Рішення № 77264195, 12.10.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4972/17

2/264/232/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.О., представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_5, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кальміуського району міста Маріуполя Донецької області, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради про розірвання спадкового договору,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_1, звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила розірвати спадковий договір від 27 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та Маріупольською міською радою, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_5 та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 640 гривень.

В обґрунтування позову представник ОСОБА_1 вказав, що 27 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та Маріупольською міською радою був укладений спадковий договір, відповідно до якого відповідач зобов’язався виконати передбачені в цьому договорі розпорядження позивача і в разі смерті позивача набуває право власності на належне позивачу нерухоме майно, що складається з 1/2 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Відповідно до пункт 2 договору на відповідача покладався ряд обов’язків з доглядання та надання послуг позивачки, гарантування їй певних благ. Позивач неодноразово зверталася до відповідача за допомогою у прибиранні житла та придбанні продуктів харчування, однак відповідач відмовляє їй, посилаючись на зайнятість та небажання. За позивачем доглядають сторонні особи, які надають їй всіляку допомогу. Посилаючись на пункти 7.3, 7.4 спадкового договору та ч.11 статті 1308 ЦК України, вказує, що у разі невиконання набувачем майна розпоряджень відчужувача, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача. Вважає, що відповідач не виконав немайнові розпорядження позивача, тим самим порушив умови спадкового договору, що стало підставою для звернення до суду для його розірвання.

В судовому засіданні представник позивач адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, наголошував, що передбачені договором послуги фактично відповідачем не надавались, а виконувались третьою особою, яка їх надавала за іншим договором безкоштовно відповідно до своєї статутної діяльності. Відповідач взагалі не виконав своїх обов’язків. ОСОБА_4 усно зверталася до представників третьої особи в силу похилого віку та будь-яких претензій до працівників третьої особи вона не має.

Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні пояснила, що до 2014 року її син ОСОБА_7 приходив до квартири ОСОБА_4 та допомагав їй. З 2017 року вона також почала допомагати ОСОБА_8, а саме готувати їжу. Працівники соціальної служби також приходили 3 рази на тиждень та допомагали, давали свій номер телефону, але ОСОБА_4 загубила його. Соціальний працівник на ім’я ОСОБА_9 приходила, приносила їжу та уходила, не прибирала, на прала. Останній раз від соціальної служби приходили різні люди та готували котлети. Приходив майстер для ремонту котла, але не зміг налагодити його та пішов. Квартира була холодною. Від соціальної служби, ще при живому чоловікові, привезли телевізор. До приходу її та сина в квартирі у ОСОБА_4 були жахливі умови проживання, ОСОБА_4 була худорлявою, нікого не впізнавала, погано пересувалась, падала. Одного разу впала так, що довелось викликати швидку допомогу та госпіталізували до лікарні. На теперішній час ОСОБА_4 поправилась, але пам’ять все ще погана.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що не розуміє, що від неї хочуть в суді. Також пояснила, що вона нічого не бажає, самостійно за собою доглядає. Рік тому помер її чоловік. Про існування спадкового договору із Маріупольською міською радою їй нічого невідомо. Оплату житлово-комунальних послуг проводить самостійно. Всі покупки вона здійснює сама Соціальний працівник їй нічого не допомагає. За допомогою вона не зверталась. В квартирі у неї є холодильник, який в робочому стані, телевізор, але хто саме покупав вже не пам’ятає. Також зазначила, що до неї приходили представники соціальних служб та вона щось підписувала.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що в 2010 році між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з одного боку та Маріупольською міською радою з іншого боку були укладені два спадкових договори по 1/2 частині квартири із кожним, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. 09 січня 2015 року ОСОБА_10 помер, після чого право власності на 1/2 частку квартири перейшло до Маріупольської міської ради. Щодо виконання умов спадкового договору, то відповідно до п.4.2 додатку №2 рішення Маріупольської міської ради від 26.02.2013 року №6/26/2986 «Про затвердження Положення про порядок укладення спадкових договорів з громадянами похилого віку-власниками житла у новій редакції» передбачено придбання відчужувачу житла побутової техніки на суму 5000,00 гривень. На виконання спадкового договору позивачу покупалась побутова техніка: телевізор та холодильник на загальну суму 3600,00 гривень. В 2001 році позивач зверталась до відповідача щодо питання про встановлення телефону, але згідно інформації ПАТ «Укртелеком» встановити його не є можливим, оскільки відсутня міська телефонна мережа за адресою мешкання позивачки, про що було повідомлено позивача. Також вказує, що представником позивача ОСОБА_6 навмисно створюються перешкоди соціальним працівникам у здійснені своїх безпосередніх повноважень для введення в оману ОСОБА_4 для розірвання спадкового договору. За наявною у відповідача інформацією соціального працівника ОСОБА_9, яку закріплено за ОСОБА_4, остання не відмовлялась від її послуг (покупки, прибирання, приготування їжі та інше), про що свідчить доповідна записка від 06.12.2017 року, та в якій зазначається, що громадянка ОСОБА_6 буде сама прибирати та готувати їжу, скуплятися. Якщо соціальним працівником буде робитися на перекір ОСОБА_6, то вона перевезе ОСОБА_4 до себе, чи повістить замок і ніхто до неї не зайде. Щоденне відвідування ОСОБА_4 фіксується та зі сторони соціальних служб справно виконуються покладені на них обов’язки.

