Ухвала суду № 77261656, 22.10.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/392/18

1-кп/215/308/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Конопліної С.І.,

прокурора Наумчик О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040760002157 від 16.11.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тернівського районного суду міста ОСОБА_3 від 30.08.2018 р. обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 28.10.2018 р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів у зв’язку з тим, що ОСОБА_4, усвідомлюючи можливість покарання, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений щодо продовження йому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою, посилаючись на відсутність підстав, які б обґрунтовували тримання під вартою, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м’який у виді домашнього арешту або особистого зобов’язання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.1-2 ст.181 КПК України).

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4П може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Так, ОСОБА_4 раніше судимий, відносно якого 23.05.2017 р., 23.08.2017 р., 27.09.2017 р. та 30.11.2017 р. до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, а також 29.09.2017 р. до Покровського районного суду м. Кривого Рогу, направлено обвинувальні акти за ст. ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1, 309 ч. 1, 309 ч. 2 КК України, обвинувачується, в тому числі, у вчиненні тяжких злочинів. Тобто наведене підтверджує ризик спроби ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи тяжкість кримінального покарання, передбаченого за скоєні кримінальні правопорушення, обвинувачуваний може переховуватися від суду.

На теперішній час всі свідки у даному кримінальному провадженні не допитані, тому існує загроза впливу на їх покази, які будуть надані суду під час судового розгляду.

Вищевикладене свідчить про те, що обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися і є актуальними, а заявлені ризики не зменшилися, не втратили свого значення, продовжують мати місце і виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, тому суд вважає що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема, відсутність у нього міцних соціальних зв’язків в місці постійного проживання, наявність судимостей, відкритих кримінальних проваджень щодо нього, розгляд яких триває у суді.

Положеннями статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

За даним кримінальним провадженням, суд враховує обсяг пред’явленого обвинувачення, всі ризики, що встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його неодноразового продовження, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні, в якому пред’явлено обвинувачення ОСОБА_1.

Доводи обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому не спростовують вищевказані висновку суду і є недостатньо обґрунтованими.

При цьому суд вважає, що продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

З урахуванням викладеного і того, що по справі слід завершити судовий розгляд, в т.ч. допитати свідків і дослідити письмові докази, враховуючи значний суспільний інтерес даної категорії справи, а інтереси суспільства та держави в даному випадку превалюють над свободою та недоторканості особи, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

Суд вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити обвинуваченому розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів – по 20 грудня 2018 р., включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов’язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят ) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по – батькові підозрюваного).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов’язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Строк дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається строком дії цієї ухвали.

У разі невиконання обвинуваченим своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: