Ухвала суду № 77266942, 21.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14993/18

Провадження № 1-кс/344/7083/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Данищук Д.М., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010002661 від 12.07.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12018090010002661 від 12.07.2018 за ознаками злочинів, передбаченихч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини при наступних обставинах. Так, ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав два фольгові згортки із порошкоподібною речовиною, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб диенгідрамін, які незаконно зберігав з метою незаконного збуту.

В подальшому, 09.08.2018 перебуваючи на території Центральної міської клінічної лікарні по вул. Мазепи, 114 в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 гривень фольговий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якого обмежено – амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб – дифенгідрамін.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19.09.2018 перебуваючи на сходовій клітці біля квартири АДРЕСА_1 вм. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 гривень фольговий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину – амфетамін.

У вчинені зазначених злочинів підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та жительм. Івано-Франківська вул. Вовчинецька, 194/19, громадянин України, українець, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, раніше судимий: 27.10.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт; 03.05.2017 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 місяців 5 днів арешту; 17.04.2018 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 850 гривень штрафу.

Причетність, ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, висновками судово-хімічних експертиз та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

19.09.2018 о 20.30 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 20.09.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

Один із злочинів у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є те що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину. Крім цього, ОСОБА_1 немає сталих соціальних зв’язків, тому може виїхати за межі населеного пункту в якому проживає, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Підставою вважати що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, є те, що йому відомі анкетні дані останніх і з метою уникнення кримінальної відповідальності, ним може здійснюватися незаконний вплив на свідків.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі за незаконне зберігання психотропних речовин, належних висновків не зробив та знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину. Крім цього, ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходу немає, підозрюється у вчиненні корисливого злочину та з метою отримання коштів, може знову його вчинити.

Враховуючи вище наведені ризики, а також характеризуючі дані на особу підозрюваного, наявність непогашених судимостей, відсутності постійного джерела доходу, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки ОСОБА_1 повторно підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Вказане свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам і можливістю застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід аніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частини четвертої цієї статті.

Вважаю, що при постановленні ухвали судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного в силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України доцільно визначити альтернативний розмір застави не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просив задоволити з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив відмовити, оскільки, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. При склавшійся ситуації просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 19.09.2018 о 20.30 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 20.09.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочинів передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1В за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, раніше судимого: 27.10.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області зач. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт; 03.05.2017І вано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 місяців 5 днів арешту; 17.04.2018 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 850 гривень штрафу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 18 листопада 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 105 720 (сто п”ять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 18 листопада 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.