Також в судовому засіданні представник позивача вказував, що в пункті 2 спадкового договору мається посилання на територіальний центр соціального обслуговування як особу, яка надає послуги ОСОБА_4 за спадковим договором.

Представник третьої особи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кальміуського району міста Маріуполя Донецької області в судовому засіданні заперечувала проти позову та у письмових запереченнях зазначила, що відповідно до затвердженого рішенням міської ради положення територіальний центр є комунальною бюджетною установою, який утворюється для надання соціальних послуг громадянам. З 18.05.2009 року на соціальному обслуговуванні у територіальному центрі Кальміуського району знаходиться ОСОБА_4 Складено індивідуальний план надання соціальних послуг догляду дома, графік відвідувань, за яким три рази на тиждень соціальний працівник надає послуги вдома (закупівля та доставка продуктів, допомога у приготуванні їжі, прибиранні житла, в організації з іншими фахівцями, в оформленні документів, внесені платежів; інформаційні послуги з питань соціального захисту населення. За умовним спадкового договору позивач користується правом 100% пільги на сплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів місцевого бюджету. За весь період спадкового договору, починаючи з грудня 2010 року по грудень 2017 року за рахунок місцевого бюджету були сплачені всі витрати на оплату житлово-комунальних послуг. За рішенням міської ради від 2011 року за рахунок бюджету було придбано телевізор та холодильник. Також в 2012 році та у вересні 2017 року ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в терапевтичному відділенні МЛ №1 у зв’язку із серцево-судинним захворюванням. Соціальний працівник регулярно відвідувала ОСОБА_4 в лікарні, виконувала доручення, приносила їжу. У 2016 році було проведено безкоштовне повне амбулаторне обстеження ОСОБА_4 Також регулярно надавалась послуга з прибирання житла, в тому числі генеральні прибирання квартири. Крім того, в квартирі ОСОБА_4 мешкають тварини (коти) та вона періодично відмовлялась від прибирання квартири. Також в листопаді 2017 року було проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_4 про складено акт, ОСОБА_4 претензій не мала. З листопада 2017 року ОСОБА_6 перешкоджає спеціалістам територіального центру в обслуговуванні ОСОБА_4, мотивуючи свої дії, тим, що нею подано позов про розірвання спадкового договору. ДО цього часу територіальний центр виконував свої обов’язки в повному обсязі. 21 грудня 2017 року зв’язку із перешкоджанням роботі соціальних працівників територіальний центр вимушений був звертатися до Кальміуського відділення поліції із відповідною заявою.

Представник третьої особи Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в судове засідання не прибув, надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради є виконавчим органом Маріупольської міської ради та після ліквідації районних управлінь соціального захисту населення з 01.01.2018 року є їх правонаступником. Відповідно до Порядку укладення спадкових договорів з особами похилого віку – власниками житла, затвердженим рішенням Маріупольської міської ради від 06.02.2013 року №6/26-2986 головним розпорядником в частині сплати витрат за житлово-комунальні послуги особам похилого віку, які уклали спадкові договори з Маріупольською міською радою, є районні управління соціального захисту населення. З моменту укладання спадкового договору із ОСОБА_11 витрати позивачки на оплату житлово-комунальних послуг щомісячно сплачуються в строки, встановлені договорами про надання таких послуг. Перерахування послуг підприємствам-надавачам ЖКП до 01.01.2018 року проводилося управлінням соціального захисту населення Кальміуського району міської ради, а починаючи з 01.01.2018 року – сплату витрат за ЖКП здійснює департамент соціального захисту населення міської ради. Просив врахувати надані пояснення та розглядати справу за відсутності представника.

