Ухвала суду № 77258764, 18.10.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/869/18

Провадження № 1-кс/487/3501/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, прокурора – Рудь Р.В., підозрюваної – ОСОБА_2, захисника – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, яка народилась 07.05.1980 р. в м. Горлівка Донецької області, громадянки України, має середню освіту, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4, за погодженням із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2.

В клопотанні слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150030004550, за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме 16 епізодів злочинної діяльності, пов’язаних із заволодінням шляхом обману, грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, спричинивши останнім матеріальні збитки на загальну суму 798 395,92 грн.

18.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчинене організованою групою; під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.

Підозрювана ОСОБА_2 в судовому засіданні провину визнала частково, заперечувала проти задоволення клопотання. Пояснила, що вони укладали договори та відправляли на головний офіс. Заробітну плату отримували на картковий рахунок та готівкою привозила ОСОБА_7 З ОСОБА_7 вона знайома, вона була старшим партнером на фірмі та контролювала її діяльність. ОСОБА_6 був директором, але вона не бачила його. Спілкування з головним офісом відбувалось через електронну пошту. Роботу їй запропонувала ОСОБА_9, вона працювала в м. Харків і сказала, що відкривається офіс в м. Миколаїв. Вона дала їй номер телефону ОСОБА_7 і в подальшому вона спілкувалась з останньою. Заяву вона писала та відправляла електронною поштою, а оригінал надавала ОСОБА_7 Офіси є в м. Одеса, м. Первомайськ, знає менеджерів з інших філії – ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8. До неї клієнти не приходили скаржитись, дзвонили в головний офіс. Вона особисто не бачила автомобілів. Клієнт, який бажав придбати автомобіль надавав параметри автомобіля, а вони підшукували такий автомобіль, потім укладали договір. Клієнт сплачував грошові кошти, якась сума йшла на адмінплатіж, а якась – аванс. Клієнту завжди давала читати договір. Детально умови не пояснювали. Реквізити для перерахування коштів надавали після укладення договору. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на те, що роль підозрюваної у кримінальному правопорушенні була мінімальною, в клопотанні не зазначено чому домашній арешт не може забезпечити виконання покладених обов’язків з огляду на те, що у неї неповнолітні діти, які ходять до школи. Просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання встановлено, що СВ Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області в групі слідчих СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017150030004550 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

17.10.2018 р. о 20 год. 40 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, затримано ОСОБА_2.

18.10.2018 року о 01 год. 59 хв. ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах:

на початку вересня 2017 року, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, мешканець м. Харкова, Харківської області ОСОБА_6, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав в якості джерела отримання доходу, діяльність пов’язану із заволодінням шляхом обману грошовими коштами фізичних осіб, які мали на меті придбати транспортні засоби на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей.

При цьому, ОСОБА_6, визначив предметом злочинних посягань грошові кошти вказаних осіб, а в якості способу їх заволодіння – обман осіб, стосовно купівлі-продажу транспортних засобів, шляхом надання завідомо неправдивих відомостей про надані послуги. З метою реалізації свого злочинного, корисного умислу, ним був розроблений план вчинення злочинів та безпосередній механізм шахрайства, який передбачав:

- пошук осіб для використання їхніх даних для реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності з метою протиправної діяльності;

- пошук і схиляння до заняття спільною злочинною діяльністю інших осіб, які забезпечували б систематичне заволодіння грошовими коштами всіх учасників злочинної групи;

- пошук нежитлових приміщень, для використання їх в якості офісів різних суб’єктів підприємницької діяльності;

- вчинення обману фізичних осіб, шляхом розміщення в Інтернет мережі оголошень, щодо надання послуг купівлі-продажу транспортних засобів шляхом укладання попередніх договорів та договорів - доручень;

- розподілення функцій між усіма учасниками злочинного об’єднання;

- вчинення дій, спрямованих на приховування протиправної діяльності, шляхом виготовлення завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу та договорів - доручень, завірення їх відтисками печатей різних суб’єктів підприємницької діяльності;

