Вирок № 77259417, 22.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4112/18

Провадження № 1-кп/500/447/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Мерданський В.В.,

обвинувачений ОСОБА_1,

потерпілий ОСОБА_2,

представник потерпілого ОСОБА_3,

цивільний позивач Комунальна установа «Ізмаїльська міська

центральна лікарня» (далі - КУ «ІМЦЛ»)

представник цивільного позивача ОСОБА_5

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018160150001079 від 02.05.2018 р., за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

01 травня 2018 року, біля 18:30 години в м. Ізмаїлі Одеської області водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Телеграфна з боку вул. Топольна в напрямку вул. Первомайська та в порушення вимог п. п. 10.1, абз. 2 п. 10.4 Правил дорожнього руху, при виконанні повороту ліворуч по ходу свого руху, не надав дорогу мотоциклу «Honda» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого навпроти будинку № 139-а, до якого здійснював поворот водій автомобіля, сталося зіткнення транспортних засобів.

В результаті зіткнення водію мотоцикла ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 128 від 31.05.2018 р., завдане тілесне ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому обох гомілкових кісток середньої третини з наявністю двох забитих ран в проекції перелому, який відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Закритий перелом п'ясної кістки відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості (термін загоєння понад 21 день) розладу здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся у вчиненому. Так, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 01 травня 2018 року близько 18:30 години в м.Ізмаїлі Одеської області він, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Телеграфна з боку вул. Топольна в напрямку вул. Первомайська, при виконанні повороту ліворуч по ходу свого руху, не надав дорогу мотоциклу «Honda» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого навпроти будинку № 139-а, до якого здійснював поворот, сталося зіткнення транспортних засобів.

Цивільний позов КУ «ІМЦЛ» про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 6 175,68 грн. в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 визнав, однак вважає, що грошові кошти повинна сплатити страхова компанія в якій він застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення 50 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, а також 5 200 грн. витрат на правову допомогу також визнав та пояснив, що вважає, що ці грошові кошти також повинна сплатити страхова компанія, в якій він застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів у добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_6, а також дослідженням судових експертиз, документів, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, розміру цивільних позовів та особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, також в повному обсязі підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 01 травня 2018 року близько 18:30 години в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Телеграфна з боку вул. Топольна в напрямку вул. Первомайська, при виконанні повороту ліворуч по ходу свого руху, не надав дорогу мотоциклу «Honda» номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого навпроти будинку № 139-а, до якого здійснював поворот, сталося зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому завдано тілесні ушкодження, а також завдано моральну шкоду.

Згідно даним висновку експерта судової автотехнічної експертизи № 559-а від 05.06.2018 р., рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «ВАЗ - 2103» номерний знак НОМЕР_1 на момент виникнення події цієї пригоди знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі.

За даними висновку судово-медичної експертизи № 128 від 31.05.2018 р., ОСОБА_2 спричинено тілесне ушкодження, травма лівої ноги у вигляді відкритого осколкового перелому обох гомілкових кісток середньої третини з наявністю двох забитих ран в проекції перелому, який згідно п. 2.1.3 «м» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також закритий перелом п'ясної кістки, який згідно п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості (термін загоєння понад 21 день) розладу здоров'я.

Таким чином, аналіз усіх досліджених в суді доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Отже, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив необережний тяжкий злочин, внаслідок якого була завдана шкода здоров'ю потерпілого у виді тяжкого тілесного ушкодження.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно. В конфліктних ситуаціях та у спілкуванні з особами раніше судимими та такими, що ведуть антисоціальний спосіб життя, не помічений. Заяв та скарг відносно ОСОБА_1 до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області не надходило.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не вбачає.

