Ухвала суду № 77258726, 19.10.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/869/18

Провадження № 1-кс/487/3535/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, прокурора – Рудь Р.В., підозрюваного – ОСОБА_2, захисника – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, який народився 04.10.1963 р.в м. Харків, громадянина України, має вищу освіту, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, пенсіонер, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4, за погодженням із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В клопотанні слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150030004550, за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме 16 епізодів злочинної діяльності, пов’язаних із заволодінням шляхом обману, грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, спричинивши останнім матеріальні збитки на загальну суму 798 395,92 грн.

17.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо-тяжкого кримінального правопорушення, вчинене організованою групою; під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що вину не визнає, у вересні 2017 року з ОСОБА_6 не зустрічався, ніяких вказівок їй не давав, злочинний план не розробляв, бланки договорів та печатки не виготовляв та нікому не передавав, доступу до грошових коштів не мав, грошові кошти не розподіляв та нікому не передавав, про існування перелічених у підозрі підприємств лише чув, за виключенням «Автоексклюзив плюс», в офісне приміщення за адресою м. Харків вул.. Гімназійна Набережна, 16, приходив до знайомої ОСОБА_31, приблизно 1 раз на тиждень для спілкування. Крім того, при проведенні обшуків в його машині та за місцем проживання нічого не знайшли. Просив задовольнити заяву щодо незаконного затримання та відмовити у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Просив задовольнити заяву щодо незаконного затримання, в зв’язку з тим, що підозрюваний був затриманий з порушенням ст.. 208 КПК України, оскільки не було підстав для його затримання. В обґрунтування заперечень проти тримання під вартою зазначив, що жодний з потерпілих та свідків, зазначених у клопотанні не вказував на ОСОБА_2 як на особу, яка причетна до скоєння злочину. У разі задоволення клопотання, просив визначити суму застави у розмірі встановленому КПК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання встановлено, що СВ Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області в групі слідчих СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017150030004550 зареєстрованого 21.11.2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

17.10.2018 р. о 17 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, затримано ОСОБА_2.

17.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах: на початку вересня 2017 року, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, мешканець м. Харкова, Харківської області ОСОБА_2, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав в якості джерела отримання доходу, діяльність пов’язану із заволодінням шляхом обману грошовими коштами фізичних осіб, які мали на меті придбати транспортні засоби на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей.

При цьому, ОСОБА_2, визначив предметом злочинних посягань грошові кошти вказаних осіб, а в якості способу їх заволодіння – обман осіб, стосовно купівлі-продажу транспортних засобів, шляхом надання завідомо неправдивих відомостей про надані послуги.

З метою реалізації свого злочинного, корисного умислу, ним був розроблений план вчинення злочинів та безпосередній механізм шахрайства, який передбачав:

- пошук осіб для використання їхніх даних для реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності з метою протиправної діяльності;

- пошук і схиляння до заняття спільною злочинною діяльністю інших осіб, які забезпечували б систематичне заволодіння грошовими коштами всіх учасників злочинної групи;

- пошук нежитлових приміщень, для використання їх в якості офісів різних суб’єктів підприємницької діяльності;

- вчинення обману фізичних осіб, шляхом розміщення в Інтернет мережі оголошень, щодо надання послуг купівлі-продажу транспортних засобів шляхом укладання попередніх договорів та договорів - доручень;

- розподілення функцій між усіма учасниками злочинного об’єднання;

- вчинення дій, спрямованих на приховування протиправної діяльності, шляхом виготовлення завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу та договорів - доручень, завірення їх відтисками печатей різних суб’єктів підприємницької діяльності;

- алгоритм дії укладення від різних юридичних осіб попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу, з використанням спеціально виготовлених для досягнення вказаної мети документів;

- розподіл грошових коштів, здобутих злочинним шляхом між учасниками злочинної групи;

- моніторинг єдиного реєстру судових рішень з приводу наявності рішень суду про стягнення з підприємств, які використовуються для вчинення шахрайських дій та зміна розрахункових рахунків таких підприємств з метою уникнення накладення арешту на них;

- консультування всіх учасників злочинної групи з приводу їх дій під час спілкування с працівниками правоохоронних органів та потерпілих;

З метою реалізації злочинного плану на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, усвідомлюючи, що самостійно вчинення даних злочинів неможливо, ОСОБА_2, вирішив залучити до спільної злочинної діяльності інших учасників, розподіливши цим особам певні функції в здійсненні організованих ним злочинів, об'єднавши таким чином зусилля всіх учасників, для досягнення єдиного злочинного результату.

