Рішення № 77262315, 16.10.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/831/18

2/171/565/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представників третьої особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, третя особа – дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор», про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

07.05.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 24.01.2018 року, приблизно о 13 год., на ділянці автодороги «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя» (175 км), неподалік від с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області зі сторони с. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, керований позивачем автомобіль НОМЕР_1, внаслідок сковзання, спричиненого обмерзанням дорожнього покриття та його невідповідності технічним вимогам і стандартам, втратив керованість, з’їхав у кювет та врізався у захисні насадження. Працівниками Апостолівського відділу Національної поліції на місці ДТП було складено акт обстеження дорожнього покриття, а також схему до нього про умови та стан шляху.

Відповідальним за своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення, підтримання безпечних умов руху на державних автомобільних дорогах загального користування, технічний нагляд за станом доріг, організацію будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області. Проте станом на 13 годину 24.01.2018 року покладені на відповідача обов’язки не були ним виконані, що спричинило невідповідність стану дорожнього покриття встановленим технічним вимогам та стандартам. Ділянка дороги «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя», на якій належний позивачу транспортний засіб зісковзнув з дороги та врізався у захисні насадження, була повністю вкрита шаром криги та при цьому не оброблена протиожеледними засобами, що стало безпосередньою причиною настання ДТП.

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП, виявлене 24.01.2018 року, стосовно відповідальної посадової особи Служби автомобільних доріг, з вини якої його транспортному засобу спричинено пошкодження, працівниками Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області не складено, до суду не направлено, відповідь на його лист від 29.03.2018 року не надано. Дані про наявність на 13 годину 24.01.2018 року на ділянці дороги, де сталася ДТП, обставин, які загрожують безпеці дорожнього руху, не відповідають вимогам державних стандартів, відображено працівниками Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в акті обстеження дорожнього покриття та схемі до нього, де відображено наявність на автодорозі в місці сковзання автомобіля значної кількості криги без обробки протиожеледними засобами.

Складений 24.01.2018 року на місці ДТП акт обстеження дорожнього покриття , а також схема про умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху, в повній мірі відповідають принципу належності та допустимості доказів, бо стан автошляху, причини його невідповідності технічним вимогам та стандартам, причинно-наслідковий зв’язок між наявністю перешкод дорожньому руху на ділянці автодороги та настанням ДТП відображено саме в цих документах.

Оскільки фінансування ремонтних та експлуатаційних дорожніх робіт Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області третій особі – дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» не здійснювалось, що спричинило неналежний та аварійний стан дорожнього покриття о 13 годині 24.01.2018 року на ділянці дороги загальнодержавної власності біля села Нива Трудова в Апостолівському районі, то відповідальність за завдані збитки покладається саме на відповідача як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Внаслідок порушення покладених на відповідача обов’язків щодо створення безпечних умов для дорожнього руху, не проведення дорожніх робіт у зимовий період йому були завдані збитки, які полягають у вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, якому спричинені механічні пошкодження під час ДТП.

Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи на 27.02.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 71 252 грн. 89 коп.

Крім того, неправомірною бездіяльністю відповідача щодо забезпечення учасникам дорожнього руху безпечних умов користування автодорогою, що призвела до настання ДТП, йому завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях. Так, в результаті тривалого обстеження та оформлення обставин ДТП на сильному морозі, без будь яких умов він переніс ГРВІ, обмороження І-ІІ ст. пальців кистей та ступнів; позбавлений можливості користуватися власним транспортом; переніс страх та хвилювання за своє життя та здоров’я; відновлення пошкодженого майна потребує непомірні для його сімейного бюджету витрати. Враховуючи принцип розумності та справедливості, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених життєвих змін, він вважає, що завдана йому моральна шкода дорівнює 18 615 грн.

Реалізуючи своє право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху, позивач просить стягнути з відповідача – Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на його користь суму збитків в розмірі 71 252 грн. 89 коп., компенсацію моральної шкоди в розмірі 18 615 грн., витрати по справі – судовий збір в сумі 898,68 грн. та витрати на проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 2800 грн.

