Рішення № 77256505, 09.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2018Справа № 910/12968/17

За позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі"

про: визнання недійсним одностороннього правочину

Суддя:Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - Матющенко О.В., за дов.

від відповідача - Корнеюк В.Т., за дов.

від відповідача - Курильченко К.О., за до в.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Євробанк» (далі - позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Брок» (далі - відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимог ПАТ КБ «Євробанк» до ТОВ «Аваль-Брок» щодо сплати боргу за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 у сумі 3 481 458,85 грн та за Договором кредиту ЮЛ36\2011-К від 25.02.2011 у сумі 9 750 000,00 грн, укладеними між ТОВ «Аваль-брок» та ПАТ КБ «Євробанк», та вимог ТОВ «Аваль-брок» до позивача у розмірі 13 231 485,85 грн за Договором позики від 23.05.2016, укладеним відповідачем з компанією Janolio Holdings Limited у вигляді поданої заяви вих. 16\06\68 від 15.06.2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заява ТОВ «Аваль-Брок» вих. 16\06\68 від 15.06.2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає: вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, щодо настання строку виконання зобов'язання та відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання; вимогам ст. 516 ЦК України, щодо заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника за договором банківського вкладу Д-28299/USD від 23.05.2016; вимогам п.2 ч.8 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо заборони зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами з пов'язаними з банком особами. Також, позивач зазначає, що відповідач двічі здійснив зарахування за Договором позики від 23.05.2016.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що заявою вих. 16\06\68 від 15.06.2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Аваль-Брок» проведено зарахування за зобов'язаннями відповідача за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 у сумі 3 481 458,85 грн та за Договором кредиту ЮЛ36\2011-К від 25.02.2011 у сумі 9 750 000,00 грн та за зобов'язаннями позивача за Договором Д-28299/USD банківського вкладу (депозиту) від 23.05.2016 у сумі 13 231 458,85 грн, а також, що судовими рішеннями у справі 910/14503/16 встановлена правомірність припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою 16/06/68 від 15.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 порушено провадження у справі 910/12968/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 провадження у справі 910/12968/17 було зупинено до розгляду справи 910/14503/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 у справі 910/12968/17 поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання.

18.09.2018 від відповідача надійшла заява про заміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Брок» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ті Енд Сі».

У судовому засіданні 25.09.2018, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 09.10.2018 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача не визнали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 09.10.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-Брок" (позичальник за умовами договору) та ПАТ КБ "Євробанк" (кредитодавець за умовами договору) було укладено Договір кредиту ЮЛ-36/2011-К, за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти у тимчасове користування у сумі 9 843 437,50 грн зі сплатою 11,0 % річних, строком до 23.02.2017 (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором від 30.12.2011 та Договорами про внесення змін 1 від 23.02.2012, 2 від 21.02.2013, 3 від 20.02.2015 та 4 від 22.02.2016).

У відповідності до пункту 9.1 цього Договору в редакції, викладеній у Договорі про внесення змін 2 від 21.02.2013, позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит у термін, зазначений у п. 1.3 цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

29.06.2011 між ТОВ "Аваль-Брок" (позичальник за умовами договору) та ПАТ КБ "Євробанк" (кредитор за умовами договору) було укладено Договір кредиту ЮЛ-114/2011-К, за умовами якого відповідач відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті, ліміт якої складає 19 000 000, 00 грн зі сплатою 11,0 % річних із терміном повернення до 02.07.2016 (з урахуванням змін, внесених Договорами про внесення змін 3 від 01.07.2015 та 4 від 06.01.2016).

Згідно пунктів 9.1 та 9.2 Договору кредиту ЮЛ-114/2011-К позичальник повинен повернути кредитодавцю кредит шляхом повернення кожного траншу не пізніше останнього дня строку дії Кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4 цього Договору. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим. Позичальник має право достроково повернути кредит або його частину. У випадках передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов'язаний самостійно та/або на вимогу кредитодавця повернути кредит достроково.