Так, у вересні 2017 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2, довів свій злочинний план мешканці м. Одеси ОСОБА_6, запропонувавши останній взяти участь у заволодінні чужим майном шляхом обману, на що ОСОБА_6, дала свою згоду.

При цьому, ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_6, що для реалізації злочинного умислу на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, їм необхідно залучення до спільної злочинної діяльності інших учасників, які під виглядом офіс-менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів, будуть виконувати скоординовані дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, що належить фізичним особам.

ОСОБА_2, як організатором злочинної групи, були визначені функції ОСОБА_6, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- контролі та керуванні діями осіб, залучених до заняття спільною протиправною діяльністю в якості менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів;

- пошуку фізичних осіб, з метою заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом обману;

- пошуку приміщень для реалізації злочинної діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами громадян і виникнення конфліктних ситуацій, вживанні заходів щодо їх залагодження;

- розміщення в Інтернет мережі оголошень, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- закупівлі мобільних телефонів та стартових пакетів різних операторів мобільного зв’язку та розподілу їх між учасниками злочинної групи, для забезпечення систематичного заволодіння чужим майном шляхом обману;

- з метою маскування і приховування вчиненого злочину та злочинної діяльності в цілому, а саме в телефонних розмовах з потерпілими, в якості менеджерів з продажу транспортних засобів, запевняти останніх, що транспортні засоби вони все таки отримають, коли вирішиться проблема з їх транспортуванням;

- розподілі грошових коштів між учасникам злочинної групи за вказівкою організатора та направлення останньому частки здобутих грошових коштів.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину, в вересні місяці 2017 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_6, підшукала та залучила до заняття спільною злочинною діяльністю раніше знайомих ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та не встановлену досудовим слідством особу, повідомивши їх про злочинні наміри, спрямовані на систематичне заволодіння чужим майном шляхом обману, довівши в деталях розроблений організатором злочинної групи план.

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановлена досудовим слідством особа, які у вказаний період часу ніде офіційно не працювали і не мали постійного джерела доходів, прийняли пропозицію ОСОБА_6 та дали свою згоду на спільну участь у вчиненні злочинів.

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановленій досудовим слідством особі, були визначені функції, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- пошук приміщень, для реалізації злочинного плану та укладення договорів оренди таких приміщень;

- будучи офіс-менеджерами з надання консультативних послуг купівлі -продажу транспортних засобів, спілкуватися з громадянами, які телефонували їм на номери мобільних телефонів, повідомляти при цьому завідомо неправдиву інформацію стосовно того, що вони займаються наданням допомоги щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської, Миколаївської областей, запрошувати даних громадян до офісу з метою укладання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу;

- зустрічатись з громадянами, пропонувати придбати один з транспортних засобів згідно заздалегідь підготовленого прайсу з цією метою;

- показувати заздалегідь підготовлені фотознімки із зображенням транспортних засобів, які нібито продаються;

- повідомляти громадянам завідомо неправдиву інформацію про те, що попередні договори купівлі-продажу транспортного засобу, будуть безперешкодно укладені ними із покупцями, після перерахування клієнтом грошових коштів на рахунок їхнього суб’єкту підприємницької діяльності, а в разі, якщо транспортний засіб не влаштує клієнта, грошові кошти обов’язково будуть повернуті власнику;

