Постанова № 77255137, 11.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14298/17

Провадження № 2-а/520/160/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 22 листопада 2017 року звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо зміни базового місяця для проведення індексації з лютого 2008 року на травень 2016 року;

- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо зміни в розрахунок пенсії відсоток винагороди за вислугу років з 35% на 25%;

- зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі продовжити їй – ОСОБА_1 нарахування та виплату сум індексації наростаючим підсумком з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум, рахуючи базовим місяцем лютий 2008 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року за №1282-ХІІ та п.10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за №1078;

- зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі здійснити розрахунок, нарахування та виплату недоплаченої різниці пенсії в розмірі 85% у відповідності до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», чинного на момент призначення пенсії, х урахуванням сум надбавки за вислугу років у розмірі 35% вказаних в довідці ДПІ в Київському районі міста Одеси за №9137 від 08.04.2008 року та додатку до неї №38232/05 від 26.09.2014 року без обмеження граничного розміру пенсії;

- визнати достатнім для призначення ОСОБА_1 пенсії з включенням в заробітну плату державних службовців в стаж роботи на державній службі, що складає 23 роки 5 місяців 20 днів для надбавки за вислугу років в розмірі 35% згідно протоколу №10 комісії по встановленню стажу роботи працівників державної служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 12.09.1997 року №1013, чинного на момент призначення пенсії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона - ОСОБА_1, працювала на посаді замісника начальника відділу комп’ютерізації в ДПІ Київського району м. Одеси. Наказом начальника ДПІ в Київському районі м. Одеси була звільнена з посади в зв’язку з виходом на пенсію. З 01 травня 1997 року їй була призначена пенсія з надбавкою за вислугу років 35 відсотків в розмірі 85% від заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».

Позивач зазначила, що при перерахунку пенсії, станом на 01 лютого 2008 року, в розрахунок пенсії не була включена сума матеріальної допомоги на оздоровлення та сума матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які входили в систему оплати праці державних службовців та на які нараховувався збір на обов’язкове державне страхування, що підтверджено довідками ДПІ у Київському районі м. Одеси.

Також позивач зазначає, що Вищим адміністративним судом 22.11.2015 року касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси залишена без задоволення, а додаткову постанову Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишено без змін, в яких суди дійшли до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі чого, як стверджує позивачка, їй було проведено донарахування пенсії (виправлена помилка допущена при перерахунку пенсії станом на 01.02.2008 року); з урахуванням матеріальної допомоги виходячи із суми, вказаної в довідці ДПІ в Київському районі м. Одеси в розмірі 85% (перерахунок проведений в квітні 2015 року), але індексація пенсії проведена лише по серпень 2014 року, а не з дати останнього перерахунку пенсії наростаючим підсумком і безперервно, яка була нарахована позивачеві і щомісячно отримувалась згідно чинного законодавства.

У зв’язку з чим, ОСОБА_1 звернулась із заявою до УПФУ в Київському районі м. Одеси про поновлення нарахування та виплату індексації, враховуючи базовим місяцем лютий 2008 року, згідно п.5-1 «Порядку проведення індексації».

27.09.2017 року ОСОБА_1 отримала відповідь від ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, які є правонаступником в спірних питаннях Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси згідно наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 року , що базовим місяцем для нарахування індексації є травень 2016 року, тобто місяць після перерахунку її пенсії згідно рішення суду, розмір її пенсії підвищився і поточна індексація не нараховується, оскільки згідно п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», місяць в якому відбулося підвищення пенсії вважається базовим.

Також, із пенсійної справи, позивачка дізналась, що і раніше був змінений базовий місяць з лютого 2008 року на жовтень 2009 року.

Однак, позивачка вважає, що УПФУ в Київському районі м. Одеси безпідставно, всупереч закону змінив базовий місяць для нарахування індексації пенсії і ці дії є неправомірними, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права і суперечать нормам діючого законодавства, порушують конституційні права на збільшений розмір пенсії, передбачені ст.ст.62,64 Конституції України, п.п.5- 1.10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Також з листа Пенсійного фонду від 21.03.2017 року, як стверджує позивач, вона дізналась, що Пенсійний фонд знову при розрахунку та при донарахуванні пенсії, була змінена надбавка за вислугу років, а саме була нарахована в розмірі 25%, замість 35%, яку було призначено постановою суду.

Позивач, вважаю такі дії Пенсійного фонду неправомірними оскільки в пункті 4 Постанови КМУ від 12.09.1997 р. №1013 « Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 25 серпня 1998 року ) «Про порядок виплати винагороди за вислугу років» визначено орган, який визначає стаж та процедуру його визначення, а саме комісію органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування та виплати винагороди за вислугу років, а не відповідачем в односторонньому порядку.

