Рішення № 77256125, 17.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2018м. ДніпроСправа № 916/2238/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мечта", м. Одеса

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", м. Тернопіль

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 230318/2 від 23.03.18 р., представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить в рахунок часткового (на суму 1 420 000,00 грн.) погашення заборгованості, яку має Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" перед Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 року звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором з майновим поручителем від 25.02.2014 року, що посвідчений 25.02.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 1247, який уклали між собою Публічне акціонерне товариство «Банк «Імексбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мечта», а саме комплекс, що складається з літ. «К-2» - адміністративно-побутового корпусу площею 513,4 кв.м., літ. «М-1» - цеху по виробництву пластикових труб, площею 2530 кв.м., літ. «к» - переходу, площею 3,1 кв.м., та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна, 3, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною 1 420 000,00 грн.

Ухвалою від 14.09.2018 р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі № 916/2238/17 та розгляд справи призначено на 28.09.2017 р.

У вказаній вище ухвалі господарським судом Одеської області вирішено питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2017 р. розгляд справи відкладено до 23.10.2017 р.

23.10.2018 р. до господарського суду Одеської області надішли пояснення від ПАТ «Імексбанк», в яких останній, зокрема, повідомляє, що Банк не має можливості на вимогу суду надати оригінал кредитної справи ТОВ «Фенікс» для огляду у судовому засіданні, у зв’язку з її вилученням під час тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Приморського суду міста Одеси.

25.10.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до яких останній підтримує вимоги позивача та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 12.12.2017 р. колегією суддів господарського суду Одеської області розгляд справи продовжено та відкладено до17.01.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2017 р., у зв’язку з набранням чинності новим Господарським процесуальним кодексом України, вирішено розглядати справу № 916/2238/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.01.2018 р.

17.01.2018 р. від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, які також зводяться до підтримання вимог позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2018 р. підготовче засідання відкладено до 06.02.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2018 р. вирішено передати справу № 916/2238/18 за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 03.03.2018 р. господарським судом Дніпропетровської області вирішено направити матеріали справи № 916/2238/18 до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2018 р. справу № 916/2238/18 прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.05.2018 р. (з урахуванням ухвали від 06.04.2018 р. про виправлення описки).

27.04.2018 р. від відповідача – ТОВ «Мечта» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить визнати поважними причини пропуску строку для його подання та посилається на наступні обставини.

Так, 25.12.2014 р. Акціонерним товариством «Імексбанк» та Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 6134, яким, зокрема, було забезпечено виконання зобов’язань ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р.

Зважаючи на те, що АТ «Імексбанк» здійснило позасудове задоволення своїх вимог, шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки за вказаним вище іпотечним договором, відповідач, посилаючись на ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», вважає вимоги, які є предметом даного спору, недійсними.

Крім того, відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2018 р. у справі № 916/1391/15-г визнано наказ господарського суду Одеської області від 03.07.2015 р. таким, що не підлягає виконанню, у зв’язку з фактичним припиненням зобов’язань ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р.

18.05.2018 р. до господарського суду Одеської області надійшли заперечення АТ «Імексбанк», в яких останній вважає причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву не поважними, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Мечта» про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Крім того, позивач зазначає, що на його адресу надійшов лише текст відзиву без додатків, що останній вважає грубим порушенням ч. 5 ст. 165 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2018 р. задоволено клопотання позивача та передано справу № 916/2238/17 за територіальної підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 р. прийнято справу № 916/2238/17 до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2018 р.

27.06.2018 р. від позивача надійшло клопотання про проведення судових засідань в режиму відеоконференції, у задоволенні якого ухвалою від 02.07.2018 р. відмовлено та відкладено підготовче засідання до 08.08.2018 р.

11.07.2018 р. позивачем подано клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з Київським апеляційним господарським судом.

30.07.2018 р. ПАТ «Імексбанк» подано клопотання про врахування правового висновку ОСОБА_3 Верховного суду, який викладено у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 235/3619/15-ц.

02.08.2018 р. від ПАТ «Імексбанк» надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтверджує факт укладення 25.12.2014 р. між ним та ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечного договору, проте, зазначає, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним Іпотечним договором була погашена заборгованість лише наступних позичальників – ТОВ «ТБА «Промбуд», ТОВ «Круїз Делюкс», ТОВ «Компанія по торгівлі» та ТОВ «Мережа готелів чорне море», в той же час як заборгованість ТОВ «Фенікс» погашена не була. В підтвердження вказаних обставин позивач посилається на обставини, встановлені Рівненським апеляційним господарським судом у справі № 918/539/17 та Львівським апеляційним господарським судом у справі № 907/600/17.