Відповідач по справі надав відзив на позовну заяву (а.с.105-107), відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, обґрунтовуючи тим, що позивачем не доведено необхідні елементи доказування у даному спорі – заподіяна шкода та її розмір, неправомірність дій особи, що завдала шкоди, безпосередній причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями особи, винна особа, що завдала шкоди. Зазначає, що позивачем не доведено бездіяльність Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області стосовно неналежного утримання автомобільної дороги, що стало причиною ДТП. Крім того, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області з метою виконання покладених на неї завдань уклала Договір ЕУ-1 від 24.01.2018 року з ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», відповідно до умов якого остання виконувала послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг Державного значення. На момент скоєння ДТП – 24.01.2018 року відповідно до актів дефектів ДП «Дніпропетровський облавтодор» здійснювало зимове утримання а/д Н-23 «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя» на 175 км, а тому відповідно до п.7.2.1 вказаного договору виконавець робіт несе відповідальність за завдані збитки. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третьою особою – дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» надано пояснення на позов (а.с.91-96), в якому зазначено, що відповідачем у даній справі є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, оскільки правовідносини між сторонами регулюються нормами ст.1166 ЦК України, ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про автомобільні дороги», Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними, що затверджені постановою КМУ № 198 від 30.03.1994 року. Відповідальною за стан автомобільних доріг загального користування в Дніпропетровській області є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, що підтверджується Положенням про Службу автомобільних доріг в Дніпропетровській області. Відповідно до чинного законодавства саме Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області є тим державним органом, який уповноважений власником (державою) на здійснення всіх заходів для забезпечення нормального стану доріг та на вказаний орган покладено обов'язок із розроблення пропозицій щодо фінансування робіт. ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не являється дорожньо-експлуатаційною організацією в розумінні Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними, також не являється власником або балансоутримувачем будь-яких автомобільних доріг. Законодавством передбачена відповідальність з відшкодування шкоди користувачам автодоріг виключно власниками автодоріг або уповноваженими органами, яким є відповідач у справі.

Позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив (а.с.139-140), у якій позивач вказує, що з доводами відповідача не погоджується, оскільки матеріалами, які були складені на місці ДТП працівниками Апостолівського ВП, підтверджується невідповідність стану автошляху встановленим стандартам. Відповідач є спеціальним уповноваженим суб’єктом державної влади щодо утримання ділянки автошляху, на якій сталося ДТП, тому саме відповідач повинен нести відповідальність за завдану йому шкоду. Надані відповідачем договір про закупівлю послуг з третьою особою від 24.01.2018 року та акт № 10 приймання-виконання будівельних робіт за січень 2018 року не містять даних про усунення наслідків несприятливих погодних умов до 24.01.2018 року та виконання робіт з розподілення протиожеледних матеріалів на 175 км автодороги «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя». Відповідачем не надано до суду актів щодо передачі третій особі протиожеледних матеріалів або доказів перерахування коштів на їх придбання для розподілення на відповідній ділянці автодороги до 13 год. 24.01.2018 року, тому вважає, що відповідач не довів відсутність своєї вини у незабезпеченні належних організаційних заходів щодо створення безпечних умов проїзду автотранспорту на 175 км а/д «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя» станом на 13 год. 24.01.2018 р.

Третьою особою надано пояснення на відзив відповідача на позовну заяву (а.с.158-161), в якому вказано, що відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано копію договору № ЕУ-1 від 24.01.2018 р., копію акту дефектів на січень 2018 р. та копію акту виконаних робіт за січень 2018 р., але зі вказаних документів не вбачається, що третій особі відповідач надавав завдання щодо виконання робіт на тій ділянці робіт, де сталася ДТП; крім того, актом виконаних робіт за січень 2018 року підтверджується, що відповідач як замовник прийняв роботи за січень 2018 року без зауважень щодо повноти або неякісного виконання робіт. Зазначає, що наданий відповідачем договір укладено 24.01.2018 року, тому на підставі вказаного договору третя особа не могла виконувати жодні види робіт, оскільки третя особа на підставі вищевказаного договору надає послуги згідно технічного завдання на підставі щомісячних актів дефектів, затверджених замовником, тобто – відповідачем.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти позову, вважає його необґрунтованим, надав пояснення, що викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи ОСОБА_3 надала пояснення, аналогічні викладеним в поясненні на позов, зазначила, що вина третьої особи у завданні шкоди позивачу відсутня, оскільки обов’язок забезпечити дорожній рух та відповідальність за завдану шкоду покладається на власника дороги або уповноважений ним орган, яким є відповідач.