Третя особа Приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та Маріупольською міською радою був укладений спадковий договір, за пунктом 1 якого Маріупольська міська рада, діюча як Набувач, зобов’язалась виконувати передбачені в ньому розпорядження ОСОБА_4, діючої як Відчужувача і в разі її смерті набуває право на належне відчужувану нерухоме майно, що складається з 1/2 частини двокімнатної квартири №4, що розташована в будинку №12 по вулиці Доменній в місті Маріуполі.

Також в преамбулі спадкового договору закріплено, що представник Маріупольської міської ради при укладанні договору діє на підставі Положення про порядок укладання договорів з самотніми громадянами похилого віку – власниками житла (додаток №1), Переліком умов, які підлягають включенню у спадкові договори, що укладаються між міською радою та самотніми громадянами похилого віку-власниками житла (Додаток №2), Порядком оплати послуг, які надаються самотнім громадянами похилого віку-власникам житла (Додаток №3), затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 27 липня 2010 року за №5/45-6692, Положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Іллічівського району м.Маріуполя Донецької області, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 26 травня 2010 року за №5/43-6472.

Пунктом 2.1. договору передбачені обов’язки набувача.

Так за життя відчужувача на набувача за цим договором покладається обов’язок виконувати такі дії:

- щомісячно за відчужувача відносно користування ним вказаним в п 1.1 нерухомим майном, сплачувати житлово-комунальні послуги (послуги ЄЕО, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання), утримання будинку та прибудинкової території в строки, встановлені договорами про надання таких послуг, укладеними між відчужувачем та постачальником вказаних послуг;

- виконувати своєчасно та якісно поточний ремонт частини квартири, що є предметом цього договору не рідше одного разу в п’ят років. Необхідність проведення такого ремонту буде підтверджуватися дефектним актом, складеним та підписаним представниками обслуговуючої організації, управління праці і соціального захисту населення Маріупольської міської ради та відчужувачем. А також проведення, по мірі необхідності, ремонту комунікаційних систем (теплопостачання, енергопостачання, гаряче та холодне водопостачання). По заявці громадянина, з яким укладено договір, може проводитися інший дрібний ремонт згідно розцінок виконання робіт по заявкам населенн;

- закріпити відчужувача за дільничним лікарем та здійснювати диспансерне спостереження та надання медичної допомоги дільничною службою за місцем розташування нерухомого майна;

- у разі якщо відчужував переходить у стан лежачого хворого, йому гарантується негайна госпіталізація у лікувальний заклад з наступним безоплатним лікуванням, утриманням та доглядом на весь час перебування;

- забезпечувати відчужувача лікувальними засобами згідно з Переліком зареєстрованих в України лікарських засобів, які можуть закуповувати заклади охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, відповідно до вимог Наказу МОЗ України від 27.02.2006 року №86;

- забезпечувати відчужувачу позачергове пільгове зубопротезування, слухопротезування, протезування зору;

- придбати побутову техніку на суму 2500,00 гривень у випадку виникнення такої необхідності (відсутність вказаної техніки взагалі, поломка існуючої побутової техніки, яка не підлягає ремонту);

- надавати відчужувачу послуги, перелік яких передбачений Положенням про територіальний центр соціального обслуговуванням пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян ОСОБА_12 праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради, безпосередньо робітниками вказаного центру.

Також пунктом 7.3. спадкового договору передбачено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку.

З аналізу вказаних пунктів договору слідує, що ОСОБА_4 має висловлювати набувачу передбачені договором розпорядження, а останній, в свою чергу, має виконувати висловлені позивачем розпорядження, які передбачені пунктом 2.1 договору. Саме за невиконання отриманих розпоряджень пунктом 7.3. договору встановлена відповідальність набувача.

Разом з тим, в судовому засіданні була допитана ОСОБА_4, а також свідки у справі, які не підтвердили наявність окремих розпоряджень від ОСОБА_4, що були б навмисно не виконанні набувачем.