- особисто укладати попередні договори щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- у разі, якщо особа, яка укладала з ними даний договір цікавилась, чому саме укладається попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, вводити її в оману, шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації, що даний договір лише формальність, що його назва не відповідає послугам, які вони надають, у зв'язку із тим, що попередній договір про надання послуг купівлі-продажу транспортного засобу складається з метою зменшення податкових зборів;

- отримування від громадян касових чеків на підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок їхнього суб’єкту підприємницької діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами потерпілих, при виникненні конфліктних ситуацій на предмет повернення їм грошових коштів, вживання заходів щодо їх залагодження;

- з метою маскування і приховування вчинених злочинів та злочинної діяльності в цілому, а саме, як в телефонних розмовах, так і під час особистих зустрічей з потерпілими, запевняти останніх, що сталося непорозуміння, що будуть вжиті заходи на їх залагодження, що особам обов'язково будуть повернуті сплачені кошти.

Зорганізувавшись таким чином у стійке злочинне об’єднання, для спільного досягнення єдиної мети, заволодіння чужим майном шляхом обману та подальшої реалізації злочинного плану під час вчинення злочинів ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановлена досудовим слідством особа, діючи в складі організованої групи з ОСОБА_2, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, орендували під офіс приміщення за адресою: Харківська область, м. Харків, пр.. Гагаріна 43; Одеська область, м. Одеса, вул. Старопортофранківська,3; Одеська область, м. Одеса, вул. Князівська,2, офіс 550; Миколаївська область, м. Миколаїв, пр.. Миру 17/9; Миколаївська область м. Миколаїв, вул. Театральна,35; Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Сінна,58/1; Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121; розмістили в мережі Інтернет оголошення про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів.

Після чого, завідомо не маючи наміру на здійснення цієї господарської діяльності, отримали від ОСОБА_2, спеціально виготовлені останнім бланки завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі продажу транспортних засобів, завірені відтисками печатей наступних підприємств: ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» ЄДРПОУ41579813; ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (СТОКСОЛЮШЕН) ЄДРПОУ 41946163; ТОВ «АЛЬТФІНКОМ» (АЖУР-ЛОГІСТИКА) ЄДРПОУ 41920234, ТОВ «МОТОРСКОМІНВЕСТ» ЄДРПОУ 42215499; ТОВ «АВТО-ЕНЕРДЖІ» ЄДРПОУ 41339031; ТОВ «ДРІМКАР» ЄДРПОУ 42150380; ТОВ «ТРАСТМОТОРС» ЄДРПОУ 41945751; ПП «СОФІСТІКЕЙТ» ІКПП 42455138.

В період часу з вересня 2017 року по жовтень 2018 року, систематично заволодівали грошовими коштами потерпілих, шляхом укладення фіктивних договорів з останніми, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, за що отримували відповідні грошові кошти.

Так, у вересні 2017 року, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_13, та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_6, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв’язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайств під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_6, надала ОСОБА_14, ОСОБА_13, та невстановленій досудовим слідством особі.

В вересні місяці 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпіла ОСОБА_28, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «Renault Duster», користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукала вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_28, відповіла ОСОБА_14, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_28, запропонувала потерпілій прибути 05.10.2017 о 08:00 год. до офісу, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Сінна, 58/1.

05.10.2017 о 08:00 год., ОСОБА_28, прибула до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_33 та ОСОБА_14, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_2 планом.

У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_14, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_2 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_28, представившись офіс-менеджером ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» на ім’я ОСОБА_7, здійснюючи обман потерпілої, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб’єкту господарювання транспортного засобу «Renault Duster», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 398 909 грн., та повідомили про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 40 000 грн.

При цьому, ОСОБА_14, повідомила ОСОБА_28, про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 40 000 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41579813), №2600631363501, який відкрито в ПАТ «ОСОБА_34 Дніпро».

ОСОБА_14 запевнила ОСОБА_28, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останньою буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №13/ПД-0147 від 05.10.2017.

В цей же час, ОСОБА_13, продовжуючи обман потерпілої, запевнила ОСОБА_28, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останній обов’язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» код ЄДРПОУ 41579813 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпіла погодилась.