- алгоритм дії укладення від різних юридичних осіб попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу, з використанням спеціально виготовлених для досягнення вказаної мети документів;

- розподіл грошових коштів, здобутих злочинним шляхом між учасниками злочинної групи;

- моніторинг єдиного реєстру судових рішень з приводу наявності рішень суду про стягнення з підприємств, які використовуються для вчинення шахрайських дій та зміна розрахункових рахунків таких підприємств з метою уникнення накладення арешту на них;

- консультування всіх учасників злочинної групи з приводу їх дій під час спілкування с працівниками правоохоронних органів та потерпілих;

З метою реалізації злочинного плану на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, усвідомлюючи, що самостійно вчинення даних злочинів неможливо, ОСОБА_6, вирішив залучити до спільної злочинної діяльності інших учасників, розподіливши цим особам певні функції в здійсненні організованих ним злочинів, об'єднавши таким чином зусилля всіх учасників, для досягнення єдиного злочинного результату.

Так, у вересні 2017 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_6, довів свій злочинний план мешканці м. Одеса, Одеської області ОСОБА_7, запропонувавши останній взяти участь у заволодінні чужим майном шляхом обману, на що ОСОБА_7, дала свою згоду. При цьому, ОСОБА_6, повідомив ОСОБА_7, що для реалізації злочинного умислу на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, їм необхідно залучення до спільної злочинної діяльності інших учасників, які під виглядом офіс-менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів, будуть виконувати скоординовані дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, що належить фізичним особам.

ОСОБА_6, як організатором злочинної групи, були визначені функції ОСОБА_7, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- контролі та керуванні діями осіб, залучених до заняття спільною протиправною діяльністю в якості менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів;

- пошуку фізичних осіб, з метою заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом обману;

- пошуку приміщень для реалізації злочинної діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами громадян і виникнення конфліктних ситуацій, вживанні заходів щодо їх залагодження;

- розміщення в Інтернет мережі оголошень, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- закупівлі мобільних телефонів та стартових пакетів різних операторів мобільного зв’язку та розподілу їх між учасниками злочинної групи, для забезпечення систематичного заволодіння чужим майном шляхом обману;

- з метою маскування і приховування вчиненого злочину та злочинної діяльності в цілому, а саме в телефонних розмовах з потерпілими, в якості менеджерів з продажу транспортних засобів, запевняти останніх, що транспортні засоби вони все таки отримають, коли вирішиться проблема з їх транспортуванням;

- розподілі грошових коштів між учасникам злочинної групи за вказівкою організатора та направлення останньому частки здобутих грошових коштів.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину, в вересні місяці 2017 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_7, підшукала та залучила до заняття спільною злочинною діяльністю раніше знайомих ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та не встановлену досудовим слідством особу, повідомивши їх про злочинні наміри, спрямовані на систематичне заволодіння чужим майном шляхом обману, довівши в деталях розроблений організатором злочинної групи план.

ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та не встановлена досудовим слідством особа, які у вказаний період часу ніде офіційно не працювали і не мали постійного джерела доходів, прийняли пропозицію ОСОБА_7 та дали свою згоду на спільну участь у вчиненні злочинів.

ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та не встановленій досудовим слідством особі, були визначені функції, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- пошук приміщень, для реалізації злочинного плану та укладення договорів оренди таких приміщень;

- будучи офіс-менеджерами з надання консультативних послуг купівлі -продажу транспортних засобів, спілкуватися з громадянами, які телефонували їм на номери мобільних телефонів, повідомляти при цьому завідомо неправдиву інформацію стосовно того, що вони займаються наданням допомоги щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської, Миколаївської областей, запрошувати даних громадян до офісу з метою укладання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу;

- зустрічатись з громадянами, пропонувати придбати один з транспортних засобів згідно заздалегідь підготовленого прайсу з цією метою;

- показувати заздалегідь підготовлені фотознімки із зображенням транспортних засобів, які нібито продаються;