23.05.2016 між ПАТ КБ "Євробанк" (позичальник) та компанією Janolio Holdings Limited, юридичною особою, яка створена та діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр (позикодавець) було укладено Договір позики, за умовами якого компанія Janolio Holdings Limited надає Банку за його письмовою заявкою транші в межах суми 600 000 доларів США зі сплатою 5% річних із терміном повернення позики до 30.05.2016.

23.05.2016 між ПАТ КБ "Євробанк" (Банк) та громадянином ОСОБА_6 (вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) з Правилами "Строковий з виплатою процентів наприкінці строку") Д-28299/USD (надалі - Договір депозиту), за яким банк приймає на зберігання від вкладника грошові кошти в розмірі 650 000 доларів США та зобов'язується виплачувати вкладнику 6,5% річних. Строк розміщення вкладу - з 23.05.2016 до 23.06.2016.

10.06.2016 між ТОВ "Аваль-Брок" (новий кредитор) та ОСОБА_6 (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги 1/16, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право грошової вимоги до ПАТ КБ "Євробанк" за Договором банківського вкладу (депозиту) з Правилами "Строковий з виплатою процентів наприкінці строку") Д-28299/USD від 23.05.2016 щодо погашення заборгованості, процентів та інших платежів, визначених цим договором. Розмір суми заборгованості Банку станом на дату укладення Договору Д-28299/USD від 23.05.2016 (грошовий еквівалент прав вимоги) становить 13 231 458,85 грн, що еквівалентно сумі 529 211,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору.

15.06.2016 відповідач листом 16/06/67 від 15.06.2016 повідомив позивача про набуття ним на підставі Договору відступлення права вимоги 1/16 від 10.06.2016 права вимоги за Договором депозиту, що підтверджується відмітною Банку про отримання даного повідомлення вх. 2500-бт.

10.06.2016 між ТОВ "Аваль-Брок" (новий кредитор) та компанією Janolio Holdings Limited (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" за Договором позики від 23.05.2016 щодо погашення заборгованості, процентів за користування позикою, комісій та інших платежів, визначених цим договором позики. Розмір суми заборгованості Банку за Договором позики станом на дату укладення Договору (грошовий еквівалент прав вимоги) становить 15 015 926,75 грн, що еквівалентно сумі 600 583,33 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору.

15.06.2016 відповідач листом 15/06/01 від 15.06.2016 повідомив позивача про набуття ним на підставі Договору відступлення права вимоги від 10.06.2016 права вимоги за Договором позики, що підтверджується відміткою Банку про отримання даного повідомлення вх. 1575.

16.06.2016 ТОВ "Аваль-Брок" надіслало ПАТ КБ "Євробанк" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (вих. 16/06/66 від 15.06.2016), в якій заявило про припинення зобов'язання зі сплати боргу в сумі 15 015 926,75 грн за основною сумою заборгованості за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 внаслідок зарахування боргу перед Банком в сумі 15 015 926,75 грн за Договором позики від 23.05.2016 відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 10.06.2016. Залишок непогашеного грошового зобов'язання ТОВ «Аваль-Брок» перед ПАТ КБ «Євробанк» за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 становить 3 984 073,25 грн.

Позивач отримав вищевказану заяву відповідача 16.06.2016, що підтверджується відміткою Банку про отримання даного повідомлення вх. 2499-бт.

16.06.2016 відповідач направив позивачу заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (вих. 16/06/68 від 15.06.2016), в якій зазначив про припинення зобов'язання зі сплати боргу в сумі 9 750 000,00 грн за основною сумою заборгованості за Договором кредиту ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 та 3 481 458,85 грн за основною сумою заборгованості за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 внаслідок зарахування боргу позивача в сумі 13 231 458,85 грн за Договором депозиту відповідно до Договору про відступлення права вимоги 1/16 від 10.06.2016. Залишок непогашеного грошового зобов'язання ТОВ «Аваль-Брок» перед ПАТ КБ «Євробанк» за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 становить 502 614,40 грн.

Позивач отримав вищевказану заяву відповідача 16.06.2016, що підтверджується відміткою Банку про отримання даного повідомлення вх. 2498-бт.

