Рішення № 77268048, 17.10.2018, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ № 384/513/18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/150/2018

17 жовтня 2018 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

за участю прокурора Дем’янової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Вільшанської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Вільшанської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування. Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13.06.2018 року кримінальне провадження №12018120240000057 від 28.03.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв’язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення. Відповідно до змісту вказаної ухвали Голованівського районного суду, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинив умисне легке тілесне ушкодження. В результаті своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді садна в лобно-скроневій області з права, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №60 від 17.04.2018 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Ухвала суду набрала законної сили 19.06.2018 року. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та ухвалу Голованівського районного суду від 13.06.2018 року в апеляційному порядку не оскаржував. У зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Вільшанської центральної районної лікарні з 28.03.2018 по 04.04.2018 (7 ліжко-днів). Згідно розрахунків Вільшанської центральної районної лікарні за вказаний період на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 державою затрачено кошти на лікування в сумі 1593грн. 04 коп. (398,26 грн. (вартість 1 л/дня) х 4 л/днів = 1593,04 грн.) та витрати на харчування в сумі 132 грн. 37 коп. (18,91 грн. х 4 л/днів =132,37 грн.), на загальну суму 1668,68 грн.. Крім того, згідно розрахунків Вільшанської центральної районної лікарні за квітень 2018 року на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 державою затрачено кошти в сумі 917 грн. 76 коп. (305,92 грн. (вартість 1 л/дня) х 3 л/днів = 917,76 грн.) та витрати на харчування в сумі 47 грн. 46 коп. (15,82 х 3 л/днів = 47,46 грн.), на загальну суму 965 грн. 22 коп.. Загалом на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 державою затрачено кошти в сумі 2633 грн. 90 коп.. Вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди державі повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження №12018120240000057 від 28.03.2018 року, що знайшло своє відображення в ухвалі Голованівського районного суду від 21.06.2018 року. На даний час витрати, понесені закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 2633грн. 90 коп. добровільно ОСОБА_1 не відшкодовано. У зв'язку з наведеним прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави кошти на відшкодування витрат Вільшанської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2633 грн. 90 коп., кошти перерахувати у дохід місцевого бюджету (МФО 823016, р/р 31419544700345, УК у Вільшанському районі Кіровоградської області, код 36542400, код ККД 24060300) та витрати, пов’язані з розглядом справи.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник Вільшанської ЦРЛ в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що відповідач позов визнав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження, вислухавши пояснення відповідача та доводи прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13.06.2018 року, кримінальне провадження №12018120240000057 від 28.03.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Ухвала набрала законної сили 19.06.2018 року. Відповідно до змісту вказаної ухвали ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення в тому, що він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, за таких обставин: 27 березня 2018 року, близько 18 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували в приміщенні житлового будинку домоволодіння ОСОБА_3 розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 12 в смт.Вільшанка, Вільшанського району, Кіровоградської області. Перебуваючи в житловому будинку домоволодіння ОСОБА_3 розташованого за зазначеною адресою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на грунті виниклих неприязних відносин виникла сварка в ході якої, ОСОБА_1 діючи умисно та цілеспрямовано, маючи на меті завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2, та реалізуючи її, достовірно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, у вигляді протиправного посягання на здоров’я іншої людини, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, сидячи на стільці поряд з ОСОБА_2 умисно кулаком правої руки наніс йому один удар по голові з правої сторони біля скроні. В результаті своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді садна в лобно-скроневій області з права, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №60 від 17.04.2018 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. В судовому засіданні потерпілий заявив клопотання про відмову від обвинувачення відносно ОСОБА_1, у зв’язку із тим, що примирився з ОСОБА_1, та претензій до нього не має (а.с. 8-9).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров’я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

У відповідності до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до п. 3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров’я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.

Згідно довідки Вільшанської центральної районної лікарні №720 від 25.04.2018 року та розрахунку витрат в березні 2018 року, ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 28.03.2018 року по 04.04.2018 у хірургічному відділенні Вільшанської ЦРЛ. Проведено 7 ліжко/днів. Сума витрат по лікуванню на 1 ліжко/день складає 398 грн. 26 коп.. Витрати на лікування ОСОБА_2 складають 1593 грн. 04 коп.. Сума витрат на 1 ліжко/день харчування складає 18 грн. 91 коп.. Витрати на харчування ОСОБА_2 складають 132 грн. 37 коп.. Загальна сума видатків затрачених на лікування ОСОБА_2 за березень складає 1668 грн. 68 коп.. Згідно розрахунку витрат у квітні 2018 року. Сума витрат по лікуванню на 1 ліжко/день складає 305 грн. 92 коп.. Витрати на лікування ОСОБА_2 складають 917 грн. 76 коп.. Сума витрат на 1 ліжко/день харчування складає 15 грн. 82 коп.. Витрати на харчування ОСОБА_2 складають 47 грн. 46 коп.. Загальна сума видатків затрачених на лікування ОСОБА_2 за квітень 2018 року складає 965 грн. 22 коп.. Разом 2633 грн. 90 коп. (а.с. 19-20).

Таким чином, беручи до уваги всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 необхідно стягнути з відповідача на користь закладу охорони здоров’я.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 223, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Вільшанської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави кошти на відшкодування витрат Вільшанської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2633 грн. 90 коп., зарахувавши кошти у дохід місцевого бюджету (МФО 823016, р/р31419544700345, УК у Вільшанському районі Кіровоградської області, код 36542400, код ККД 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає ІНФОРМАЦІЯ_3), на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Галицький В.В.