Так допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснила, що є знайомою ОСОБА_6 та їй відомо, що її син ОСОБА_14 допомагає ОСОБА_4, в тому числі і по ремонту квартири. Декілька разів була в квартирі ОСОБА_4 та бачила в її квартирі бруд та павутину, а ОСОБА_4 була знесилена, блідна та брудна. З ОСОБА_4 вона не спілкується. Бачила як останні три роки ОСОБА_6 годує та доглядає за ОСОБА_4 Казали, що до неї в квартиру приходять працівники соціальних служб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що з ОСОБА_4 вона не спілкується, але одного разу бачила її та була у неї в квартирі, де було дуже брудно. Останні два роки ОСОБА_6 разом із своїм сином ОСОБА_14 допомагають ОСОБА_4, зробили в квартирі ремонт, прибрали, замінили раковину, відремонтували котел, оплачують квитанції за житлово-комунальні послуги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що раніше за ОСОБА_4 доглядали працівники соціальних служб, але після смерті її чоловіка догляд став гірше. ОСОБА_4 замовляла у соціальних працівників лише їжу для тварин, від їжі для себе вона відмовлялась, внаслідок чого була голодна та відчувала нездужання. Також одного разу в 2017 році довелось викликати швидку допомогу та він допомагав працівникам швидкої. Телевізор в її квартирі не в робочому стані. Працівники соціальних служб відвідували ОСОБА_4 три рази на тиждень, робили покупки, але не прали, не прибирали. Взимку вийшов із ладу котел, викликали сантехніка та полагодили. В квартирі не проводилась заміна котла і труб. На кухні він вимушений був замінити раковину. Восени 2017 року ОСОБА_4 зробила на нього заповіт на квартиру та він отримує від її імені на банківську картку пенсію. Потім видає грошові кошти соціальним працівникам для продуктів харчування. На теперішній час всі комунальні послуги оплачує місцева влада, також соціальні працівники багато готують їжі для ОСОБА_4 та перегодували її.

Свідок ОСОБА_16, яка працює соціальним робітником Територіального центру соціального обслуговування Кальміуського району міста Маріуполя Донецької області, в судовому засіданні пояснила, що відповідно до своєї посадової інструкції вона обслуговувала ОСОБА_4 три рази на тиждень та виконувала всі свої обов’язки, зокрема, здійснення покупок, винос сміття, прибирання в квартирі та прилеглої території за потребою, приготування їжі, щомісячно отримувала медикаменти. Відомо, що укладався із ОСОБА_4 спадковий договір, в рамках якого надається безкоштовна допомога. Восени 2017 року ОСОБА_4 потрапила в лікарню. У неділю її поклали до лікарні та в понеділок ОСОБА_16 вже прибула до неї та принесла необхідні медикаменти. Раніше вона теж лежала в лікарні та отримувала безкоштовне необхідне лікування. З листопада 2017 року вона до ОСОБА_4 попадала, оскільки сусідка ОСОБА_6 її не допускає. При цьому сама ОСОБА_4 будь-яких претензій до неї не має. ОСОБА_14 оформив ОСОБА_4 банківську картку, на яку вона отримує пенсію. Підтвердила, що ОСОБА_14 допомагав позивачці в побуті, але вона йому за все оплачувала. Всі комунальні витрати за ОСОБА_4 оплачує місцева влада. За період догляду за ОСОБА_4 в квартиру було придбано телевізор, мобільний телефон, холодильник, постелений лінолеум, проведений ремонт у туалетній кімнаті.

Надаючи оцінку щодо належного виконання набувачем своїх обов’язків за спадковим договором суд виходить із наступних положень діючого законодавства.

Правовідносини у сфері спадкового договору врегульовані главою 90 Цивільного кодексу України.

Статтею 1302 ЦК України передбачено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно з статтею 1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Згідно з статтею 1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Згідно з статтею 1306 ЦК України предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Згідно з статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Проте задоволення такої вимоги можливе лише за умови пред'явлення її відчужувачем, про що в своєму рішенні від 23.12.2009 року у справі № 6-10560св09 наголосив Верховний Суд України.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що ним висловлювались на адресу відповідача розпорядження в рамках спадкового договору, які б відповідач не виконав, чим допустив істотне порушення умов договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, факт належного виконання відповідачем обов’язків за спадковим договором підтверджується письмовими доказами.

