Рішення № 77262607, 16.10.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4451/17

Категорія 56

2/295/168/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

Головуючого - судді: Ведмідь Н.В.,

за участю секретарів судового засідання: Скришевської О.Р., Бойченко Т.М.

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України", у якому просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в сумі 147000,00 грн. та моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 19.08.2016 року, позивач керуючи автомобілем «Чері Елара», державний номерний знак НОМЕР_1, на автомобільній дорозі Шепетівка-Бердичів, поблизу с. Врублівка, наїхав на перешкоду у вигляді вибоїни, в результаті чого його автомобіль загорівся та 80% автомобіля було знищено, про що вказано в акті про пожежу, в якому також вказано, що причиною загорання автомобіля спричинено внаслідок попадання у вибоїну на дорозі. Оскільки його автомобіль не підлягає відновленню, вважає, що відповідач повинен компенсувати вартість аналогічного автомобіля за ринковою ціною. 30.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо відшкодування збитків, однак відповідач запропонував звернутися з даними вимогами до іншої юридичної особи, чим переклав свою відповідальність за неналежне експлуатаційне утримання дороги на іншу організацію. Вказав, що попереджувальних знаків на ділянці руху, на якій сталося ДТП, не було, також виявити завчасно ямковість він не міг, швидкість його руху була невеликою, об'їхати перешкоду чи здійснити екстерне гальмування в нього не було можливості із-за руху інших транспортних засобів. Крім того, вважає, що на відповідача має покладатися обов'язок по відшкодуванні йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку зі знищенням його автомобіля внаслідок неправомірних дій відповідача, що суттєво порушило його звичайний життєвий уклад та нормальні життєві зв'язки, зумовило необхідністю додаткових заходів для нормалізації його життя, він боїться сідати за кермо, оскільки це викликає хвилювання та паніку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.06.2017 року відкрито провадження по вказаній справі.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2017 року по справі призначено судову дорожньо-технічну та автотоварознавчу експертизу, на час проведення якої, провадження по справі зупинено.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2017 року провадження по справі відновлено.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що 19.098.2016 року він керував справним автомобілем, оскільки перевіряв його технічний стан перед виїздом, має великий водійський стаж, рухався з невеликою швидкістю, а саме близько 50-55 км/год, а тому причиною, яка вивела у технічно несправний стан його автомобіль на дорозі, вважає вибоїну. Змоги здійснити екстерне гальмування чи змінити траєкторію під час руху в нього не було можливості, оскільки в зустрічному напрямку та позаду рухалися транспортні засоби, а тому щоб не зіткнутися з ними він потрапив у вибоїну на дорозі. Після чого гальмівна система відмовила та автомобіль загорівся. Пожежу він одразу погасити не зміг, так як в нього закінчився вогнегасник, а в інших транспортних засобів його не було. Вважає, що саме відповідач причетний до ДТП, що сталося за участі його автомобіля, а тому відповідач має понести всі завдані йому збитки.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов, з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що в матеріалах справи є всі докази, які свідчать, що ДТП сталася внаслідок попадання автомобіля у вибоїну, а оскільки ділянка дороги по якій рухався позивач та на якій сталося ДТП знаходяться на експлуатаційному утриманні відповідача, то саме відповідач має відповідати за всі завдані позивачу збитки. Крім того повідомив, що автомобіль позивача не оснащений бортовим комп'ютером, що підтверджується характеристиками вказаного автомобіля, а тому докази надані стороною відповідача щодо ймовірного займання автомобіля внаслідок несправності бортового комп'ютера не заслуговують на увагу, окрім того докази зібрані відповідачем неналежним чином, що є підставою для визнання таких доказів недопустимими.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ту обставину, що Дочірнє підприємство «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» є підрядною організацію, власником доріг України є Державне агентство автомобільних доріг України, а тому виходячи з норм Закону України «Про автомобільні дороги» на власників дорожніх об'єктів покладено обов'язок по відшкодуванню збитків. У зв'язку з чим, позивач звернувся з вказаним позовом до неналежного відповідача, про що йому роз'яснювалося листом. Крім того, вважає, що позивачем не надано докази, що з причин неправомірних дій відповідача були завдані позивачу збитки. Вважає, що позивач не довів того, що під час руху, він не міг уникнути попадання у дорожню вибоїну, а отже і відсутній причинний зв'язок між даним ДТП та його наслідками. Підтвердив, що ДТП сталася на дорозі, утриманням якої займається відповідач, дороги ремонтуються, однак за обсягами грошових асигнувань виділених для цих цілей з державного бюджету.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послалася як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та підтверджено доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та врахувавши покази свідків, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.08.2016 року, приблизно о 16 год. 54 хв. позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1, по автодорозі Шепетівка-Бердичів, поблизу с. Врублівка, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, відбулося загорання автомобіля, внаслідок якого 80% автомобіля було знищено.