Будучи введеною в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_13 та ОСОБА_14, потерпіла, 05.10.2017 через відділення КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Московська, 40/5 перерахувала на рахунок ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» №2600631363501 грошові кошти в сумі 40 000 грн., згідно квитанції №0.0.863771165.2 від 05.10.2018, копію якої передала ОСОБА_14

Після чого, ОСОБА_14, уклала з ОСОБА_28 попередній договір №13/ПД-0147 від 05.10.2017 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_14, продовжуючи обман потерпілої, повідомила, що замовлений транспортний засіб «Renault Duster» буде можливо забрати через три – чотири дні за місцем розташування офісу ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», на що потерпіла погодилась.

06.10.2017 р. невстановлена досудовим слідством особа, представившись працівником - офіс-менеджером ОСОБА_8 ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», зателефонувавши потерпілій та продовжуючи її обман повідомила, що замовлений ОСОБА_28 транспортний засіб знаходиться в м. Іллічівську (Чорноморськ), Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

ОСОБА_28, маючи на меті повернути свої грошові кошти в сумі 40 000 грн., написала відповідну заяву на юридичну адресу ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, офіс 2.

В подальшому, на адресу за місцем мешкання ОСОБА_28 надійшов лист за підписом директора вказаного суб’єкту господарювання ОСОБА_35 за вх. В-06з від 26.03.2018, в якому зазначено, що виплати за попереднім договором не передбачені.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, та не встановлена досудовим слідством особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_28 в сумі 40 000 грн., чим спричинили останній збитки на вказану суму.

Крім того, у жовтні 2017 року, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_6, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв’язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайських дій під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_6, надала ОСОБА_9, ОСОБА_10 та не встановленій досудовим слідством особі.

В жовтні місяці 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпілий ОСОБА_24, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «Renault Duster», користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукав вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_24, відповіла ОСОБА_10, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_24, запропонувала потерпілому прибути 27.10.2017 о 09:00 год. до офісу, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121.

27.10.2017 о 09:00 год., ОСОБА_24, прибув до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_9 та ОСОБА_10, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_36 планом.

У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_10, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_36 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_24, представившись офіс-менеджером ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», здійснюючи обман потерпілого, повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб’єкту господарювання транспортного засобу «Renault Duster», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 299 000 грн., та повідомила про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 29 900 грн.

При цьому, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_24 про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 29 900 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41579813), №2600631363501, який відкрито в ПАТ «ОСОБА_34 кредит Дніпро». ОСОБА_10 запевнила ОСОБА_24, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останнім буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №15/ПД-0175 від 27.10.2017.

В цей же час, ОСОБА_9, продовжуючи обман потерпілого, запевнила ОСОБА_24, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останньому обов’язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» код ЄДРПОУ 41579813 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпілий погодився.

Будучи введеним в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, потерпілий, 27.10.2017 через відділення ПАТ «ОСОБА_34 ОСОБА_37», розташованому в м. Первомайськ, Миколаївської області, перерахував на рахунок ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» №2600631363501 грошові кошти в сумі 29 900 грн., згідно квитанції №20409885-1 від 27.10.2017, копію якої передав ОСОБА_10

Після чого, ОСОБА_10, уклала з ОСОБА_24 попередній договір №15/ПД-0175 від 27.10.2017 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_10, продовжуючи обман потерпілого, повідомила, що коли замовлений транспортний засіб «Renault Duster» буде можливо забрати за місцем розташування офісу ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», вона передзвонить, на що потерпілий погодився.