Представник третьої особи ОСОБА_4 вважає, що вина третьої особи у ДТП відсутня, тому правильним є визначення відповідачем саме Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Geely Emgrand» Е7, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 64).

24.01.2018 року, приблизно о 13 годині, позивач, керуючи автомобілем «Geely Emgrand» Е7, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автомобільній дорозі «Кропивницький – Кривий Ріг –Запоріжжя». На 175 км даної автодороги вказаний автомобіль внаслідок ковзання, спричиненого обмерзанням дорожнього покриття та його невідповідності технічним вимогам і стандартам, втратив керованість та здійснив виїзд з проїжджої частини на відстань 2 м від узбіччя, де здійснив наїзд на перешкоду (дерева).

Інспекторами СРПП Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в присутності позивача та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 24.01.2018 року складено акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги та схему місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вказаної схеми автомобіль позивача на 175 км + 0 м автодороги Н-23 «Кропивницький – Кривий Ріг –Запоріжжя» отримав пошкодження передньої лівої фари, переднього бамперу, механічне пошкодження капоту, лівого крила, лівого дзеркала заднього виду, водійського та пасажирського, лівих дверей, лівого заднього крила, рами, задньої лівої фари.

Згідно акту обстеження дорожніх умов на вищевказаній ділянці автодороги наявна ожеледиця, проїжджа частина засніжена та не оброблена протиожеледними матеріалами (а.с.213-214).

Наявність ожеледиці на проїжджій частині дороги, де сталася ДТП за участю водія ОСОБА_1, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитаних в судовому засіданні, та долученими фотознімками (а.с.65-68).

Судом досліджені копії схеми та акту, надані Апостолівським ВП Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області, в зв’язку зі втратою оригіналів вказаних документів (а.с.135, 144-45,150,203-207,210-218), але факт складання вказаних документів та їх зміст підтверджується відеозаписом, наданим позивачем та переглянутим в судовому засіданні (а.с.70), а також показами вищевказаних свідків.

З довідки авіаметстанції Кривий Ріг Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.04.2018 року (а.с.56) встановлено, що 24.01.2018 року спостерігалась малохмарна погода, без опадів, вітер північно-західний швидкістю 3-5 м/с, температура повітря 8-10*С морозу, середня висота снігу на метеорологічному майданчику – 9 см. З 17-20 год. 22 січня до 06-56 год. 23 січня 2018 року спостерігались опади у вигляді снігу, хуртовина. З 06-56 год. 23 січня до 03-45 год. 24 січня 2018 року спостерігався сніговий поземок.

Відповідно до ч.1, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються в повному обсязі.

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

Відповідно до ст.11 Закону «Про автомобільні дороги» основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування, серед іншого, є: розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; завчасне оповіщення користувачів автомобільних доріг про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів.

Стаття 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначає, що саме орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, серед іншого, за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; а також за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Пункт 11 Постанови КМ України від 30 березня 1994 р. № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» визначає, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є підприємством, на яке державою покладено обов'язок по утриманню у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Дніпропетровській області, в тому числі і автодороги «Кропивницький – Кривий Ріг –Запоріжжя» (а.с.57-60, 162-178).