Відносно ухвали господарського суду Одеської області від 03.07.2015 р. у справі № 916/1391/15-г, якою визнано наказ господарського суду Одеської області від 03.07.2015 р. таким, що не підлягає виконанню, позивач вважає, що вказані обставини не є преюдиціальними, оскільки вказана ухвала прийнята не за результатами розгляду справи по суті, а тому не звільняє сторони від доказування в загальному порядку.

03.08.2018 р. ПАТ "Імексбанк" електронною поштою надіслано заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з допущеною технічною помилкою в прохальній частині позовної заяви, а саме, позивач просить врахувати прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

в рахунок часткового (на суму 1 420 000,00 грн.) погашення заборгованості, яку має Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" перед Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 року звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором з майновим поручителем від 25.02.2014 року, що посвідчений 25.02.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 1247, який уклали між собою Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мечта», а саме комплекс, що складається з літ. «К-2» - адміністративно-побутового корпусу площею 513,4 кв.м., літ. «М-1» - цеху по виробництву пластикових труб, площею 2530 кв.м., літ. «к» - переходу, площею 3,1 кв.м., та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна, 3, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною 1 420 000,00 грн.; стягнути судовий збір.

Ухвалою від 07.08.2018 р. господарським судом Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2018 р. вказану вище заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.09.2018 р. та відкладено підготовче засідання до 04.09.2018 р.

10.08.2018 р. від ПАТ «Імексбанк» надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке господарським судом 10.08.2018 р. задоволено та доручено Київському апеляційному господарському суду проведення судового засідання 04.09.2018 р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 04.09.2018 р. господарським судом Дніпропетровської області відкладено підготовче засідання до 18.09.2018 р. та відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке подано останнім 04.09.2018 р.

Ухвалою від 18.09.2018 р. господарським судом Дніпропетровської області закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 09.10.2018 р.

19.09.2018 р. від позивача надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, у задоволенні якого ухвалою від 24.09.2018 р. господарським судом відмовлено.

Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке надійшло до суду 28.09.2018 р., господарським судом 01.10.2018 р. задоволено та доручено Апеляційному господарському суду м. Києва організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною у справі № 916/2238/17, а саме: представнику позивача - Публічного акціонерного товариства "Імексбанк".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкладено розгляд справи до 17.10.2018 р.

Ухвалою від 11.10.2018 р. господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке надійшло до суду 10.10.2018 р.

Представник відповідача та представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, проте були повідомлені належним чином, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був повідомлений про розгляд справи 17.10.2018 р., оскільки був присутній в попередньому судовому засіданні, що підтверджується протоколом (том 3, а.с 106).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Мечта» та ТОВ «Фенікс» знаходяться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були адресовані поштові відправлення з ухвалами суду про призначення підготовчих та судових засідань у справі (том 3, а.с. 26-30, 55-59, 60-62, 80-87). Разом з тим, на адресу суду були повернуті поштові конверти з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Докази, які б свідчили про наявність у відповідача та третьої особи-2 іншої адреси, в матеріалах справи відсутні.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виклики і повідомленя здійснюються шляхом вручення ухвали суду в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 вказаної статті, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасником судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

17.10.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників позивача та третьої особи-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2015 р. господарським судом Одеської області розглянуто спір у справі № 916/1391/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 226 670 600 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р.,24 092 911, 46 грн. – відсотків та 491 547, 70 грн. – пені.

За результатами розгляду вказаного вище спору господарським судом Одеської області прийнято рішення про задоволення позову в повному обсязі, яке набрало законної сили 03.07.2015 р.

Так, у вказаній справі господарським судом Одеської області встановлено факт укладення ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фенікс» договору про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р., а також факт неналежного виконання позичальником – ТОВ «Фенікс» (третя особа -2 у даній справі) зобов’язань щодо повернення отриманих кредитних коштів в сумі 226 670 600 грн. та сплати відсотків за користування ним в сумі 24 092 911, 46 грн., у зв’язку з чим банком нарахована пеня в сумі 2 394 140, 45 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказані вище обставини слід вважати встановленими господарським судом Одеської області у справі № 916/1391/15-г та такими, що звільняються від доказування.