- повідомляти громадянам завідомо неправдиву інформацію про те, що попередні договори купівлі-продажу транспортного засобу, будуть безперешкодно укладені ними із покупцями, після перерахування клієнтом грошових коштів на рахунок їхнього суб’єкту підприємницької діяльності, а в разі, якщо транспортний засіб не влаштує клієнта, грошові кошти обов’язково будуть повернуті власнику;

- особисто укладати попередні договори щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- у разі, якщо особа, яка укладала з ними даний договір цікавилась, чому саме укладається попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, вводити її в оману, шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації, що даний договір лише формальність, що його назва не відповідає послугам, які вони надають, у зв'язку із тим, що попередній договір про надання послуг купівлі-продажу транспортного засобу складається з метою зменшення податкових зборів;

- отримування від громадян касових чеків на підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок їхнього суб’єкту підприємницької діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами потерпілих, при виникненні конфліктних ситуацій на предмет повернення їм грошових коштів, вживання заходів щодо їх залагодження;

- з метою маскування і приховування вчинених злочинів та злочинної діяльності в цілому, а саме, як в телефонних розмовах, так і під час особистих зустрічей з потерпілими, запевняти останніх, що сталося непорозуміння, що будуть вжиті заходи на їх залагодження, що особам обов'язково будуть повернуті сплачені кошти.

Зорганізувавшись таким чином у стійке злочинне об’єднання, для спільного досягнення єдиної мети, заволодіння чужим майном шляхом обману та подальшої реалізації злочинного плану під час вчинення злочинів ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та не встановлена досудовим слідством особа, діючи в складі організованої групи з ОСОБА_6, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, орендували під офіс приміщення за адресою: Харківська область, м. Харків, пр-кт Гагаріна 43; Одеська область, м. Одеса, вул. Старопортофранківська,3; Одеська область, м. Одеса, вул. Князівська,2, офіс 550; Миколаївська область, м. Миколаїв, пр-кт Миру 17/9; Миколаївська область м. Миколаїв, вул. Театральна,35; Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Сінна,58/1; Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121; розмістили в мережі Інтернет оголошення про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів.

Після чого, завідомо не маючи наміру на здійснення цієї господарської діяльності, отримали від ОСОБА_6, спеціально виготовлені останнім бланки завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі продажу транспортних засобів, завірені відтисками печатей наступних підприємств: ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» ЄДРПОУ41579813; ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (СТОКСОЛЮШЕН) ЄДРПОУ 41946163; ТОВ «АЛЬТФІНКОМ» (АЖУР-ЛОГІСТИКА) ЄДРПОУ 41920234, ТОВ «МОТОРСКОМІНВЕСТ» ЄДРПОУ 42215499; ТОВ «АВТО-ЕНЕРДЖІ» ЄДРПОУ 41339031; ТОВ «ДРІМКАР» ЄДРПОУ 42150380; ТОВ «ТРАСТМОТОРС» ЄДРПОУ 41945751; ПП «СОФІСТІКЕЙТ» ІКПП 42455138.

В період часу з вересня 2017 року по жовтень 2018 року, систематично заволодівали грошовими коштами потерпілих, шляхом укладення фіктивних договорів з останніми, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, за що отримували відповідні грошові кошти.

Так, у вересні 2017 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_14, та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_7, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв’язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайств під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_7, надала ОСОБА_2, ОСОБА_14, та невстановленій досудовим слідством особі.

В вересні місяці 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпіла ОСОБА_26, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «Renault Duster», користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукала вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_26, відповіла ОСОБА_2, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_26, запропонувала потерпілій прибути 05.10.2017 о 08:00 год. до офісу, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Сінна, 58/1.

05.10.2017 о 08:00 год., ОСОБА_26, прибула до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_32 та ОСОБА_2, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_6 планом. У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_2, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_6 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_26, представившись офіс-менеджером ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» на ім’я ОСОБА_8, здійснюючи обман потерпілої, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб’єкту господарювання транспортного засобу «Renault Duster», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 398 909 грн., та повідомили про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 40 000 грн. При цьому, ОСОБА_2, повідомила ОСОБА_26, про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 40 000 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41579813), №2600631363501, який відкрито в ПАТ «ОСОБА_33 Дніпро».