Позивач вказує, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок потрапляння його транспортного засобу у вибоїну на автошляху Шепетівка-Бердичів, поблизу с. Врублівка.

Позивач ОСОБА_1 в якості свідка, підтвердив, що 19.08.2016 року він керував справним автомобілем, оскільки перевіряв його технічний стан перед виїздом, має великий водійський стаж, рухався з невеликою швидкістю, а саме близько 50-55 км/год, змоги здійснити екстерне гальмування чи змінити траєкторію під час руху в нього не було, а тому він попав у вибоїну на дорозі, яка на його думку, спричинила відмову гальмівної системи та в подальшому загорання автомобіля.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що являється дружиною позивача та 19.08.2016 року разом з чоловіком, сином та пасажиром ОСОБА_5 їхали автомобілем «Cheri Elara» в напрямку с. Врублівка з м. Житомира. Під час руху чоловік попав у вибоїну, яка мала близько 20 см. глибини та діаметром один метр, після чого через 10-15 метрів з машини пішов дим, відмовили гальма та вона загорілася, вона викликала пожежників, які приїхали через пів години, також приїхала поліція. Її чоловік рухався з невеликою швидкістю, має близько 30 років стажу роботи водієм. Ця подія для їхньої сім'ї є стресовою, в чоловіка погіршилося здоров'я, появилися психічні розлади.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, шо являється односельчанкою позивача, яку позивач підвозив в день ДТП в напрямку з м. Житомир до Мирополя, вона спала, потім почула як щось гупнуло та з машини пішов дим, автомобіль одразу не зупинився, в передній частині автомобіль загорівся, вогнегасника не було, викликали пожежну та в подальшому погасили вогонь. Вона часто їздить по цій дорозі та бачила, що вибоїни по дорозі великі, здійснюється лише ямковий ремонт доріг, потрібно добре знати дорогу щоб по ній їздити.

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 автомобіль «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с. 6)

За вимог ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Листом від 27.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування йому збитків в сумі 154227,00 грн. спричинені внаслідок загорання його автомобіля у зв'язку з неналежними утриманням відповідачем автомобільної дороги. (а.с. 7)

На що, 26.01.2017 року листом №104, Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" повідомило позивача, про те, що вони не є власниками доріг загального користування та рекомендували звернутися до власника автомобільної дороги Шепетівка-Бердичів Житомирської області. (а.с. 9)

Згідно акту про пожежу від 19.08.2016 року складеного комісією у складі провідного інспектора Романівського районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Бондарчука Р.А. повідомлення про пожежу надійшло від ОСОБА_4 19.08.2016 року о 16 год. 54 хв., яку ліквідовано о 17 год. 30 хв., орієнтовані прямі збитки від пожежі становлять 125000,00 грн., орієнтовані побічні збитки - 154227,00 грн., ймовірна причина пожежі - загорання автомобіля у двигунному відділенні внаслідок потрапляння автомобіля у вибоїну на автодорозі. (а.с. 5, 143)

Згідно висновку звіту від 22.08.2016 року про причину виникнення пожежі легкового автомобіля «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, яка сталася 19.08.2016 року на автомобільній дорозі Шепетівка-Бердичів поблизу с. Врублівка, складеного провідним інспектором Романівського районного сектору УДСНС України у Житомирській області Бондарчуком Р.А. визначено, що ймовірною причиною пожежі є кротке замикання бортового комп'ютера автомобіля. (а.с. 117)

Згідно ч.3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Стороною позивача виходячи з акту про пожежу від 19.08.2016 року, вказується про те, що причиною пожежі автомобіля «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1, яка сталася 19.08.2016 року є загорання автомобіля у двигунному відділенні, внаслідок потрапляння автомобіля у вибоїну на автодорозі, в той же час, сторона відповідача на підставі висновку звіту від 22.08.2016 року про причину виникнення пожежі складеного провідним інспектором Романівського районного сектору УДСНС України у Житомирській області Бондарчуком Р.А. вказала про те, що ймовірною причиною пожежі є кротке замикання бортового комп'ютера автомобіля.

