Ухвала суду № 77258670, 04.10.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4527/17

Провадження № 2-п/488/38/18

УХВАЛА

іменем України

04.10.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 488/4527/17, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2018 року заявник ПАТ “Банк “Київська Русь” - відповідач по справі, звернувся до суду із вищезазначеною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 19.06.2018 року заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Фрідем» про звільнення майна з-під арешту, був задоволений, звільнено з під арешту, накладеного постановою державного виконавця Корабельного ВДВС ММУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження б/н від 26.11.2008 р., номер в реєстрі обтяжень 8501417, нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві, які належать ТОВ «Фрідем» на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 р., зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.11.2006 за № 557; звільнено з під арешту, накладеного постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2015 р., номер в реєстрі обтяжень 10800757 (спеціальний розділ), нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві, які належать ТОВ «Фрідем» на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 р., зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.11.2006 за № 557; стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фрідем» судовий збір у розмірі – по 320 грн. з кожного.

З оскаржуваним рішенням заявник не погоджується, вважає його винесеним з порушенням норм процесуального права, при цьому судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зокрема, заявник не був присутній 19.06.2018 року під час проголошення рішення, повний текст рішення направлено судом на адресу відповідача 19.06.2018р., а отримано лише 20.07.2018 року. Судова повістка про призначення справи до судового розгляду на 19.06.2018 на адресу заявника не надходила. Заявник не знав та не міг знати про ухвалене судом першої інстанції вищезазначеного рішення. Крім цього заявник не може погодитися з тим, що при ухваленні рішення суд вирішив, крім розгляду позовних вимог по суті, і вимогу про стягнення судового збору, зокрема стягнув із заявника судовий збір у розмірі 320.00 грн.; суд неправомірно здійснив заміну у справі неналежних, відповідачів - Корабельний ВДВС м Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Миколаївської області на належних відповідачів - ПАТ «Київська Русь” і ТОВ «Фрідем»; позивачем не заявлялося жодної позовної вимоги до банку, та й взагалі позовні вимоги (як і сам процес) жодним чином не стосуються банку.

На підставі викладеного ПАТ “Банк “Київська Русь” просить суд:

- поновити пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва по справі № 488/4527/17 від 19.06.2018 року;

- заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва по справі № 488/4527/17 від 19.06.2018 року — скасувати.

В судове засідання сторони не з'явилися. Представник відповідача ПАТ “Банк “Київська Русь” був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи, будь — яких заяв від нього не надходило, причина його неявки суду не відома.

Представник відповідача ТОФ фірма “Фрідем був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи, будь — яких заяв від нього не надходило, причина його неявки суду не відома.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Враховуючи зазначене, та те що заявником не надано доказів, які були об'єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ухвалюючи заочне рішення за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач ПАТ “Банк “Київська Русь” був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання відповідачем судової повістки (а.с.136).

Відповідно до ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, серед іншого, обставини, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Зазначеним вимогам заява “Банк “Київська Русь” не відповідає, оскільки не містить відомостей про поважність причин його неприбуття до суду та не містить посилань на докази, що підтверджують його заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду відсутні, оскільки відповідачем “Банк “Київська Русь” не доведено перед судом поважність причин його неприбуття у судове засідання та не повідомлено про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і не були надані суду до ухвалення зазначеного заочного рішення.

Крім цього, “Банк “Київська Русь” у своїй заяві просив відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення, за подання даної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з “Банк “Київська Русь” на користь держави судовий збір у розмірі 881,00 грн.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 488/4527/17 — відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” на користь держави судовий збір у розмірі 881,00 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Селіщева