Ухвала суду № 77266885, 17.10.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/187/17

Номер провадження 4-с/341/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді -Юсип І.М.

секретаря -Король І.Л.,

представника ДВС -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галича скаргу представника ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’, заінтересовані особи: державний виконавець Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та ОСОБА_2, про повернення виконавчого документа стягувачу,-

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою заінтересовані особи: державний виконавуць Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4, ОСОБА_2, в якій просила визнати дії ст. державного виконавця Бабій В.М. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану у виконавчому провадженні №55982574 від 24.07.2018 р. неправомірними; зобов’язати старшого державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану виконавчому провадженні №55982574; зобов’язати старшого державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №341/187/17 від 27.12.2017 р. про стягнення на користь ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 9501303 грн.

В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на те, що рішенням Галицького районного суду від 08.12.2017 р. у справі №341/187/17 за позовом ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 950130,98 гри. позовні вимоги задоволено повністю. Згодом банком надіслано до Галицького районного відділу державної виконавчої служби поштовою кореспонденцією заяву про примусове виконання виконавчого листа по даній справі. Також, 24.07.2018 р. старшим державним виконавцем Галицького районного відділу ДВС ОСОБА_4 винисено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, що надійшла на адресу банку 27.07.2018 р. на підставі п.4 ч.1 ст. 37 Закону України ‘Про виконавче провадження’, обгрунтовуючи тим, що стягувач відмовився проавансувати витрати на проведення експертної оцінки та не надав згоду на реалізацію іпотечного майна.

Однак, банк не погоджується із зазначеною постановою, оскільки вона є неправомірною, чим грубо порушує норми п.1 ст. 31, та ст.ст. 19, 58, 124 Конституції України та повинна бути скасованою судом. Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України ‘Про виконавче провадження’ винагорода та інші витрати, пов’язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб’єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження. Згідно ст. 42 Закону витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратам виконавчого провадження.

Державним виконавцем в супереч вимогам Закону України ‘Про виконавче провадження’ не було вжито всіх виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа по даній справі про стягнення на користь ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’ із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 950130,98 грн., а саме, державним виконавцем не проводилась перевірка майнового стану боржника; відповідно п. 3 підпункту 14 ст. 18 Закону України ‘Про виконавче провадження’ державний виконавець має право викликати боржника з приводу не виконання виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні. У разі, якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, звернутисядо суду щодо застосування до нього приводу; згідно із п.3 підпункту 13 ст. 18 цього Закону, державний виконавець має право звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника; у разі відомостей про місце проживання, перебування боржника-фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника; п.3 підпункту 19 ст. 18 цього ж Закону передбачає, що у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов’язань за рішенням. Тому просить скаргу задовольнити.

Представник ПАТ « ВіЕйБі Банк» в судове засідання не з’явилась, однак такою на адресу суду скеровано письмове клопотання в якому остання зазначає щоб розгляд скарги проводити у відсутності представника ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’.

У судовому засіданні старший державний виконавець Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області – ОСОБА_4 суду пояснила, що у Галицькому районному відділі ДВС на виконанні перебував виконавчий лист від 08.12.2017 р. №341/187/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ заборгованості за кредитним договором в сумі 950130,98 грн.

14.03.2018 р. відкрито виконавче провадження щодо боржника та розпочато примусове виконання. Під час проведення виконавчих дій встановлено відсутність відкритих рахунків у боржника ОСОБА_2, на які б можна було звернути стягнення. Відповідно до ч.1 п.5 ст. 48 Закону України ‘Про виконавче провадження’ у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Однак, з відповіді з територіального сервісного центру вказано, що за боржником зареєстровано на праві власності транспортний засіб марки ‘Міtsubisi 200' та транспортний засіб марки 'Opel Corsa 1‘, які перебувають у заставі ПАТ ‘Правекс Банк’ та були арештовані відповідно до постанови, яку нею було винесено про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 29.08.2016 р. були оголошені в розшук дані автомобілі. Також з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказано, що ОСОБА_2 на праві власності належить приміщення магазину за адресою вул. Федика, буд.47, с. Вікторів Галицького району та перебуває в іпотеці ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’. Все інше нерухоме майно, яке б належало боржнику на праві власності відсутнє. Тому, іпотечне майно, яке належало боржнику ОСОБА_2, а саме, приміщення магазину нею було описано та арештовано та 26.07.2017 р. винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна. Однак, експертом було надано рахунок-фактуру щодо оцінки приміщення вищевказаного магазину на суму 4 000 грн. При поданні на виконання виконавчого листа ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’ не сплачував авансового внеску, тому і нею було направлено на адресу банку лист про надання згоди на реалізацію та можливість проавансувати витрати на проведення експертної оцінки майна, яка є платною послугою, та яке знаходиться в іпотеці даного банку. Проте, банк відмовився проавансувати витрати та не надає згоди на реалізацію іпотечного майна. Відповідно і, нею 24.07.2018 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Просила в задоволені скарги - відмовити.

Заінтерисована особа ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилася. З відміток відділення зв’язку видно,що за даною адресою ОСОБА_2 не проживає. ( а.с. 19-20;28-30;46-47).

Суд, заслухавши заперечення на скаргу представника ДВС, дослідив матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає до задоволення , виходячи із наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що в справі №341/187/17 судом видано виконавчий лист 341/187/17 від 08.12.2017 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’ заборгованість за кредитним договором в розмірі 950130,98 грн. (а.с.5).

14.03.2018 р. ст.ю державним виконавцем Галицького РВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55982574 (а.с.3).

З виклику державного виконавця від 27.03.2018 р. вбачається, що боржника ОСОБА_2 зобов’язано з’явитись до виконавця 02.04.2018 р. щодо сплати боргу за виконавчим документом та одночасно зобов’язано надати достовірні відомості про доходи та місце роботи, також інші відомості (а.с.4). Актом державного виконавця від 28.03.2018 р. стверджується, що під час виходу за адресою вул. Федика, 14а, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області, перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки двері будинку були зачинені. Зі слів сусідів, які від підпису відмовились зазначено, що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає (а.с.54). Державним виконавцем ц зроблені запити на встановлення рухомого та нерухомого майна боржника. Згідно відповіді з Державної фіскальної служби вбачається, що юридичну особу ліквідовано (припинено)/ фізичну особу – підприємця припинено (а.с 56).

З відповіді з територіального сервісного центру видно, що за ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності транспортний засіб марки ‘Міtsubisi 200' та транспортний засіб марки 'Opel Corsa 1‘, як такі, що розшукуються по виконавчому провадженні за №51752453 від 14.09.2016 р. Галицьким районним відділом ДВС (а.с.70). Дані транспортні засоби перебувають у заставі ПАТ ‘Правекс Банк’ та були арештовані відповідно до постанови, яку державним виконавцем було винесено про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 29.08.2016 р. були оголошені в розшук дані автомобілі. Також в інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що ОСОБА_2 на праві власності належить приміщення магазину за адресою вул. Федика, буд.47, с. Вікторів Галицького району та перебуває в іпотеці ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’ (а.с.67). Все інше нерухоме майно, яке б належало боржнику на праві власності відсутнє. Іпотечне майно, яке належало боржнику ОСОБА_2, приміщення магазину державним виконавцем було описано та арештовано.

Так, 26.07.2017 р. старшим державним виконавцем Бабій В.М. винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна (а.с74).

З рахунку-фактури, яка була надіслана експертом щодо оцінки приміщення магазину, що знаходиться по вул. Федика, 47, в с. Вікторів Галицького району вартість становить 4 000 грн. (а с.73). Також, з повідомлення начальника Галицького районного відділу ДВС ОСОБА_5 від 30.03.2018 р. вбачається, що ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ повідомлено про можливість авансування витрат на проведення експертизи експертної оцінки майна, яке знаходиться в іпотеці даного банку по вул. Федика, буд.47, в с. Вікторів Галицького району (а.с.61).

Листом ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ стверджується, що банк відмовляється проавансувати витрати на проведення експертної оцінки та не надає згоди на реалізацію іпотечного майна. Відповідно і, 24.07.2018 р. старшим державним виконавцем Бабій В.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.62-63).

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України ‘Про виконавче провадження’, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України ‘Про виконавче провадження’ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно ч.1 п.4 ст. 37 Закону України ‘Про виконавче провадження’, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбаченого ст.43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Відповідно до ч.1 ст. 43 цього ж Кодексу, у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, звільнення витрат на валюто обмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягував зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 ‘Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах’ при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Порядок розшуку боржника або його майна у виконавчому провадженні визначений ст. 36 Закону. При цьому, відповідно до вказаної норми, розшук боржника-юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходження. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Так, під час здійснення виконання рішення суду у даній справі не виявлено відкритих рахунків у боржника, крім автомобілів, на які накладено арешт; встановлено відсутність майна у боржника, крім приміщення магазину, який перебуває в іпотеці ПАТ ‘ВіЕйБіБанк’, будь-якого іншого рухомого чи нерухомого майна у боржника не виявлено.

Зазначені обставини зумовили звернення ДВС Галицького районного відділу Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з вимогою до банку про надання згоди у десятиденний термін по можливості проавансувати витрати на проведення експертної оцінки майна, яке знаходиться в іпотеці банку, які банк має право вимагати відшкодувати у судовому порядку за рахунок боржника. Однак державному виконавцю не було надано згоди на реалізацію іпотечного майна, а також банк відмовився проавансувати витрати на проведення експертної оцінки.

Стягувач зазначає,що державним виконавцем не вжились всі заходи передбачені Законом « Про виконавче провадження», а саме відсутність подання до суду про проникнення до житла чи іншого володіння боржника, не оголошено боржника в розшук з метою встановлення його місця праці та інш.

За змістом ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про

розшук боржника. Розшук боржника - фізичної особи здійснюють органи поліції. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

З поданого державним виконавцем копії акту від 28.03.2018 р. видно,що під час виходу за адресою боржника, вказаною у виконавчому листі,перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим оскільки двері були зачинені. Зі слів сусідів ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживає. Як пояснив ст.державний виконавець в судовому засіданні,що з метою встановлення місця проживання чи роботи розшук боржника-Ткачівської Г. не оголошувався, з поданням до суду про примусове проникнення в житло чи інше володіння боржника в якої перебуває майно не звертався. Запити зазначені у скарзі скаржника не вчинялись.

Ст. державним виконавцем вживалися заходи для виконання рішення суду однак не всі ті заходи які передбачені Законом України « Про виконавче провадження».

З огляду на викладене суд прийшов до висновку,що дії ст. державного виконавця ВДВС Галицького РУЮ ОСОБА_1 слід визнати неправомірними і скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, ст.ст. 26, 27, 37, 40,43 Закону України ‘Про виконавче провадження’, суд, -

постановив:

Скаргу представника ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’, заінтересовані особи: ст.державний виконавець Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, про повернення виконавчого документа стягувачу– задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувану у виконавчому провадженні № 55982574 від 24.07.2018 року.

Зобов’язати ст. державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №55982574 та поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №341/187/17 від 27.12.2017 р. про стягнення на користь ПАТ ‘ВіЕйБі Банк’ із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 950130,98 грн.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:ОСОБА_6