Згідно висновку органу пробації викладеному у досудовій доповіді від 10.09.2018 року ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький. Орган пробації вважає, що перевиховання обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе у зв'язку з усвідомленням серйозності правопорушення. На даний момент часу обвинувачений не потребує послуг, який може надати орган пробації, так для нього характерна сформована установка щодо дотримання правових норм та самовдосконалення.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винуватому ОСОБА_1 достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. Також з урахуванням зазначених обставин суд вважає за необхідним в даному випадку призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, враховуючи зазначені обставини, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненні злочину, те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують покарання, його похилий вік, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову, пред'явленого потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 50 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди та 5 200 грн. в якості відшкодування витрат на правову допомогу (а.п. 54 - 58), суд керується положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тому, шкоду, завдану потерпілому ОСОБА_2 повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_1, який вчинив злочин, в результаті якого і виникла у потерпілого моральна шкода, вина ОСОБА_1 повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує характер злочину, глибину душевних страждань потерпілого, а також керується принципами розумності та справедливості, та вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 має бути стягнуто 50 000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, які потерпілий зазнав, у зв'язку з ушкодженням його здоров'я внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 При цьому суд враховує тяжкість тілесних ушкоджень, тривалість лікування, позбавлення потерпілого можливості вільно пересуватися, оскільки були пошкоджені ноги, що порушило звичайний для нього уклад життя. Також має значення позбавлення потерпілого вільно користуватися своєю власністю - мотоциклом, який по-перше, був пошкоджений, а по-друге, з метою досягнення мети кримінального провадження мав перебувати на штрафному майданчику Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області до завершення кримінального провадження.

Відповідно до першого речення ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Тому з обвинуваченого ОСОБА_1 має бути стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2 здійснені ним процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 5 200 грн., документально підтверджені наданими суду копіями договору про надання правової допомоги від 02.07.2018 р. (а.п. 56), а також розрахункової квитанції 020718 від 02.07.2018 р. (а.п. 58).

Також підлягає задоволенню цивільний позов КУ «ІМЦЛ» (а.п. 21 - 26) про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 6 175,68 грн., витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2, що підтверджені довідками від 23.05.2018 року та 25.06.2018 р. (а.п. 25), а також копією медичної картки стаціонарного хворого потерпілого (а.п. 26).

Суд, керуючись принципом диспозитивності, що передбачений ст. 26 КПК України, не приймає до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що вказану шкоду, що виникла внаслідок вчинення ним злочину, має відшкодувати страхова компанія, в якій він застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Так, дійсно, відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи шкоду, але у встановленому цим Законом порядку. Для того, щоб завдана шкода була відшкодована у встановленому вказаним Законом порядку, слід вчинити ряд дій, що передбачені цим Законом, у тому числі, потерпілий має подати страховику заяву про страхове відшкодування. Але не вчинення цих дій, що передбачені зазначеним Законом, потерпілим не позбавляє його права отримати відшкодування завданої йому шкоди в загальному порядку, тобто на підставі ст. 1188 ЦК України, а саме винною особою.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.05.2018 р. арешт на майно, що належить потерпілому, а саме на мотоцикл «Нonda» номерний знак НОМЕР_2, та його в силу ст. 100 КПК України слід повернути власнику. Що стосується арешту на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_1, а саме на автомобіль «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_1, то, відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України, його скасовувати суд вважає за недоцільне, оскільки судом був задоволені цивільні позови про відшкодування шкоди обвинуваченим.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 1 287 грн.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на один рік.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, що передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 22 жовтня 2018 року.

З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.05.2018 р. арешт та мотоцикл «Нonda» номерний знак НОМЕР_2 повернути власнику, арешт на автомобіль «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_1 не скасовувати, продовживши його дію до відшкодування шкоди за цивільними позовами у цьому провадженні.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_5), 50 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди та 5 200 гривень в якості відшкодування витрат на правову допомогу, а всього стягнути 55 200 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) гривень.

Цивільний позов Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» до обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, на користь держави в особі Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (м. Ізмаїл Одеської області пр. Суворова 68, код ЄДРПОУ 38407277, банк УДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області р/р 35418002086536) 6 175,68 грн. (шість тисяч сто сімдесят п'ять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: Т.П.Пащенко