ОСОБА_2 запевнила ОСОБА_26, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останньою буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №13/ПД-0147 від 05.10.2017.

В цей же час, ОСОБА_14, продовжуючи обман потерпілої, запевнила ОСОБА_26, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останній обов’язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» код ЄДРПОУ 41579813 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпіла погодилась.

Будучи введеною в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_14 та ОСОБА_2, потерпіла, 05.10.2017 через відділення КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Московська, 40/5 перерахувала на рахунок ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» №2600631363501 грошові кошти в сумі 40 000 грн., згідно квитанції №0.0.863771165.2 від 05.10.2018, копію якої передала ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_2, уклала з ОСОБА_26 попередній договір №13/ПД-0147 від 05.10.2017 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_2, продовжуючи обман потерпілої, повідомила, що замовлений транспортний засіб «Renault Duster» буде можливо забрати через три – чотири дні за місцем розташування офісу ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС», на що потерпіла погодилась.

06.10.2017 невстановлена досудовим слідством особа, представившись працівником - офіс-менеджером ОСОБА_9 ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС», зателефонувавши потерпілій та продовжуючи її обман повідомила, що замовлений ОСОБА_26 транспортний засіб знаходиться в м. Іллічівську (Чорноморськ), Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

ОСОБА_26, маючи на меті повернути свої грошові кошти в сумі 40 000 грн., написала відповідну заяву на юридичну адресу ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, офіс 2. В подальшому, на адресу за місцем мешкання ОСОБА_26 надійшов лист за підписом директора вказаного суб’єкту господарювання ОСОБА_34 за вх. В-06з від 26.03.2018, в якому зазначено, що виплати за попереднім договором не передбачені.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_2, та не встановлена досудовим слідством особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_26 в сумі 40 000 грн., чим спричинили останній збитки на вказану суму.

Крім того, у жовтні 2017 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_14, та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_7, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв’язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайських дій під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_7, надала ОСОБА_2, ОСОБА_14, та невстановленій досудовим слідством особі.

В жовтні місяці 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпілий ОСОБА_16, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «Chevrolet Aveo», користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукав вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_16, відповіла ОСОБА_14, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_16, запропонувала потерпілому прибути 09.11.2017 о 10:00 год. до офісу, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Сінна, 58/1.

09.11.2017 о 10:00 год., ОСОБА_16, прибув до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_32 та ОСОБА_2, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_6 планом. У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_14, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_6 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_16, представившись офіс-менеджером ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» на ім’я ОСОБА_14, здійснюючи обман потерпілого, повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб’єкту господарювання транспортного засобу «Chevrolet Aveo», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 357 230 грн., та повідомила про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 36 000 грн. При цьому, ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_16, про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 36 000 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41579813), №2600631363501, який відкрито в ПАТ «ОСОБА_33 Дніпро».

ОСОБА_14 запевнила ОСОБА_16, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останньою буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №19/ПД-0217 від 09.11.2017.

В цей же час, ОСОБА_2, продовжуючи обман потерпілого, запевнила ОСОБА_16, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останньому обов’язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» код ЄДРПОУ 41579813 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпілий погодився.

Будучи введеним в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_14 та ОСОБА_2, потерпілий, 09.11.2017 через відділення АБ «Південний», розташованому за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Соборна, 40 перерахував на рахунок ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» №2600631363501 грошові кошти в сумі 36 000 грн., згідно квитанції №ПН1147 від 09.11.2018, копію якої передав ОСОБА_32 Після чого, ОСОБА_32, уклала з ОСОБА_16 попередній договір №19/ПД-0217 від 09.11.2017 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_32, продовжуючи обман потерпілого, повідомила, що замовлений транспортний засіб «Chevrolet Aveo» буде можливо забрати через три – чотири дні за місцем розташування офісу ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС», на що потерпілий погодився.