Як вбачається із матеріалів даної справи, 25.02.2014 р. Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (Позивач; іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мечта» (Відповідач, іпотекодатель) укладено Іпотечний договір з майновим поручителем (далі – Договір), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером № 1247.

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Договору (з урахуванням змін внесених Договором про зміни № 1 від 27.11.2014 р.), цей договір іпотеки забезпечує вимоги ОСОБА_5 за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р., з Додатковою угодою № 1 від 28.03.2014 р., Додатковою угодою № 2 від 20 травня 2014 р., Додатковою угодою № 3 від 22 липня 2014 р., Додатковою угодою № 4 від 19.08.2014 р. та Додатковою угодою № 5 від 10.10.2014 р., який укладено ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс» стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо. Кредит відповідно до вище вказаного Кредитного договору надається боржнику ОСОБА_5 – Кредитором на наступних умовах:

Сума кредиту – 231 370 600 грн.; строк повернення кредиту – 20.08.2015 р.; розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 18, 3 відсотків річних за кредитом у гривні.

Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов’язання, що виникають в силу Договору, а саме вимоги ОСОБА_5 щодо відшкодування:

- витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги по виконанню зобов’язань, передбачених Кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, якщо предмет іпотеки буде прийнятий на утримання ОСОБА_5;

- збитків, які можуть буди завдані ОСОБА_5 внаслідок порушення Боржником умов Кредитного договору і порушення Іпотекодавцем умов Договору;

- штрафних санкцій, передбачених договором.

Згідно п. 1.3. Договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс, що складається з літ. «К-2» - адміністративно-побутового корпусу площею 513,4 кв.м., літ. «М-1» - цеху по виробництву пластикових труб, площею 2530 кв.м., літ. «к» - переходу, площею 3,1 кв.м., та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна, 3, на земельній ділянці, площею 0,6857 га, кадастровий номер: 1211600000:03:089:0010, право власності та/або користування на яку не зареєстровано.

Комплекс є приватною власністю іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу комплексу, посвідченого 17.12.2012 р. приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1125, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 17.12.2012 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за номером 5386009, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 20.05.2013 р. за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна: 72199712116, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4224969 від 31.05.2013 р.

Відповідно до п. 1.4. Договору, оціночна вартість вказаного комплексу згідно Висновку № 021414/7-18 складеного 14 лютого 2014 року експертом – оцінювачем ТОВ «Аппрайзер» становить 1 420 000 грн.

Згідно до п. 7.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов’язань за Кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

В п. 5.1. Договору сторони встановили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання боржником зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту ; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;

- незалежно від настання терміну виконання боржником будь-яких зобов’язань за кредитним договором – при виникненні підстав, вказаних у п.п. 3.1.4, 3.1.6 Договору, та у разі надання Іпотекодавцем (майновим поручителем) недостовірної інформації згідно п. 2.1. Договору;

- при початку процедури ліквідації боржника або іпотекодавця (майнового поручителя), а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або іпотекодавця (майнового поручителя) або визнання його банкрутом.

ОСОБА_5 у раз виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (п. 5.2.).

Згідно п.п. 5.3., 5.4. Договору право визначення підстави та способу звернення стягнення належить ОСОБА_5.

У випадку, якщо суми, вирученої від продажу предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна боржника. Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2015 р. у справі № 916/1391/15-г фактично не виконано, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання з огляду на відсутність у боржника майна, не яке може бути звернуто стягнення.

Зважаючи на те, що ТОВ «Фенікс» зобов’язання щодо повернення кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р. не виконано, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки за спірним Іпотечним договором в рахунок погашення заборгованості за кредитом, шляхом продажу його з прилюдних торгів.

Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є, зокрема, договір.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.03.2018 р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу у справі № 916/1391/15-г, якою визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 03.07.2015 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р. в сумі 226 670 600 грн.,24 092 911, 46 грн. – відсотків та 491 547, 70 грн. – пені.

Так, у вказаній вище ухвалі господарським судом Одеської області встановлено наступні обставини:

25.12.2014 р. Акціонерним товариством «Імексбанк» та Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 6134, яким, зокрема, було забезпечено виконання зобов’язань ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р.

16.05.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ «Імексбанк» права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80 289,00 кв.м., підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017р. є іпотечний договір від 25.12.2014р.