Так, згідно з доповідною ОСОБА_17 від 06 грудня 2017 року, яка працює соціальним робітником Територіального центру соціального обслуговування Кальміуського району міста Маріуполя Донецької області, вона повідомляла керівника, що при виконанні нею обов’язків стосовно ОСОБА_4 її роботі перешкоджали ОСОБА_14 та його мати ОСОБА_6. 06 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомила, що її послуг вона не потребує, а ОСОБА_6 самостійно буде прибирати, готувати їжу та купувати продукти харчування. Також ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_4 вона зможе відвідувати лише в її присутності для того, щоб переконатися, що вона жива та здорова (а.с.64).

Згідно з аналогічною доповідною ОСОБА_17 від 05.01.2018 року при щоденному відвідуванні нею ОСОБА_4 квартира зачинена, на дзвінки та стук ніхто не відчиняє та не відкликаються (а.с.63).

Згідно з листом від 21 грудня 2017 року Територіальний центр соціального обслуговування звертався до Кальміуського ВП із приводу перешкоджання діяльності соціальним працівникам з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_14 при виконанні умов спадкового договору, укладеного із ОСОБА_4 (а.с.65-66).

Вказані докази свідчать, що представник позивача та її син перешкоджали виконанню обов’язків за спадковим договором, укладеним із ОСОБА_4

04 січня 2010 року між ОСОБА_4 та відділенням соціальної допомоги на дому був укладений договір про обслуговування ОСОБА_4 на дому та надання соціальним працівником безкоштовних послуг у побуті (а.с.107).

03 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та Територіальним центром соціального обслуговування був укладений договір про обслуговування (надання соціальних послуг) одинокого непрацездатного громадянина та надання їй безкоштовних соціальних послуг. Термін дії вказаного договору періодично продовжувався строком до 02 серпня 2017 року, про що робилися відповідні відмітки сторін (а.с.108-112).

Згідно з індивідуальним планом надання соціальної послуги догляду вдома, складеного соціальним працівником та ОСОБА_4 останній з певною періодичністю гарантувалось надання соціальних послуг, а саме: закупівля та доставка продуктів харчування – три рази на тиждень, допомога у прибиранні житла - за потребою, допомога з іншими фахівцями – за потребою, допомога в оформленні документів - за потребою, інформаційні послуги з питань соціального захисту населення – за потребою (а.с.102).

Відповідно до листа керівника департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 30.01.2018 року стосовно укладених спадкових договорів з подружжям ОСОБА_4 та витрачених коштів за рахунок міського бюджету матеріальна допомога у розмірі до 2000,00 гривень на рік для компенсації коштів за придбані медикамент станом на 01.02.2018 року ОСОБА_18 не надавалась у зв’язку із відсутністю звернень з цього питання. 18.03.2011 року подружжю ОСОБА_4 за рахунок коштів місцевого бюджету були придані телевізор «Saturn» (1200 гривень) та холодильник «NORD» (2400 гривень) на загальну суму 3600,00 гривень. За весь період дії спадкового договору, починаючи з 27.12.2010 року по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за рахунок міського бюджету були сплачені наступні витрати на оплату житлово-комунальних послуг: за користування електроенергією – 7852,49 грн., за централізовані постачання холодної води та водовідведення – 4106,44 гривень, за вивезення твердих побутових відходів – 841,02 гривень,за послуги газопостачання – 55051,10 гривень (а.с.98-99).

Також згідно з письмовою інформацією Департаменту соціального захисту населення в період з січня 2018 року по серпень 2018 року за отримання житлово-комунальних послуг в квартирі ОСОБА_4 за рахунок місцевого бюджету було витрачено 16783,25 гривень (а.с.175).

Згідно актом обстеження матеріально-побутових умов від 10 листопада 2017 року, складеного за участю соціальних представників, за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено, що вона не одразу розуміє задані їй питання та важко відповідає на них. Значний вплив сусідів на ОСОБА_4 Виконаною роботою соціального працівника ОСОБА_16 задоволена, претензій не має (а.с.100).

Також до акту долучено складений та підписаний ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 додаток, згідно з яким підтверджено, що соціальний працівник відвідує ОСОБА_4 три рази на тиждень, допомагає в приготуванні їжі, здійснює закупки в магазинах та аптеці. В присутності сусідки ОСОБА_6 було з’ясовано, що банківська картка знаходиться у довірителя – ОСОБА_14, за словами якого, ОСОБА_4 сама віддала йому картку без довіреності. На момент відвідування квартири там працювали спеціалісти ЖКП та проводили ремонт труби (а.с.101).

Таким чином, суд приходить до висновку, що представлені позивачем і третіми особами докази свідчать про належне виконання обов’язків та надання соціальних послуг за спадковим договором, що підтверджується письмовими доказами, а також показами свідків, які підтвердили, що три рази на тиждень приходили працівники соціальної служби та надавали допомогу в побуті. Також в квартиру купувалась побутова техніка:холодильник і телевізор. Крім того, за всі комунальні послуги по квартирі сплачував відповідач із місцевого бюджету, що підтверджується як письмовою інформацією Департаменту соціального захисту населення так і показами представника позивача ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_14, у яких в розпорядженні перебуває банківська картка із пенсійними виплатами ОСОБА_4 та які допомагають у проведенні витрат.

Факти добровільної допомоги з боку представників та сусідів (ОСОБА_6 та ОСОБА_7Є.) не свідчить про невмисне та істотне невиконання умов спадкового договору, а саме розпоряджень відчужувача. Позивачем не доведено та не представлено належних та достатніх доказів, в підтвердження того, що позивач у відповідності до пункту 1.1. спадкового договору зверталася до відповідача із розпорядженнями, які б свідомо не були виконанні відповідачем. Таким чином позивачем не доведено визначальних фактів для вирішення питання порушення умов за спірним договором, а саме висловлення відчужувачем розпорядження в усній або письмовій формі, зміст цього розпорядження та його невиконання набувачем.

За таких обставин судом не встановлено законних підстав для розірвання спадкового договору.

Стосовно доводів представника позивача про виконання обов’язків за спадковим договором третьою особою – територіальним центром, а не Маріупольською міською радою безпосередньо, суд відзначає наступне.

Згідно з Положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Іллічівського районну м.Маріуполя, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 26.03.2010 року та зареєстрованого у державного реєстратора, вказаний центр є юридичною особою, комунальною бюджетною установою, яка утворюється для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання (пункти 1.1., 1.5., 1.6.). Одним із основних завдань територіального центру забезпечення якісного соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (пункт 2.1.2). Згідно з пунктом 5.1. територіальний центр надає соціально-побутові, соціально-економічні та інші послуги, перелік, умови та порядок надання яких визначає Маріупольська міська рада (а.с.71-77).

В 2016 році та в 2017 роках були затверджені нові положення про територіальний центр, які містять аналогічні положення та передбачають, що територіальний центр соціального обслуговування є комунальною бюджетною установою (п.1.1), яка утримується за рахунок коштів місцевого бюджету та є розпорядником коштів місцевого бюджету (п.1.10) (а.с.78 – 90-).

В преамбулі спадкового договору мається посилання, що під час його укладення Маріупольська міська рада діє відповідно до положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а також в пункті 2.1 спадкового договору передбачено серед обов’язків міської ради надання послуг, перелік яких закріплений вказаний положенням про територіальний центр соціального обслуговування. При цьому вказано, що послуги надаються безпосередньо працівниками вказаного центру.

З наведених норм слідує, що виконання обов’язків за спадковим договором представниками територіального центру соціального обслуговування та надання послуг відповідно до положення про територіальний центр, узгоджується із обов’язками спадкового договору та не суперечать їм, а тому порушень з боку відповідача судом не було.

Крім того, згідно з статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Також згідно з статтею 11 вказаного закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з статтею 17 закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Аналіз зазначених норм у взаємозв’язку із Положенням про територіальний центр соціального обслуговування свідчить про повноваження Маріупольською міською ради, як засновника та головного розпорядника бюджетних коштів і всього комунального майна залучати для задоволення потреб і соціального захисту населення, а також виконання цивільно-правових договорів територіальний центр соціального обслуговування та місцеві органи соціального захисту населення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням сукупності встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів, які б вказували про порушення відповідачем умов спадкового договору та невиконання ним розпоряджень позивача.

Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволені позову слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_5, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кальміуського району міста Маріуполя Донецької області, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради про розірвання спадкового договору відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 17 жовтня 2018 року.

Суддя: Д. В. Кузнецов