Ухвала суду № 77260645, 19.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/8262/12

Провадження № 6/522/396/18

Провадження №6/522/789/18

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді: Домусчі Л.В.

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні подання відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, яке просив застосувати у рамках виконавчого провадження ВП №55049126.,

ВСТАНОВИВ:

Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, посилаючись на те, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №55049126 з примусового виконання виконавчого листа №1522/8262/12, який видано 18.04.2017 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Саніна віктора Олексійовича суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору 6 890,00 гривень, витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одси від 05.03.2018 року було у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 16.08.2018 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області – задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одси від 05.03.2018 року, скасовано, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду (т.5, а.с.18-24)

Також 10.09.2018 року до суду повторно було подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1.

Дані подання обґрунтовані наступним.

03.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, як то передбачено Законом України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до повідомлення Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Відповідно до повідомлення Головного управління держпраці в Одеській області щодо зареєстрованих за боржником, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування; підіймальних споруд; парових та водогрійних котлів; посудин, що працюють під тиском; трубопроводів пари та гарячої води; об’єктів нафтогазового комплексу, в Головному управлінні відсутні.

Згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за боржником земельні ділянки не зареєстровано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстрована 1/3 частина квартири № 15, яка розташована по вул. Черняховського в будинку № 12-а, м. Одеси на яку державним виконавцем накладено арешт.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області ОСОБА_1, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ №922657 виданий 06.02.2009 року ГУ УМВС України в Одеській області, строк дії до 06.02.2018 року, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FE №522230 виданий 25.05.2016 року ГУ ДМС України в Одеській області, строк дії до 25.05.2026 року.

Заявник посилався на те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення. Враховуючи значний термін невиконання боржником зобов’язань та законних вимог, державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Ухвалами суду від 20.09.2018 року дані подання були прийняті до провадження та призначені до розгляду на 19.10.2018 року.

Сторони у судове засіданні 19.10.2018 року не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області жодних клопотань до суду не заявляв.

До суду надійшла заява від представника боржника – адвоката ОСОБА_3 (по ордеру серії МК №104056 від 12.10.2018 року) з доказами про те, що ОСОБА_1 офіційно зареєстрований та працює в ТОВ «ПРИМОРГРУП» від 16.04.2018 року, відомості про що, державним виконавцем не перевірялись на протязі більше ніж півроку (6- місяців). Також завою про приєднання доказів представника боржника – адвоката ОСОБА_3, надано завірені копії паспорту громадянина ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та північної Ірландії - ОСОБА_5 – Кароліни, також свідоцтво про народження та переклад свідоцтва про народження з міжнародною печаткою Апостиль - ОСОБА_5 – Кароліни, що підтверджує рідство першого ступеня між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 Даріною – Кароліною (а саме, що ОСОБА_5 Кароліна являється донькою ОСОБА_1).

У своїй заяві від 19.10.2018 року представник боржника просив розглядати справу за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним у задоволенні подань Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №55049126 з примусового виконання виконавчого листа №1522/8262/12, який видано 18.04.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 Валеріойвича на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору 6 890,00 гривень, витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

03.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, як то передбачено Законом України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до повідомлення Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Відповідно до повідомлення Головного управління держпраці в Одеській області щодо зареєстрованих за боржником, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування; підіймальних споруд; парових та водогрійних котлів; посудин, що працюють під тиском; трубопроводів пари та гарячої води; об’єктів нафтогазового комплексу, в Головному управлінні відсутні.

Згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за боржником земельні ділянки не зареєстровано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстрована 1/3 частина квартири № 15, яка розташована по вул. Черняховського в будинку № 12-а, м. Одеси на яку державним виконавцем накладено арешт.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області ОСОБА_1, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ №922657 виданий 06.02.2009 року ГУ УМВС України в Одеській області, строк дії до 06.02.2018 року, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FE №522230 виданий 25.05.2016 року ГУ ДМС України в Одеській області, строк дії до 25.05.2026 року.

Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Враховуючи значний термін невиконання боржником зобов’язань та законних вимог, державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

У поданні Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відсутні будь-які докази підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань, а лише зазначається, що боржник не виконує свої зобов’язання та законних вимог державного виконавця. Доказами ухилення боржника від виконання є лише виконавчий лист. Хоча боржник офіційно працює з 16.04.2018 року, що дає можливість стягувати борг з його заробітної плати (доходу).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст.8 Конституції України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 цього Закону, судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та у межах наданих повноважень.

Стаття 7 цього ж Закону гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обовязків цивільного характеру передбачено і п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.3, 10 ЦПК України.

У розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України» при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання.

Утім визначення поняття «ухилення» Закон України «Про виконавче провадження» прямо не розкриває. Також відсутня практика Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення такого поняття, як «ухилення».

Відповідно до Нового словника української мови у 4-х томах 1998 року видавництва, вбачається, що в сучасній українській мові слово ухилення тлумачиться наступним чином: відступати, відхилятися, вивертатися; намагатися не робити чого-небудь, не брати участі у чомусь, уникати; навмисно не давати відповіді на запитання, говорити щось інше

Тобто, з погляду етимології словосполучення ухилення від виконання зобов’язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) вжите у ч.5ст.6 «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» та у п.18 ч.3ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» означає з об’єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов’язків. У зв’язку з цим і здійснюється примусове виконання. Одночасно це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Проте особа, що має невиконанні зобов’язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не доведено протилежного.

У розумінні ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов’язань.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, то на останнього і покладається тягар доказування. До того особа стосовно обмеження права якої винесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідними поданнями є посилання виконавця саме на наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку (самостійне невиконання боржником зобов’язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження).

Утім, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Тим більше боржник ОСОБА_1 офіційно зареєстрований та працює в ТОВ «ПРИМОРГРУП» від 16.04.2018 року, що дає можливість виконувати рішення шляхом утримання частини його заробітної плати (доходу) на користь стягувача ОСОБА_2.

При цьому під ухиленням боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовими рішеннями, суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

Також у боржника ОСОБА_1 є неповнолітня донька – ОСОБА_5 Кароліна, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка являється громадянкою ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та північної Ірландії, що позбавить боржника – ОСОБА_1 приймати участь у її вихованні та виконувати покладені на нього обов’язки як на батька.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення подання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, оскільки згадане подання не містить беззаперечних доводів та не підтверджено належними доказами щодо ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовими рішеннями.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, підлягає з’ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов’язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки Відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 2-13, 89, 223, 247, 259, 260, 354, 441 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні подань Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 19.10.2018 року

Суддя: Л.В. Домусчі