Через 10 днів ОСОБА_24, з метою отримання замовленого транспортного засобу згідно з договором №15/ПД-0175 від 27.10.2017 зателефонував до офісу ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», на дзвінок якого не встановлена досудовим слідством особа - працівник ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС» представившись офіс-менеджером та продовжуючи його обман повідомила, що замовлений ОСОБА_24 транспортний засіб знаходиться в м. Іллічівськ, Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

В подальшому, потерпілий ОСОБА_24 неодноразово телефонував до офісу ТОВ «ОСОБА_32 ПЛЮС», однак, на його питання, не встановленою досудовим слідством особою офіс-менеджером вказаного суб’єкту господарювання вказувалось на ряд проблем, або дзвінки ігнорувались.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та не встановлена досудовим слідства особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_24 в сумі 29 900 грн., чим спричинили останньому збитки на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні аналогічним чином кримінальних правопорушень, пов’язаних із заволодінням шляхом обману грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_38, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_29, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_39, ОСОБА_30, ОСОБА_17

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджують досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження:

- заяви та показання потерпілих ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_30, показаннями свідків ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44;

- протокол пред’явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, допитаним у кримінальному провадженні потерпілим і свідкам, згідно яким вони були впізнанні як особи, які безпосередньо заволоділи належними їм грошовими коштами шляхом обману;

- протокол проведення обшуку від 17.10.2018 року в офісному приміщенні за адресою м. Харків, вул.. Гімназійна набережна, 16, в якому і був затриманий ОСОБА_2;

- протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів мобільних телефонів підозрюваних, які, серед іншого, підтверджують узгодження іншими підозрюваними своїх дій з ОСОБА_2;

- протоколи проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з купівлі транспортного засобу.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у причетності до скоєння злочину, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

Досліджені в судовому засіданні докази, зокрема, протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів мобільних телефонів підозрюваних, можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_2 може бути причетним до скоєння злочину, оскільки саме з ним інші підозрювані та невстановлені особи узгоджують питання трудової дисципліни, проведення тренінгів, а у сукупності з іншими доказами доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне:

- ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має паспорт для виїзду за кордон, має достатньо коштів для виїзду за кордон або на тимчасово окуповані території ДНР, ЛНР та АР Крим;

- на даний час органом досудового розслідування встановлюються місця виготовлення договорів, печатей та штампів різних суб’єктів підприємницької діяльності, реквізити яких використовували підозрювані під час вчинення кримінального правопорушення, техніки що їх виробляють;

- підозрювана обізнана про місця проживання потерпілих свідків, а тому може чинити на них тиск з метою зміни ними показів, що викривають її вину;

- на даний час не проведено всі необхідні слідчі дії та продовжують проводитися оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення інших учасників організованої групи;

- епізодичність вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних заволодінням шляхом обману грошовими коштами потерпілих.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суддя враховує те, що ОСОБА_2 одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання в місті Харкові, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має певний перелік хвороб, але висновок про наявність хвороб, які б перешкоджали його триманню під вартою суду не надано.

Суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м’які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положення ч.5 ст. 182 КПК України передбачають, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

З урахуванням викладеного, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, окрім вищевказаного, також враховує тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, розмір матеріальної шкоди у спричиненні якої він підозрюється, матеріальне становище підозрюваного.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави що дорівнює 10 млн. грн., оскільки сама правова природа такого запобіжного заходу як застава є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, а встановлення такого значного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи» яка закладена в правовому інституті застави.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи заяву сторони захисту щодо незаконного затримання та тримання під вартою ОСОБА_2, слідчий суддя приходить до переконання, що вона не підлягає задоволенню, оскільки останній підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи, яку було створено заздалегідь і вона існувала відносно тривалий час, що свідчить про триваючий перебіг даного кримінального правопорушення. Вказані обставини свідчать про законність затримання ОСОБА_2 без ухвали слідчого судді на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід – тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 15.12.2018 року включно.

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 3 000 000 (три мільйони) грн.

Покласти на ОСОБА_2 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:

- прибувати до службового кабінету №62 старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 за адресою : м. Миколаїв, вул.. Спаська, 12, з періодичністю два рази на тиждень по понеділкам та п’ятницям в період часу з 16-00 год. до 18-00 год.;

- не відлучатися за межі Миколаївської та Харківської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, експертами, свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні ;

- здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст..194 КПК України, роз’яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_2 діє до 15.12.2018 року включно.

В задоволенні заяви сторони захисту щодо незаконності затримання та тримання під вартою ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя : З.М. Сухаревич