
Справа № 278/2191/16-ц
Провадження №2/278/202/17
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді – Зубчук І. В.,
секретаря с/з – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор-Плюс", ОСОБА_4 про зобов'язання скасувати реєстраційну дію, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом,при цьому зазначив, що 12 лютого між ним та ПАТ “Сведбанк”, яке є правонаступником “ВАТ “Сведбанк”, були укладені кредитний та іпотечний договори. 28 листопада 2012 року ПАТ “Сведбанк” уклало договір з ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс” про відступлення прав за іпотечними договорами, на підставі якого відповідачем було накладено обтяження на належне йому майно. Вважає, що дії відповідача є протиправними у зв’язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права без вчинення нотаріальної дії з майном.
У зв’язку з наведеним просить визнати незаконною реєстрацію Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 обтяження № 6578970, яке вчинено 03.12.2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 скасувати обтяження № 6578970, яке вчинено 03.12.2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
Третя особа ОСОБА_4 підтримала вимоги позивача, оскільки, на її думку, відповідач не мав жодних прав на вчинення оскаржуваних дій (т. 1 а.с. 51-57, 80-83, 98).
Представник третьої особи ТОВ “Факторингова компанія ОСОБА_5” просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування зазначив, що вважає дії відповідача правомірними, та що, на його думку, позивач, як на підставу обгрунтування своїх вимог, покликається на нечинні на момент виникнення спірних правовідносин правові норми. Крім того, просить застосувати позовну давність до вимог позивача (т. 1 а.с. 157-162).
У судове засідання з’явилися представник позивача ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи ОСОБА_7
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
12 лютого 2008 року між між Відкритим акціонерним товариством “Сведбанк”, яке виступило правонаступником Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0501/0208/88-015, згідно з яким банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється з лімітом кредитування 150000 доларів США, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти (т. 2 а.с. 117-119).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Так, 12 лютого 2008 року в забезпечення належного виконання вимог, що випливають з кредитного договору № 0501/0208/88-015 від 12 лютого 2008 року, між Відкритим акціонерним товариством “Сведбанк”, яке виступало правонаступником Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк”, та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, згідно з яким на забезпечення зобов’язання позивач передав у іпотеку ВАТ “Сведбанк” житловий будинок, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, вул. Броварська, 7, та земельну ділянку площею 1000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани (т. 1 а.с. 61-62).
Відповідно до ч. 1 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.
Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 577 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Так, 12 лютого 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 на підставі вищезгаданого договору іпотеки від 12 лютого 2008 року було накладено обтяження на належний ОСОБА_2 будинок, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, вул. Броварська, 7 та земельну ділянку площею 1000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, що підтверджується інформаційною довідкою № 59178259 від 17 травня 2016 року (т. 1 а.с. 5-7).
28 листопада 2012 року між ПАТ “Сведбанк”, яке виступає правонаступником ВАТ “Сведбанк”, яке в свою чергу виступило правонаступником АКБ “ТАС-Комерцбанк”, та ТОВ “Факторингова компанія “ВЕКТОР ПЛЮС” було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, у тому числі і за іпотечним договором, укладеним 12 лютого 2008 року в забезпечення належного виконання вимог, що випливають з кредитного договору № 0501/0208/88-015 від 12 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Сведбанк”, яке виступало правонаступником Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк”, та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 9, 13).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів № 12196120 від 28 листопада 2012 року на підставі зазначеного договору про відступлення прав за іпотечними договорами 28 листопада 2012 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було внесено реєстраційний запис про відступлення первісним іпотекодержателем новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами (т. 2 а.с. 116).
Отже, враховуючи те, що запис про обтяження на будинок, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, вул. Броварська, 7, та земельну ділянку площею 1000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, був зареєстрований ще 12 лютого 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_8, а відповідач лише внесла запис про відступлення первісним іпотекодержателем новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами та в очевидь не реєструвала нового обтяження, у зв’язку з чим суд вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не можуть бути задоволені.
Стосовно клопотання представника третьої особи застосувати строк позовної давності суд зазначає, що позбавлений можливості розглянути зазначене прохання у зв’язку з тим, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Однак, суд вважає за можливе зазначити, що не вбачаючи ознак порушення відповідачем права позивача та відмовляючи в позові з мотивів його необґрунтованості суд не вирішує клопотання про застосування позовної давності, оскільки за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89 ЦПК України, ст.ст. 391, 526, 546, 575 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: І. В. Зубчук
Судове рішення № 77263475, Житомирський районний суд Житомирської області було прийнято 11.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 278/2191/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: