Рішення № 77263790, 18.10.2018, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/644/18

Провадження номер: 2-о/223/145/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., за участі заявниці ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вугледар, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення фактів сумісного проживання та перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, де заінтересована особа: Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення фактів сумісного проживання та перебування на утриманні.

Вимоги заяви мотивовані тим, що позивачка зверталась до Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника, але їй було відмовлено в переведенні на пенсію по втраті годувальника, у зв’язку з тим, що нею не надано належних документів про спільне проживання на момент смерті чоловіка - ОСОБА_2 та знаходження на його утриманні чи одержання від померлого допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів для існування, оскільки позивачка з чоловіком на момент смерті останнього були зареєстровані за різними адресами. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по день смерті останнього, проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, як подружжя в зареєстрованому шлюбі з 13 квітня 1963 року. На час сумісного проживання заявниця перебувала на утриманні чоловіка, оскільки основний прибуток їх родини надходив від чоловіка. За час подружнього життя ОСОБА_2 постійно надавав заявниці кошти на її лікування, продукти харчування, сплачував комунальні платежі та інше. Тому, заявниця просить суд встановити факт її сумісного проживання однією сім’єю з ОСОБА_2, по день його смерті 19 серпня 1987 року, а також встановити факт її перебування на утриманні чоловіка.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засідання уточнила вимоги заяви та просила суд допитати в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В іншій частині вимоги заяви підтримала та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві. Зазначила, що з часу одруження з ОСОБА_2, а саме з 1963 року, поживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1. Зауважила, що весь час сумісного проживання з ОСОБА_2 працювала.

Представник Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від заінтересованої особи надійшло письмове клопотання про проведення розгляду справи без участі представника управління, спору про право в даній цивільній справі не вбачають.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою заявниці. Зазначила, що остання разом з чоловіком ОСОБА_2 жили спільно за адресою: АДРЕСА_1, по день смерті останнього у 1987 році. За час спільного проживання з чоловіком, заявниця працювала та отримувала заробітну плату.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала суду, що є сусідкою заявниці. Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім’єю та вели спільний побут за адресою: АДРЕСА_1. Пояснила суду, що ОСОБА_1 на час спільного проживання з чоловіком працювала.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці та свідків, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14 квітня 1963 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії VІ-УР №546627 від 14 квітня 1963 року (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про смерть серії ІV-HO №453481, виданого 20 серпня 1987 року виконавчим комітетом Вугледарської сільради Петровського району міста Донецька, чоловік заявниці ОСОБА_2, у віці 48 років, помер 19 серпня 1987 року (а.с. 6).

Заявниця 29 грудня 1989 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище «Дивнич» на шлюбне прізвище «Бухарова», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018077962 від 19 травня 2017 року (а.с. 7).

Відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №227, №228, №225, №226 від 10.08.2018 року, виданих ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», ОСОБА_2 працював на зазначеному підприємстві та регулярно отримував заробітну плату (а.с. 20, 21).

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни – це особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону.

Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповдіно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дружина, якщо вона є особою з інвалідністю або досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

З огляду на зазначене, враховуючи пояснення свідків та заявниці, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 спільно проживала однією сім’єю з ОСОБА_2 за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1, по день смерті останнього, а саме – 19 серпня 1987 року. Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині визнання факту її сумісного проживання однією сім’єю з ОСОБА_2.

Щодо встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка, суд враховує, що на час смерті останнього, а саме станом на 1987 рік, ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, була працевлаштована та отримувала дохід, а отже була працездатною особою, що підтверджується показами свідків і заявниці. Окрім того, суду не наданого жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого суд мав би можливість встановити рівень доходу ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2, що в свою чергу унеможливлює встановити факт того, що основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога з боку її померлого чоловіка.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вимог заяви в частині встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та перебування фізичної особи на утриманні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 26, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 12, 13, 76, 77, 258, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення фактів сумісного проживання та перебування на утриманні, – задовольнити частково.

Встановити факт сумісного проживання однією сім’єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, по день його смерті – 19 серпня 1987 року, за однією адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини вимог заяви, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області ОСОБА_6