17.06.2016 на підставі рішення Правління Національного банку України 73-рш від 17.06.2016 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до вищезазначеного рішення розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 року включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

Звертаючись з позовом, позивач просить визнати недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді заяви вих.16/06/68 від 15.06.2016 з таких підстав.

Так, позивач посилається на те, що відповідно до п. 6.7. Договору банківського вкладу Д-28299/USD від 23.05.2016 вкладник не може здійснювати відступлення прав за Договором третім особам без попереднього письмового погодження Банком та припиняти будь-які зобов'язання перед Банком, що виникають із будь-яких підстав, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за ініціативою вкладника.

Також, позивач зазначає, що строк виконання зобов'язань, за якими відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог не настав, оскільки, вклад за Договором банківського вкладу Д-28299/USD від 23.05.2016 Банком було прийнято до 23.06.2016 і відповідно до вимог ст. 1060 ЦК України банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного в договорі банківського вкладу, а за Кредитними договорами кінцевий строк виконання зобов'язання є 23.02.2017, водночас, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача датована 16.06.2016.

Позивач, також, посилається на те, що із аналізу норм ст.ст. 514, 515, 601, 1066, 1068, 1071 ЦК України вбачається, що за договором банківського рахунка грошове зобов'язання банка перед клієнтом (власником рахунка) в межах коштів, розміщених на рахунку, може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму. Таким чином, укладення лише договору відступлення права вимоги не призвело до виникнення грошового зобов'язання банка перед підприємством на суму коштів, розміщених на рахунку.

Позивач посилається на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.16/06/68 від 15.06.2016 не відповідає п.2 ч.8 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо забори зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами, водночас, договір банківського вкладу Д-28299/USD від 23.05.2016 укладено з пов'язаною з банком особою, що підтверджується витягом з протоколу Правління ПАТ КБ «Єврогазбанк» від 09.06.2016.

Окрім того, позивач зазначає, що заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.16/06/68 від 15.06.2016 відповідач здійснив зарахування зобов'язань за Договором позики від 23.05.2016, тим самим двічі здійснивши зарахування зобов'язань за вказаним Договором позики заявами 16/06/66 та 16/06/68, а заява про зарахування вимог за Договором банківського вкладу Д-28299/USD від 23.05.2016 відповідачем не направлялася банку.

Суд не погоджується з даними доводами позивача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суд міста Києва перебувала справа за позовом ТОВ «Аваль-Брок» до ПАТ КБ «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення зобов'язання за Договором кредиту від 25.02.2011 ЮЛ-36/2011-К та Договором кредиту від 29.06.2011 ЮЛ-114/2011-К, укладеними між ТОВ "Аваль-Брок" та ПАТ КБ "Євробанк" шляхом вчинення позивачем правочинів зарахування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі 910/14503/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 та постановою Верховного Суду від 19.07.2018, позовні вимоги ТОВ "Аваль-Брок" задоволено повністю: визнано припиненим зобов'язання за Договором кредиту ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, укладеним між ТОВ "Аваль-Брок" та ПАТ КБ "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; визнано частково припиненим зобов'язання ТОВ "Аваль-Брок" у розмірі 18 497 386,00 грн за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011, укладеним між ТОВ "Аваль-Брок" та ПАТ Комерційний банк "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Судовими рішеннями у справі 910/14503/16 встановлені наступні обставини:

· положеннями Кредитних договорів, зокрема п. 9.1 Договору кредиту ЮЛ-36/2011-К, п.п. 9.1, 9.2 Договору кредиту ЮЛ-114/2011-К передбачена можливість позичальника здійснити погашення заборгованості достроково;

· станом на дату вчинення ТОВ «Аваль-Брок» правочину зарахування шляхом направлення заяви 16/06/68 від 15.06.2016 строк виконання Банком своїх грошових зобов'язань за Договором депозиту був таким, що настав, оскільки згідно п. 2.8.4 та п. 1.10 Правил станом на 10.06.2016 у банка був наявний обов'язок із повернення суми вкладу вкладнику, проте термін виконання такого обов'язку банку не встановлений;