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим, як акт про пожежу від 19.08.2016 року складеного комісією у складі провідного інспектора Романівського районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Бондарчуком Р.А., так і висновок звіту від 22.08.2016 року про причину виникнення пожежі, складеного провідним інспектором Романівського районного сектору УДСНС України у Житомирській області Бондарчуком Р.А. вказують про ймовірні причини пожежі та не дають однозначної відповіді причин займання 19.08.2016 року транспортного засобу «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки на підставі вказаних доказів не можна встановити дійсні обставини справи, а тому в розумінні статті 79 ЦПК України вони є недостовірними.

Відповідно до висновку судової дорожньо-технічної та автотоварознавчої експертизи №42 від 10.11.2017 року в дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 31.1 Правил дорожнього руху України. Вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1 на 19.08.2016 року, складає 108314,80 грн. (а.с. 59-68)

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення перешкоди для руху, яку його учасники об'єктивно спроможні виявити, вони зобов'язані негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або для безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Згідно п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до норм ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Слід зазначити, що відповісти на питання поставлених в ухвалі Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2017 року, зокрема, що з технічної точки зору стало причиною виникнення даного ДТП, при якій максимально можливій швидкості руху можливий безаварійний проїзд на даній ділянці дороги, з урахуванням п. 12.3 ПДР, чи мав можливість водій автомобіля «ЧеріЕлара» НОМЕР_1 виявити дану аварійно небезпечну ділянку, та здійснити екстрене гальмування, з якою швидкістю рухався автомобіль, з урахуванням особливостей та механізму утворення пошкоджень автомобіля, чи є причинний зв'язок між даним ДТП та його наслідками, судовий експерт вказав, що не зміг із-за відсутності вихідних даних для вирішення поставлених питань.

Згідно вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, статті 16 ЦК України позивач має право самостійно визначати ефективний для себе спосіб захисту свого порушеного права, якщо такий спосіб захисту передбачено законом

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частини другої - п'ятої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Однак, в розрізі вказаного позову, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності причинного зв'язку між шкодою завдану позивачу і протиправною поведінкою відповідача.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно п.1 положення «Про Державне агентство автомобільних доріг України» затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 456/2011 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами.

Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що має свої органи управління на місцях.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами (пункти 2, 4 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно положень статті 9 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить серед іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198 (на виконання Закону України «Про дорожній рух»), ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору».

У відповідності до пункту 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 10 вересня 2014 року № 439 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).

Засновником ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30 березня 1994 року № 198 встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Судом встановлено та не заперечувалося стороною відповідача, що автодорога Шепетівка-Бердичів, поблизу с. Врублівка, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода 19.08.2016 року, за участю транспортного засобу «Cheri Elara», державний номерний знак НОМЕР_1, перебувала на експлуатаційному утриманні Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на підставі договору укладеного між Службою автомобільних доріг у Житомирській області. (а.с. 99-105, 109, 110 ,111)

Також на підставі оцінених доказів, а саме показів свідків та пояснень учасників судового розгляду, судом встановлено, що автомобільна дорога на якій сталося дорожньо-транспортна пригода має незадовільний стан, разом з тим відповідач - Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" є підрядником, який діє за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, а тому відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати шкоду повинен замовник.

За вказаних обставин, а також враховуючи вимоги статей 10, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», статті 9 Закону України «Про дорожній рух», нести відповідальність за спричинену позивачу шкоду, встановивши, що ділянка автомобільної дороги яка перебуває у загальнодержавній власності, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталась дорожньо-транспортна пригода, має Служба автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України, що є органом, який зобов'язаний забезпечувати безпечні умови руху та постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів й негайно усувати виявлені пошкодження, після надання доказів позивачем щодо причин завдання шкоди транспортного засобу, тобто причинного зв'язку між даним ДТП та його наслідками.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, викладені у постанові Верховного суду від 08.05.2018 року по справі №554/13464/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про захист прав споживачів.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 2 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки стороною відповідача здійснювалися витрати пов'язані з проведенням експертного дослідження в розмірі 1600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №776 від 16.11.2017 року, суд присуджує до стягнення відповідних витрат з позивача на користь відповідача.

Керуючись Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про дорожній рух», Положення «Про Державне агентство автомобільних доріг України», ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про захист прав споживачів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" судові витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 1600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково в строки визначені ст. 354 ЦПК України до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 ч. 1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації та проживання:. АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач: Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", місцезнаходження: м. Житомир, вул. Перемоги, 75.

Повне судове рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя Н.В. Ведмідь