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов’язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Факт отримання позивачем ОСОБА_1 пошкоджень транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.01.2018 року, приблизно о 13 годині на автошляху «Кропивницький – Кривий Ріг –Запоріжжя» на 175 км за участю автомобіля «Geely Emgrand» Е7, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 зареєстровано в ЖЄО № 542 від 24.01.2018 року Апостолівського ВП (а.с.211).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що невідповідність ділянки дороги, де мала місце ДТП, вимогам державних стандартів є наслідком бездіяльності відповідача, який зобов’язаний утримувати дороги у належному стані, а тому ДТП сталася з вини Служби автомобільних доріг Дніпропетровської області, яка несе відповідальність за шкоду, заподіяну у результаті ДТП, яка сталася у зв’язку із незадовільним станом дорожнього покриття, та має її відшкодувати позивачу.

Посилання відповідача стосовно відсутності обов’язку відшкодовувати шкоду, завдану в результаті ДТП, у зв’язку із не складанням працівниками поліції на посадову особу, відповідальну за дану дільницю шляху, протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.140 КУпАП, як підставу для відмови в задоволенні позову, є безпідставним.

Надані відповідачем договір № ЕУ-1 на закупівлю послуг від 24.01.2018 року, укладений з ДП «Дніпропетровський облавтодор», та акт № 10 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року (а.с.110-127) як докази виконання відповідачем покладених на нього обов’язків з утримання автомобільних доріг, зокрема, дільниці автодороги, де сталася ДТП за участю позивача, суд відхиляє, оскільки договір укладено 24.01.2018 року, тобто в день, коли сталася ДТП, що виключає можливість виконання третьою особою - ДП «Дніпропетровський облавтодор» обов’язків згідно даного договору, оскільки підставою для надання третьою особою послуг згідно п.1.4 договору є щомісячні дефектні акти, затверджені відповідачем. Акт № 10 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року суд також відхиляє як доказ, оскільки вказаний акт не містить відомостей щодо виконання робіт на ділянці дороги, де сталася ДТП. Факт невиконання робіт на ділянці автодороги, де сталася ДТП, а саме – 175 км, підтверджується також актом дефектів (а.с.128-129), у якому відсутні відомості щодо розподілення протиожеледних матеріалів на 175 км. Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження стану дороги на час ДТП є необґрунтованими, оскільки стан дорожнього покриття встановлено в судовому засіданні на підставі показань свідків, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, та відеозаписом.

Вирішуючи питання про доведеність позивачем ОСОБА_1 розміру матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За положеннями ст.ст.76,77 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З висновку експерта № Д39/02/18 від 27.02.2018 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, станом на дату складання висновку складає 71252,89 грн. (а.с.28-54). Даний висновок узгоджується із переліком видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу «Geely Emgrand» Е7, р/н НОМЕР_2, отриманих внаслідок ДТП, зазначених у схемі місця ДТП.

Суд вважає вищезазначені докази належними та допустимими в розумінні положень ст.ст.77,78 ЦПК України, оскільки вони підтверджують розмір завданих позивачу в результаті ДТП збитків.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на автошляху поза населеними пунктами, у холодну пору року, позивач пошкодив належний йому на праві власності транспортний засіб, який потребує значного ремонту, та позбавляє позивача можливості використовувати автомобіль на даний час. Крім того, позивач був вимушений чекати приїзду працівників поліції з 13 до 21-30 год., у зв’язку із чим нервував, власне аварійна ситуація призвела до душевного хвилювання й стресу. Тривале перебування в холодну пору року на дорозі призвело до захворювання позивача. Дані обставини підтверджується наданою позивачем медичною довідкою.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, врахувавши, роз’яснення, викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), а також виходячи з того, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням його майна, неможливістю нормального користування ним та необхідністю докладати додаткових зусиль для його нормалізації, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на його користь 3 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати – судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 742 грн. 53 коп. та витрати на проведення експертизи в сумі 2800 грн. (а.с.1,55)

Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, третя особа – дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор», про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_1 (50026, м. Кривий Ріг, вул. Добролюбова, 4/64, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3) збитки в сумі 71252 грн. 89 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 грн., судовий збір в сумі 742 грн. 53 коп., витрати на проведення експертизи в сумі 2800 грн., всього в сумі 77795 грн. 42 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Повне рішення буде складено 19 жовтня 2018 року о 15 годині.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.А.Чумак