· правомірність Договору відступлення права вимоги б/н від 10.06.2016, враховуючи положення ст. 204 ЦК України, ПАТ КБ «Євробанк» не спростовано (не доведена його нікчемність або недійсність у судовому порядку);

· відступивши право вимоги за Договором депозиту власник коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку розпорядився ними у спосіб, дозволений законом;

· ТОВ «Аваль-Брок» було направлено, а ПАТ КБ «Євробанк» прийнято, заяви про зарахування зустрічних вимог 16/06/66 та 16/06/68 16.06.2016, а тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Євробанк" запроваджено 17.06.2016 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк", отже обмеження, передбачені ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у даному випадку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин;

· допущена у абз. 3 заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вих. 16/06/68 від 15.06.2016 (вх. 2498-бт від 16.06.2016) описка не може вважатись такою, що зумовлює неоднакове трактування (розуміння) щодо яких саме вимог та за якими договорами ТОВ «Аваль-Брок» вчиняє даний правочин зарахування;

· правовідносини сторін за Договором кредиту ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 та за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 у відповідних межах припинилися до введення тимчасової адміністрації у банку (тобто, станом на 16.06.2016 фактично мало місце задоволення вимог ТОВ «Аваль-Брок» до ПАТ КБ «Євробанк» та навпаки).

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що позов у справі 910/14503/16 заявлений ТОВ «Аваль-Брок» до ПАТ КБ «Євробанк» про припинення зобов'язання за Договором кредиту від 25.02.2011 ЮЛ-36/2011-К та Договором кредиту від 29.06.2011 ЮЛ-114/2011-К, укладеними між ТОВ "Аваль-Брок" та ПАТ КБ "Євробанк" шляхом вчинення ТОВ «Аваль-Брок» правочинів зарахування, обставини, встановлені у рішенні суду у справі 910/14503/16, в силу вимог ст. 75 ГПК України, не потребують доказуванню в даній справі.

Окрім того, провадження у даній справі (910/12968/17) зупинялося до вирішення пов'язаної справи 910/14503/16, оскільки обставини, встановлені в рішенні суду у справі 910/14503/16 матимуть значення для вирішення даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей). Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є односторонньою угодою (договором), яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Під час розгляду справи 910/14503/16 судами надавалася оцінка односторонньому правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог оформленого заявою вих. 16/06/68 від 15.06.2016, щодо припинення зобов'язання відповідача зі сплати боргу в сумі 9 750 000,00 грн за основною сумою заборгованості за Договором кредиту ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 та 3 481 458,85 грн за основною сумою заборгованості за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 внаслідок зарахування боргу позивача в сумі 13 231 458,85 грн за Договором депозиту Д-28299/USD від 23.05.2016 відповідно до Договору про відступлення права вимоги 1/16 від 10.06.2016 та встановлено, що даний правочин є правомірним та таким, що вчинений з додержанням вимог законодавства.

Водночас, звертаючись з позовом у даній справі, позивач наводить аналогічні підстави недійсності односторонньому правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог оформленого заявою вих. 16/06/68 від 15.06.2016, що були підставою його заперечень щодо дійсності вказаного правочину у справі 910/14503/16.

Правом на зміну підстав позову в даній справі (910/12968/17), передбаченим ст. 46 ГПК України, позивач не скористався.

Доводи позивача стосовно того, що грошове зобов'язання банку перед клієнтом може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму, в той час як сам факт укладення договору відступлення не призводить до виникнення грошового зобов'язання, не спростовують правомірності правочину відступлення права вимоги, а також не спростовують факту припинення правовідносин сторін за Договором кредиту ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 та за Договором кредиту ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 у відповідному розмірі на підставі односторонньому правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог оформленого заявою вих. 16/06/68 від 15.06.2016.

Таким чином, позивачем не доведено обставин недійсності одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог оформленого заявою вих. 16/06/68 від 15.06.2016, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення повного судового рішення: 18.10.2018р.