Рішення № 77261680, 19.10.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1451/18

№ провадження 2/196/572/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю:

секретаря Дорошенко В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, в якому просить: - визнати за нею, як спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після померлого 12.10.2004 року ОСОБА_3, право на право на земельну частку (пай) площею 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі, із земель колишнього КСП "Зоря" у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, яке належало померлому на підставі Сертифікату серії ДП №032945, виданого 30.01.1997 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 27.12.1996 року №828-р, зареєстрованого 30.01.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №01007; - визнати за нею, як спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після померлої 03.05.2006 року ОСОБА_4, право власності на житловий будинок №2 з господарськими будівлями та побутовими спорудами по вул. Чкалова у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що 12.10.2004 року помер ОСОБА_3, який на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1978 року. Разом з ним були зареєстровані та постійно мешкали: ОСОБА_4 з 1978 року і по день її смерті 03.05.2006 року; ОСОБА_5 з 1985 року і по цей час; ОСОБА_2 з 2003 року і по цей час. Заповіту від імені ОСОБА_3 по Могилівській сільській раді не зареєстровано.

Після його смерті залишилось спадкове право на земельну частку (пай) площею 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі, із земель колишнього КСП "Зоря" у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, яке належало померлому на підставі Сертифікату серії ДП №032945, виданого 30.01.1997 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 27.12.1996 року №828-р, зареєстрованого 30.01.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №01007.

03.05.2006 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок із усіма господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Чкалова, буд. 2 в с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, який належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 14.02.1990 року виконавчим комітетом Царичанської районної ради Дніпропетровської області, на підставі рішення виконавчого комітету Царичанської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області №26/1 від 25.01.1990 року, зареєстрованого Дніпродзержинським ОКП БТІ Дніпропетровської області 14.02.1990 року і записаного до реєстрової книги №06 під №1625.

Посилається на те, що спадкодавці виховали позивача майже з народження. Вона разом із сином проживала разом із спадкодавцями та фактично прийняла спадщину після померлого 12.10.2004 року ОСОБА_3 та після померлої 03.05.2006 року ОСОБА_4. Доглянула та поховала спадкодавців за власні кошти.

26.09.2018 року вона звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 12.10.2004 року ОСОБА_3 та після померлої 03.05.2006 року ОСОБА_4, проте отримала в цьому відмову внаслідок відсутності документів, які підтверджують родинний зв'язок зі спадкодавцями. Вважає, що вона, як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом, має право на спадкування вищевказаного спадкового майна.

Вважає, що позовні вимоги підлягають розгляду в одному позовному провадженні, оскільки померла 03.05.2006 року ОСОБА_4 також фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3. Інші спадкоємці за законом чи за заповітом після померлих спадкодавців відсутні.

У зв'язку з відмовою нотаріуса в оформленні їй права на спадщину вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_6 не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився. Від сільського голови Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, позов визнають у повному обсязі.

Представник третьої особи Царичанської райдержадміністрації ОСОБА_8 у підготовче засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Третя особа ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 206 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ч.4 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Суд, перевіривши справу, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, вважає можливим та необхідним прийняти визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є спадкоємцем за законом четвертої черги спадкування після померлого 12.10.2004 року ОСОБА_3 та після померлої 03.05.2006 року ОСОБА_4; інших осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні, не має; інші особи на це майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за законом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 328, 1216, 1218, 1264 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що маються законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Прийняти визнання відповідачем позову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після померлого 12.10.2004 року ОСОБА_3, право на право на земельну частку (пай) площею 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колишнього КСП "Зоря" у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, яке належало померлому на підставі Сертифікату серії ДП №032945, виданого 30.01.1997 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 27.12.1996 року №828-р, зареєстрованого 30.01.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №01007.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після померлої 03.05.2006 року ОСОБА_4, право власності на житловий будинок №2 з усіма господарськими будівлями та побутовими спорудами по вул. Чкалова у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не булоподано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя А.В. ЗУБІЙ