Таким чином, приймаючи до уваги факт набуття ПАТ «Імексбанк» в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - будівлі та споруди стадіону Чорноморець, відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014р., а також враховуючи, що вказаним іпотечним договором було передбачено забезпечення низки зобовязань, в тому числі і зобовязань ТОВ "Фенікс" за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014р. (із урахуванням додаткових угод) щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку суд» господарський суд Одеської області дійшов висновку про те, що зобовязання відповідача за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014р. (із урахуванням додаткових угод) на теперішній час є припиненими.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 02.03.2018 року залишено без змін.

Таким чином, вказане вище свідчить про те, що кредитор – ПАТ «Імексбанк» скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги, зокрема, вимоги до боржника - ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р., шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2014 р., укладеним між АТ «Імексбанк» та ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець».

Вказані обставини господарський суд вважає встановленими та такими, які згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Заперечення позивача із посиланнями на те, що встановлені у справі № 916/1391/15-г обставини не мають преюдиціального характеру, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами

Відповідно до преамбули та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Встановлюючи обов`язок для господарського суду законодавець наголошує, що факти встановлені попереднім рішенням господарського суду є обов`язковими для господарського суду та передбачає можливість застосування преюдиції якщо у справі бере участь особа щодо якої було ухвалене попереднє рішення.

Не надається преюдиціального значення обставинам, зазначеним: - у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); - у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Вказане вище узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, яка викладена у постанові від 18.06.2018 р. у справі № 916/2061/17.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови та судові накази.

Відповідно до ч. 5 вказаної вище статті, у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

Таким чином, з огляду на суб’єктний склад учасників справи № 916/1391/15-г та зважаючи на приписи ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що за результатами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню господарським судом постановляється ухвала, яка в даному випадку, є кінцевим процесуальним документом, а отже є такою, що вирішує питання по суті, відповідно встановлені у ній обставини мають преюдиціальне значення.

Як вже зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до ст. ст. 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

З огляду на викладене та враховуючи фактичне припинення основного зобов’язання, а саме, зобов’язання ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р., у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача та звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 25.02.2014 р.

Заперечення позивача із посиланням на те, що при реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2014 р. не відбулось погашення заборгованості ТОВ «Фенікс», оскільки на його адресу не було надіслано вимогу про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», судом до уваги не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що в результаті реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2014 р. не відбулось погашення заборгованості ТОВ «Фенікс» за договором про відкриття кредитної лінії № 6/14 від 18.02.2014 р., позивачем суду не надано.

Посилання останнього на обставини, встановлені Рівненським апеляційним господарським судом у справі № 918/539/17 та Львівським апеляційним господарським судом у справі № 907/600/17 судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Так, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Не заслуговують на увагу і посилання позивача на те, що пункти 3.1.8. та 5.4. Іпотечного договору від 25.12.2014 р. містять умову про те, що у випадку якщо суми від продажу предмету іпотеки недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає за рахунок іншого майна.

По-перше, в порушення вимог статтей 73, 74 ГПК України позивачем не надано жодних доказів, які б це підтверджували, оскільки ані копії вказаного Іпотечного договору, ані його оригіналу суду надано не було.

По-друге, вказана умова, яка процитована позивачем у своїх запереченнях, стосується продажу предмета іпотеки, в той час, як вже зазначено вище, задоволення своїх вимог банком було здійснено шляхом реєстрації права власності на вказаний предмет іпотеки.

Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку не підтверджено обставини, на які останній посилається у своїх запереченнях.

Заперечення позивача з посиланням на те, що відповідачем подано відзив на позов з порушенням встановленого судом строку, судом до уваги не приймаються, оскільки вказаний строк був встановлений при розгляді справи господарським судом Одеської області, в той час як після передачі справи за підсудністю господарський суд Дніпропетровської області розпочав розгляд справи спочатку.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги докази, надані відповідачем, а саме: лист адресований ТОВ «Мечта» б/н від 26.04.2018 р. (том 2, а.с. 59-60), виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Як вбачається із описів вкладення до цінних листів (том 2, а.с. 56-58) на адресу інших учасників справи надсилався лише відзив на позов на 8 аркушах, у зв’язку з чим господарський суд не бере вказані докази до уваги.

Керуючись статтями 546, 574, 575, 598, 599, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 7, 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статтями 3, 73, 74, 75, 80, 123, 126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 22.10.2018

Суддя ОСОБА_7