10.11.2017 невстановлена досудовим слідством особа, працівник ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» представившись офіс-менеджером ОСОБА_9, зателефонувавши потерпілому та продовжуючи його обман повідомила, що замовлений ОСОБА_16 транспортний засіб знаходиться в м. Одеса, Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

10.11.2017 ОСОБА_35, маючи на меті повернути свої грошові кошти в сумі 36 000 грн., написав відповідну заяву на юридичну адресу ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, офіс 2.

В подальшому, на адресу за місцем мешкання ОСОБА_35 надійшов лист за підписом директора вказаного суб’єкту господарювання ОСОБА_34 за вих.34/12.12.2017, в якому зазначено, що виплати за попереднім договором не передбачені.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_2, та не встановлена досудовим слідством особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_35 в сумі 36 000 грн., чим спричинили останній збитки на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні аналогічним чином кримінальних правопорушень, пов’язаних із заволодінням шляхом обману грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_27, ОСОБА_23, ОСОБА_21

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджують досліджені матеріали кримінального провадження:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12017150030004550;

- заявами та показаннями потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27;

- показаннями свідків ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40;

- протоколами пред’явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_2, допитаним у кримінальному провадженні потерпілим, згідно яким вони були впізнанні як особи, які безпосередньо заволоділи належними їм грошовими коштами шляхом обману;

- протоколом огляду банківського рахунку підприємства, реквізити яких особи, що причетні до вчинення злочинів, використовують у своїй злочинній діяльності, а саме ТОВ «ОСОБА_31 ПЛЮС» ЄДРПОУ41579813., на якому відображено факт зарахування потерпілими грошових коштів на банківські рахунок зазначеного суб’єкту господарювання за купівлю транспортних засобів та зазначено інформацію, що вказує на те, що вищевказане підприємство не здійснює закупівлю транспортних засобів з метою їх подальшого продажу;

- протоколом проведення обшуку в офісних приміщеннях за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, пр.. Миру 17/9.

Сукупність досліджених судом доказів підтверджує собою факт існування обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне:

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має паспорт для виїзду за кордон, має достатньо коштів для виїзду за кордон або на тимчасово окуповані території ДНР, ЛНР та АР Крим;

на даний час встановлюються місця виготовлення договорів, печатей та штампів різних суб’єктів підприємницької діяльності, реквізити яких використовували підозрювані під час вчинення кримінального правопорушення, техніки що їх виробляють;

підозрювана обізнана про місце проживання потерпілих і свідків, тому може чинити тиск на них з метою з метою зміни ними показів, що викривають її вину;

проводяться оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення інших учасників організованої групи;

епізодичність вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних заволодінням шляхом обману грошовими коштами потерпілих.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання в місті ОСОБА_14, раніше не судима.

Слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, позбавить її можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м’які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якої міри запобіжного заходу, оскільки, хоча підозрювана і має міцні соціальні зв’язки, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває всіх інших, встановлених судом ризиків. Більш того, з огляду на ситуацію, яка склалась у країні, наявність у підозрюваної житла на непідконтрольній території, вона матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом виїзду на непідконтрольні Україні території (Луганської та Донецької областей або АРК). Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положення ч.5 ст. 182 КПК України передбачають, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

З урахуванням викладеного, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, окрім вищевказаного, також враховує тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, розмір матеріальної шкоди у спричиненні якої вона підозрюється, матеріальне становище підозрюваної.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави що дорівнює 5 млн. грн., оскільки сама правова природа такого запобіжного заходу як застава є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, а встановлення такого значного розміру застави носить каральний характер для підозрюваної, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи» яка закладена в правовому інституті застави.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 500 000 (п’ятсот тисяч) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід – тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 15.12.2018 року включно.

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрювана повинна бути звільнена з під варти, в сумі 500 000 (п’ятсот тисяч ) грн.

Покласти на ОСОБА_2 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:

- прибувати до службового кабінету №62 старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 за адресою : м. Миколаїв, вул.. Спаська, 12, з періодичністю два рази на тиждень по понеділкам та п’ятницям в період часу з 16-00 год. до 18-00 год.;

- не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, експертами, свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні ;

- здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст..194 КПК України, роз’яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_2 діє до 15.12.2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя : З.М. Сухаревич