 841369, не використовується та ніколи використовувався в комерційних цілях для отримання прибутку будь-ким, а використовується виключно для службових потреб ПАТ «НВП «Радій», та відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» не є транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю.

Стверрджується, що працює водієм на підприємстві ПАТ «НВП «Радій» і

відряджений керівництвом з 02.06.2018 року по 03.06.2018 року у службове відрядження згідно Наказу №1425 від 01.06.2018 року. Виконуючи свої службові обов'язки та перебуваючи у службовому відрядженні, 03.06.2018 року зустрічав з аеропорту м. Бориспіль працівників підприємства ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з прибулого літака, про що письмово склав пояснення під час розгляду справи. При складені постанови позбавлений можливості скористатися правничою допомогою. Тому, посилаючись на вказані обставини, просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв”язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

До судового засідання позивач надав заяву про повне підтримання позовних вимог ( а.с. 61 ).

Відповідач надав відзив проти позову та відео фіксацію прравопорушення. В відзиві зазначено , що 03.06.2018 о 10 год. 25 хв. водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом « Фольцваген Каравелла », н.з. В А 5546 АН, с. Гора, термінал «Д» ДП МА «Бориспіль», здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», в ході перевірки документів було виявлено, що транспортний засіб зареєстровано на ПАТ «НВП «Радій», який займається комерційною діяльністю для отримання прибутку та не мав при собі протокол обов'язкового технічного контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» та п. 31.3.6) правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною третьою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 340 гривень.

Щодо правомірності винесення Постанови. Для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди на підставі частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, як зазначає Пленум Вищого адміністративного суду у постанові від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина 1 статті 9 КУпАП).

Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 35 закону України «Про дорожній рух»: транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років, ттехнічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Пре

систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Ч. 7 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух»: періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: 1)для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; 2) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Відповідно до п. 31.3.6) ПДР України: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Ч. 3 ст. 121 КУпАП: керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 214 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 КУпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

ІІоліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив правила дорожнього руху (стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху(в тому числі визначені частиною третьою статті 121 Кодексу).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП. посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП).

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Від третьої особи надано пояснення відповідно до яких зазначено, що автомобіль , яким керував позивач належить підприємству , яке згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців не здійснює такий вид діяльності як перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, тому позов просить задовольнити повністю.

Судом встановлено наступні факти.

Згідно постанови БР № 514252 від 03.06.2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення п 3.34 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч.3 ст. 121 КУпАП. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення позивач 03.06.2018 року о 05:59 год. в Київській області, село Гора, Бориспіль 7, керуючи автомобілем Фольцваген Каравелле , д/н НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 в ході перевірки документів було виявлено, що транспортний засіб зареєстровано на ПАТ «НВП «Радій», який займається комерційною діяльністю для отримання прибутку та не мав при собі протокол обоє 'язкового технічного контролю та своєчасно його не пройшов. Пояснення та заперечення не були взяті до уваги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України « Про Поліцію», « Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП, наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395, а тому підлягає скасуванню.

Керуючи транспортним засобом, позивач виконував свої службові обов'язки як водій ПАТ «НВП «Радій», а легковий автомобіль Фольцваген Каравелла , номерний знак НОМЕР_2 є спеціалізованим легковим автомобілем, автомобілем категорії «В» пасажирським-В, повна маса якого складає 2461 кг., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 841369, не використовується в комерційних цілях для отримання прибутку будь-ким, а використовується виключно для службових потреб ПАТ «НВП «Радій», та відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» не є транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю.

Водій ПАТ «НВП «Радій»

відряджений з 02.06.2018 року по 03.06.2018 року у службове відрядження згідно Наказу №1425 від 01.06.2018 року. Виконуючи свої службові обов'язки та перебуваючи у службовому відрядженні, 03.06.2018 року зустрічав з аеропорту м. Бориспіль працівників підприємства ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з прибулого літака, про що письмово склав пояснення під час розгляду справи.

При складені постанови позбавлений можливості скористатися правничою допомогою.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ Науково-виробниче підприємство «Радій» здійснює лише один вид діяльності 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації та не здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п.1.1. ПДР вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Ч. 3 ст. 121 КУпАП: керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 35 закону України «Про дорожній рух»: транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років., технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Пре

систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Ч. 7 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух»: періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: 1)для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; ) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Відповідно до п. 31.3.6) ПДР України: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 96 КАС України визначено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи. Відповідно до ч. 1 ст.99 КАС України зазначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електроні документи (тестові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео, та звукозаписи тощо).

За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених завдань:- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; - регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережу.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 № 596-УІП статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Частина 5 статті 258 КУпАП визначає, що у разі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України- "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів. на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством, факт вчинення правопорушення як зазначено відповідачем підтверджується відео фіксацією, яка не вказана як доказ у справі в п. 8 Постанови, тому є наналежним доказом в розумінні КАС України і не досліджується судом, а тому суд приходить до висновку, щодо задоволення позову повністю, оскільки позивач є водієм ПАТ « Науково- виробничого підприємства Радій» та згідно наказу від 01.06.2018 року № 1425, відряджений в місто Київ НЄК Енергоатом ДП Атомкоплект, з метою перевезення людей терміном на 2 дні з 02.06.2018 року по 03.06.2018 рік а тому, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст.121, ст. ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.8-9 , 77,246, 247,250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( 25031, АДРЕСА_1, ІПН- НОМЕР_3) до інспектора патрульної поліції Поліцейської роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_2 ( 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Кошового 4) та Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції ( 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Кошового 4) третя особа Публічне акціонерне товариство « Науково- виробниче підприємство Радій» ( 25009, м. Кропивницький, вул. Ак. Тамма 29, код ЄДРПОУ- 14312430) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення БР № 514252 від 03.06.2018року відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором патрульної поліції Поліцейської роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_2 про накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., а провадження закрити, в зв”язку із відсутністю в діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда