Ухвала суду № 77264239, 22.10.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5288/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., суддів Міросєді А.І., Сітнікова Т.Б., при секретарі Арбузовій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суддів Леміщенко О.О., Міросєді А.І., Сітнікова Т.Б. про самовідвід, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 17.10.2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.10.2018 року для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі: головуючий – суддя Леміщенко О.О., судді – Міросєді А.І., Сітніков Т.Б.

17.10.2018 року суддею Леміщенко О.О. заявлено самовідвід від розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1, в якому зазначено, що вона входила до колегії суддів, яка постановила вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року, щодо перегляду якого за нововиявленими обставинами подав заяву ОСОБА_1, і під час судового розгляду вона брала участь у повному дослідженні доказів по кримінальному провадженню, надавала їм оцінку, і має стійке внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до скоєння інкримінованих їм органами досудового розслідування кримінальних правопорушень, що відображено в обвинувальному вироку суду, що може викликати сумніви в її безсторонності та неупередженості, як судді, при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Цього ж дня суддею Міросєді А.І. заявлено самовідвід від розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1, в якому він вказує, що по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 він брав участь як слідчий суддя, а саме: 10.08.2009 року він розглядав подання про продовження строку тримання під вартою, а також 10.06.2009 року розглядав клопотання про проведення обшуку, в зв’язку чим він не може брати участь в кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами, оскільки в учасників кримінального провадження, як і у сторонніх спостерігачів, може виникнути сумнів в його неупередженості.

19.10.2018 року суддею Сітніковим Т.Б. заявлено самовідвід від розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1, в якій він зазначає, що його дружина – ОСОБА_4 працює на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та представляла інтереси Прокуратури Донецької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю слідчого Костянтинівського МВ ГУМВС у Донецькій області ОСОБА_5, яка полягала у навмисному ухиленні від вирішення питання щодо виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 і його тривалості відповідно до положень Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, навмисному ігноруванні як вказівок Апеляційного суду Запорізької області, так і вказівок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (справа №233/2582/17); а також в теперішній час представляє інтереси Прокуратури Донецької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури (справа №233/1897/18). Вважає, що такі обставини виключають його участь як судді у розгляді справи, оскільки це може викликати розумні сумніви учасників судового розгляду в його об’єктивності та неупередженості.

Учасники судового провадження в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Від ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, призначене за вироком суду, заяви про обов’язкову участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції заяв не надходило.

Колегія суддів, дослідивши заяви про самовідвід, прийшла до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 1 ст. 464 КПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу, тобто визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року, щодо перегляду якого за нововиявленими обставинами подав заяву ОСОБА_1, ухвалений колегією суддів у складі: головуючий – суддя Бєлостоцька О.В., судді – Наумик О.О., Леміщенко О.О.

Суддя Міросєді А.І. брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування як слідчий суддя.

Суддя Сітніков Т.Б. перебуває у родинних відносинах з прокурором Сітніковою (Митрофановою) Я.О., яка в теперішній час бере участь у цивільній справі в якості представника Прокуратури Донецької області у справі за позовом ОСОБА_2, який, в тому числі, був засуджений за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.20017 року, і про перегляд якого за нововиявленими обставинами ставить питання у своїй заяві ОСОБА_1 Позовні вимоги ОСОБА_2 у цивільній справі, що розглядається в теперішній час судом, стосуються дотримання органами досудового розслідування вимог закону при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню, по якому він засуджений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У справі «Газета «Україна-центр» проти України» (заява № 16695/04) Європейський суд з прав людини вказав на те, що у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III). 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «ОСОБА_6 проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «ОСОБА_7 проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII) (п.п.31, 32).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_8 ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення по справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів одностайно прийшла до висновку, що, незважаючи на те, що статтею 464 КПК України, так само як статтею 76 КПК України, не передбачено пряму заборону судді, який брав участь у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, а також як слідчий суддя, брати участь у цьому ж провадженні при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, є підстави для відводу суддів Леміщенко О.О. та Міросєді А.І. від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами задля усунення обставин, які можуть викликати в учасників процесу сумніви щодо їїх об’єктивності і неупередженості судді під час розгляду справи, заяви про самовідвід необхідно задовольнити.

Також на думку колегії суддів заслуговують на увагу доводи судді Сітнікова Т.Б., оскільки його родинні зв’язки з прокурором, яка представляє відповідача у цивільній справі за позовом одного із засуджених за вироком, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, враховуючи те, що предметом дослідження у цивільній справі є дотримання вимог закону органами досудового розслідування при проведення досудового розслідування по цьому ж кримінальному провадженню, по якому ухвалений цей вирок, можуть поставити під сумнів його неупередженість при розгляді заяви, в зв’язку з чим колегія суддів одностайно прийшла до висновку, що його заява про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Заяви суддів Леміщенко О.О., Міросєді А.І., Сітнікова Т.Б. про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року за нововиявленими обставинами – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.О. Леміщенко

ОСОБА_9

ОСОБА_10