Ухвала суду № 77258339, 19.10.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/658/16-ц

2/467/8/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурора Пахомова О.С.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільної справи за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Южноукраїнська міська лікарня» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, Южноукраїнська міська рада Миколаївської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Южноукраїнська міська лікарня» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, Южноукраїнська міська рада Миколаївської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

19 жовтня 2018 року прокурор подав до суду заяву про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, яку вмотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 повністю сплатив суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого задля стягнення якої було пред’явлено позов, а тому на даний час предмет спору відсутній.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, про його дату, час і місце повідомлений належно, направив до суду належно завірені копії квитанцій про сплату на користь КП «Южноукраїнська міська лікарня» суми витрат на стаціонарне лікування потерпілого, яка була предметом пред’явленого прокурором позову.

Представник третьої особи – Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та третя особа ОСОБА_2 разом із своїм представником в судове засідання не з’явились, причин свого неприбуття не повідомили, будь-яких клопотань до суду не направляли.

Представник особи, в інтересах якої прокурор подав до суду позов в судовому засіданні присутній не був, проте направив заяву, якою повідомив причини своєї неявки.

Втім, суд, за таких обставин, не знайшов об’єктивних перешкод для відкладення розгляду справи та в світлі положень ст. 223 ЦПК України продовжив її розгляд за відсутності учасників цивільного провадження, і в свою чергу, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створивши учасникам судового процесу всі умови для реалізації ними їхніх прав, перевіривши доводи і обґрунтованість заявленого прокурором клопотання, шляхом дослідження наявних доказів та їх оцінки з точки зору належності і допустимості, достатності та взаємозв’язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, керуючись, серед іншого, принципом змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, зробив такі висновки.

Так, прокурор ініціював цивільне провадження в суді, подавши позов в інтересах держави до ОСОБА_1, яким просив стягнути з останнього на користь КП «Южноукраїнська міська лікарня» кошти в сумі 1 075,78 грн., які витрачені цим закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину.

Проте, 18 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду докази сплати пред’явленої прокурором суми коштів, а саме: належним чином звірені квитанції про оплату на користь КП «Южноукраїнська міська лікарня» 1 075,78 грн. (одержувач КЗ «Южноукранська міська лікарня», ЄДРПОУ 33850812, призначення платежу: за злочин).

У зв’язку з цим прокурор звернувся із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки на даний час, за таких умов, предмет спору відсутній.

Тож суд, установивши обґрунтовані підстави для закриття провадження у справі в аспекті норм ст. 255 ЦПК України, виходив, окрім цього, ще й із завдань цивільного судочинства, серед яких є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В той же час, в ракурсі принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).

У даному випадку прокурор, як учасник цивільного процесу у статусі позивача, реалізував своє право ініціювати перед судом припинення провадження у справі, шляхом його закриття, вирішення питання щодо якого відноситься до виключеної компетенції суду за наявності передумов, визначених цивільним процесуальним законом України.

Зокрема, за імперативним правилом п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У цій ситуації, в ході розгляду справи, до закінчення судового розгляду відповідач задовольнив вимоги пред’явленого до нього позову шляхом сплати всієї суми коштів, яка була предметом позову, що дає суду підстави прийти до висновку про відсутність предмету спору на час розгляду клопотання прокурора, і як наслідок про наявність визначених законом підстав для закриття провадження у справі, оскільки за таких умов цивільне провадження втрачає будь-який правовий сенс, а тому внесене прокурором клопотання підлягає задоволенню.

Суд, з огляду на положення ч.2 ст. 255 ЦПК України в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, бере до уваги, що прокурором не сплачувався судовий збір за подання до суду цього позову в силу п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також з огляду на норми ст. 141, 142 ЦПК України, і приходить до висновку, що підстав для стягнення судового збору з відповідача немає.

Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1- 3, 12, 13, 141, 142, 255, 258-261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Южноукраїнська міська лікарня» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, Южноукраїнська міська рада Миколаївської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину – закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Роз’яснити учасникам справи, що згідно із положеннями ч.2 ст. 256 ЦПК України у цьому випадку повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала в силу ч.2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.В. Явіца