Ухвала суду № 77256813, 18.10.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

18 жовтня 2018 року Справа № 913/155/17

Провадження №17/913/497/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С. розглянувши матеріали справи №913/155/17 за позовом фізичної особи-підприємця Палєєва Сергія Васильовича, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз ", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 040 360 грн 65 коп.,

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача збитків, в розмірі вартості втраченого орендованого обладнання за ринковими цінами аналогічного обладнання, у розмірі 819 328,39 грн та неустойки, в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, у розмірі 221 032,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після припинення договору оренди обладнання №143/01-27-14 від 07.04.2014 відповідач, як орендар, не повернув орендоване майно і таке майно було втрачено у зв'язку з невчиненням відповідачем належних дій щодо його збереження.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.02.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача збитки в сумі 713260,20 грн, неустойку в сумі 221032,26 грн. У іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення збитків мотивовано наявністю усіх елементів юридичного складу, необхідного для відшкодування позивачеві збитків, завданих порушенням договірного зобов'язання зі збереження та повернення орендованого майна.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення неустойки за безпідставне користування майном після закінчення строку дії договору мотивовано порушення відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна позивачу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2018 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 713260,20 грн, неустойки в розмірі 206 451,61 грн. Пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції викладено в новій редакції, згідної якої з відповідача на користь позивача стягнуто 14580,65 грн неустойки.

Постанова суду апеляційної інстанції щодо стягнення збитків обґрунтована відсутністю всіх елементів складу правопорушення, зокрема, недоведення факту втрати спірного майна та відсутністю вини відповідача у забезпеченні доступу позивача до демонтування майна; а щодо стягнення неустойки - мотивована невикористання відповідачем орендованого майна, яке знаходиться в зоні проведення АТО, у період з моменту припинення договору оренди обладнання №143/01-27-14 від 07.04.2014.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2018 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Палєєва Сергія Васильовича задоволено частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 21.02.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі №913/155/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Верховний Суд переглядаючи судові рішення зазначив, що висновки судів першої апеляційної інстанцій щодо можливості (неможливості) одночасного стягнення збитків в розмірі вартості втраченого орендованого обладнання і неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, викладені у судових рішеннях є взаємовиключними, оскільки факт знищення орендованого майна унеможливлює стягнення неустойки, у розумінні частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, та, навпаки, факт не знищення такого майна слугує підставою для стягнення неустойки до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.

Також Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не було досліджено питання наявності чи відсутності втрати (знищення) орендованого майна, якого саме, моменту втрати (знищення) майна та, як наслідок, питання наявності чи відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення і питання можливості стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 справу № 913/155/17 передано на розгляд судді Фонової О.С.

Відповідно до приписів ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з метою повного з'ясування обставин справи та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази по справі, суд вважає за необхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження, враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які необхідно дослідити під час розгляду спору та обставини, які необхідно встановити.

Відповідно до приписів ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями ст. 181 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, справа підлягає прийняттю до провадження та призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 121, 177, 181, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

1. Прийняти справу № 913/155/17 до свого провадження.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 12.11.2018 об 12 год. 00 хв.

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, 2-й поверх, зал судових засідань № 205.

5. Повідомити сторін, що письмові пояснення, додаткові докази, клопотання, заяви можуть бути подані до суду у строк до 12.11.2018.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК).

Всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Частиною 4 статті 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщену на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.10.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Фонова