Рішення № 77256114, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2786/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Полєв Д.М.

за участю секретаря судового засідання Малиці К.В.

за позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 (ордер №1305/000021 від 10.06.2018р.)

від відповідача: представник АТ "Криворізька теплоцентраль" Хоменко О.О. за дов. №2245/01 від 21.05.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

Гр. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ "Криворізька теплоцентраль" про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку у розмірі 241309,44грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано не здійсненням відповідачем в день звільнення повного розрахунку з позивачем.

Ухвалою суду від 23.06.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.07.2018р. до суду надійшов відзив відповідача (вих. №3215/09 від 09.07.2018р.) відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити мотивуючи наступним.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити не оспорювану ним суму. Оскільки між сторонами існували судові спори, про що свідчить рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2018р. у справі №212/3907/18 та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області №212/3907/17 від 30.03.2018р., зазначені обставини виключають обов'язок відповідача здійснювати повне погашення всієї суми у день звільнення позивача. Також, відповідач зазначає, що розмір середнього заробітку повинен розраховуватись з врахуванням майбутньої сплати відповідачем прибуткового та інших обов'язкових платежів.

07.08.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 07.08.2018р. Так, позивач зазначає, що затримка розрахунку при звільнення виникла за період з 01.06.2017р. по 03.04.2018р., що становить 192 робочі дні, з урахуванням наказу відповідача №22 від 01.02.2018р. "Про зменшення норм тривалості робочого часу". Крім того, твердження відповідача про виключення прямого обов'язку здійснювати повне погашення всієї суми в день звільнення позивача спростовується рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2018р. та постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.03.2018р. по справі №212/3907/17. До того ж, посилання відповідача на норми податкового законодавства не мають жодного стосунку до предмету доказування, а тому є безпідставними.

Ухвалою суду від 17.08.2018р. продовжено строк підготовчого судового засідання до 21.09.2018р.

21.09.2018р. до суду надійшло заперечення відповідача №4276/09 від 20.09.2018р. в якому зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутий на підставі судового рішення, включається до оподаткованого доходу платника податку, тому сума середнього заробітку повинна розраховуватись в врахуванням податків.

Ухвалою суду від 21.09.2018р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу для розгляду по суті на 04.10.2018р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.10.2018р. по 16.10.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсягу.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві та додаткових запереченнях.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Криворізька теплоцентраль" створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №579-р "Деякі питання приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу" від 30.11.2016р. №911-р "Про затвердження плану приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" тощо.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" припинено 16.03.2017р. у зв'язку з перетворенням його на ПАТ "Криворізька теплоцентраль".

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є юридичною особою із новим найменуванням, в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VІ.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. (п.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.

Відповідно до ст.12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно ПАТ "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017р. №904/128/17).

Розглянувши матеріали справи встановлено наступне.

Позивач - гр. ОСОБА_1 за наказом № 194-к від 05.08.2013р. прийнята на посаду начальника управління по зборах ДП "Криворізька теплоцентраль" та у зв'язку зі змінами в організаційній структурі позивачку переведено на посаду начальника відділу зі стягнення заборгованості (№ 321-к від 01.11.2013р.)

На підставі наказу № 296-к від 15.10.2015р. у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розкладі підприємства позивача переведено начальником юридичного відділу.

За наказом № 119-к від 15.06.2016р. позивача переведено на посаду в.о. заступника генерального директора зі збуту теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" та наказом № 355 від 09.08.2016р. затверджено на зазначеній посаді.

Наказом №174-К від 31.05.2017р. позивача звільнено на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України для догляду за дитиною до досягнення нею 14 років.

Не погоджуючись з підставою звільнення, позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про зміну формулювання причин звільнення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2018р. по справі №212/3907/17 змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1, з посади заступника генерального директора зі збуту теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" з 31 травня 2017 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.03.2018р. справі №212/907/17 апеляційну скаргу ПАТ "Криворізька теплоцентраль" залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2018р. залишено без змін.

Зазначеним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2018р. по справі №212/3907/17 та постановою апеляційної інстанції 30.03.2018р. по справі №212/907/17 фактично підтверджено безпідставну зміну, визначену працівником у заяві, причини звільнення з роботи, примусивши працівника подати заяву про звільнення з іншої підстави, а не за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Повний розрахунок із позивачем проведено лише 03.04.2018р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" №LFJJEQGP456RV19 від 06.06.2018р.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП України).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначене спростовує заперечення відповідача щодо обов'язку суду здійснення розрахунку середнього заробітку з врахуванням утримання податків та обов'язкових платежів.

Відповідно до довідки відповідача від 24.05.2018р. №2313/06 середньоденна заробітна плата (за березень 2017р., квітень 2017р.) складає 1256,82грн.

Суд вважає за необхідне визначити суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2017р. по 03.04.2018р. (192 робочі дні) в розмірі 241309,44грн. без врахування утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Стосовно стягнення з відповідача 20000грн. витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, між гр. ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги правових послуг (правової допомоги) б/н від 31.12.2017р., за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику або особі, в інтересах якого останній уклав даний договір, правову допомогу в галузі діючого законодавства України з представництва інтересів замовника в державних, громадських, господарських та будь-яких підприємства, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності тощо.

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов'язується оплатити авансом виконавцю за надану правову допомогу грошові кошти в розмірі, що визначаються сторонами додатково на підставі акту виконаних робіт. Загальну суму оплати за надану правову допомогу за даним договором визначається як сума за прибутковими касовими ордерами виданими виконавцем.

Позивачем сплачено адвокату ОСОБА_2 20000,00грн. з договором б/н від 31.12.2017р., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера сер. 02АААП №748731.

Проте, враховуючи те, що позивачем не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, актів виконаних робіт та зі змісту договору не вбачається, що адвокатом надаються послуги безпосередньо пов'язаних з розглядом даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 20000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.06.2017р. по 03.04.2018р. (192 робочі дні) в розмірі 241309,44грн. без врахування утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 49 ГПК України сплату судового збору в розмірі 3619,64грн. слід покласти на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 47, 115-117, 238 КЗпП, ст.ст. 12, 20, 73, 74, 76, 86, 126, 129, 238, 240 ГПК України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 241309,44грн. середнього заробітку за час затримання розрахунку, 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (50014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.06.2017р. по 03.04.2018р. (192 робочі дні) в розмірі 241309,44грн. (двісті сорок одна тисяча триста дев'ять грн. 44 коп.) без врахування утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 3619,64грн. (три тисячі шістсот дев'ятнадцять грн. 64 коп.) судового збору.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2018

Суддя Д.М. Полєв