Ухвала суду № 77267740, 22.10.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5014/18

Провадження №1-в/367/586/2018

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Шестопалової Я.В.,

при секретарі: Герасімчук Ю.О.,

з участю прокурора: Нищенко О.М.,

представника ДУ «ІВЦ №132» ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області клопотання засудженого ОСОБА_2 про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково,-

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 своє клопотання підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ІВЦ № 132 заперечував щодо задоволення клопотання засудженого, оскільки останній не довів свого виправлення та має 1 не зняте та не погашене стягнення.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання засудженого, враховуючи особу засудженого, вважав, що засуджений не став на шлях виправлення.

Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, вивчивши клопотання, матеріали особової справи на засудженого, суд вважає, що клопотання засудженого про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково не підлягає задоволенню, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2018 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.

Згідно із довідкою по особовій справі № 58-Б-18 засуджений прибув до ДУ «ІВЦ № 132» для відбування покарання 18.04.2018 року. Станом на 19.10.2018 року невідбута частина покарання складає 2 місяці 4 дні.

Відповідно до висновку характеристики на засудженого ОСОБА_2 затвердженої начальником ДУ «Ірпінський виправний центр № 132» 18.10.2018 року, засуджений характеризується негативно.

Так, за період відбування покарання в установі допускав порушення встановлених правил відбування покарання за що має 1 стягнення у вигляді суворої догани, яке не знято та не погашено у встановленому законом порядку. В установі був працевлаштований на ТОВ «Вема-Кідс». На даний час не працевлаштований. За сумлінну поведінку та ставлення до праці має 1 заохочення.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Як передбачено ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий та звільнявся від відбування покарання з випробуванням та все одно вчиняв нові умисні злочини, тобто на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин, за який в даний час відбуває покарання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

З матеріалів особової справи вбачається, що на момент розгляду судом клопотання засудженого, залишок невідбутого покарання засудженим складає 2 місяці 4 дні обмеження волі, тобто засуджений на даний час відбув встановлений ст. 81 КК України строк, 1/2 частини призначеного судом покарання.

Сумлінна поведінка, в розумінні ст. 81 КК України, є не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення загального рівня, сумлінне ставлення до навчання, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та ін..

Сумлінне ставлення до праці, в розумінні ст. 81 КК України, є свідома участь у суспільно корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, внесення раціоналізаторських пропозицій, винахідницькі відкриття, сумлінне виконання трудових обов’язків і дорученої роботи, якість її виконання, прагнення до вдосконалення наявного фаху, спеціальності, придбання спеціальності або підвищення ділової кваліфікації, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, дбайливе ставлення до довіреного майна, інструментів, суворе додержання правил охорони праці і техніки безпеки тощо.

Як вбачається із матеріалів особової справи, засуджений за час відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі отримав 1 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Однак, 1 раз був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення встановлених правил відбування покарання, яке не погашене та не зняте, у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 1 заохочення за весь період відбування засудженим покарання та 1 не зняте та не погашене стягнення не може свідчити про його виправлення, оскільки позитивні зміни повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування ним покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що засуджений ОСОБА_2 не заслуговує на застосування до нього положення ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, тому клопотання засудженого не підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 537, 539 КПК, ст. 81 КК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_2 про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали був складений, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошений 22 жовтня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: Я.В. Шестопалова