Позивач вважає, що дії Пенсійного фонду протирічать ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі вищевикладеного, позивач була вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2017 року відкрито провадження по справі на підставі вищевказаної позовної заяви та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

26 січня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представникаОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у квітні 2015 року на виконання постанови Київського районного суду від 28.11.2014 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 позивачу було перераховано пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» з 01.02.2008.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до постанови Київського районного суду від 28 листопада 2014 року по справі №520/10915/14-а, управління зобов’язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 лютого 2008 року з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси від 26.09.2014 року за №32232/05 на суму 8286 грн. 38 копійок, яка є додатком до довідки №9137 від 08.04.2008 року.

У постанові апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2011 року управління зобов’язано здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої різниці пенсії ОСОБА_1 з 25.03.2008 року по 01.04.2009 року у відповідності до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу України» з урахуванням сум винагороди за вислугу років у розмірі 35%, з урахуванням сум, вказаних у довідці Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси №9135/05 від 08.04.2008 року.

Оскільки вищезазначені постанови посилаються на різні довідки Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси, а саме: на №9137 від 08.04.2008 та № 9135/05 від 08.04.2008, представник відповідача зазначив, що відсутні підстави для застосування надбавки за вислугу років в розмірі 35 % відповідно до постанови апеляційного суду Одеської області від 13.05.2011 року до довідки №9135/05 від 08.04.2008 при виконанні постанови Київського районного суду від 28.11.2014 року по справі №520/10915/14-а до довідки №9137 від 08.04.2008 року.

У зв’язку з чим, розрахунок пенсії було проведено з заробітку для обчислення пенсії в розмірі 12226 гривень 62 копійки.

Також представник відповідача у відзиві зазначив, що при розрахунку пенсії за вимогами постанови Київського районного суду від 28.11.2014 року по справі №520/10915/14-а, оклад для розрахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» обмежувався згідно вимог законодавства на час періоду виконання постанови, сам розмір пенсії обмеженню не підлягав.

Представник відповідача зазначив, що в матеріалах пенсійної справи відсутні довідки Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси з урахуванням 10 місячних посадових окладів, що виплачувалась при виході на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу».

В результаті перерахунку, позивач отримав пенсію за квітень 2015 року в новому розмірі - 9490,00 грн. та доплату по перерахунку за судовим рішенням з 01.02.2008 року по 31.03.2015 року в сумі 434852 гривні 00 копійок.

Представник відповідача посилається також на те, що ч.2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» передбачено з чого складається заробітна плата державного службовця, у зв’язку з чим вважає, що немає правових підстав проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням 10 місячних посадових окладів, що виплачувалась при виході на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу».

Також зазначено, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (зі змінами), право на індексацію грошових доходів набувається в разі перевищення індексом споживчих цін порога індексації, встановленого в розмірі 101 %.

Нарахування сум індексації провадиться з першого числа місяця, що настає за тим, в якому опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого відбулося перевищення порога індексації. Індекс розхраховується наростаючим підсумком шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін за даними Держкомстату України.

На підставі вищезазначеного, представник відповідачам вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації до пенсії позивача є 01 травня 2016 року.

З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

26 січня 2018 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 11.10.2018 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила, зазначила, що підтримує позов лише в частині вимог про визнання неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо зміни базового місяця для проведення індексації з лютого 2008 року на травень 2016 року та зобов’язання Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі продовжити їй – ОСОБА_1 нарахування та виплату сум індексації наростаючим підсумком з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум, рахуючи базовим місяцем лютий 2008 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року за №1282-ХІІ та п.10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за №1078. В іншій частині вимог, позивач просила суд позов не розглядати.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі у судове засідання не з’явився, однак в матеріалах справи міститься заява від представника відповідача, в якій представник просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та провести розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши в сукупності усі наявні в справі письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 працювала в ДПІ в Київському районі м. Одеси на посаді заступника начальника відділу комп’ютеризації, а в 1997 році їй була призначена пенсія державного службовця.

25 березня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (далі - УПФУ у Київському районі м. Одеси) щодо відмови у перерахунку призначеної їй пенсії, з урахуванням вислуги років, неправомірними і зобов’язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок ДПІ в Київському районі м. Одеси №12824/05 від 05.09.2006 року, №1203/віл 11.06.2007 року №9137/05 від 08.04.2008 року.

За наслідком розгляду вказаної справи (№2-а-232/10), Київським районним судом м. Одеси 20 квітня 2010 року було ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2011 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Одеської області від 26.06.2018 року про виправлення описки, постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2010 року було змінено. Резолютивну частину постанови було викладено у наступній редакції: Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням вислуги років у розмірі 35% за період з 25.03.2008 р. по 01.04.2009 р. включно неправомірними. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії, нарахування та виплату недоплаченої різниці пенсії ОСОБА_1 з 25.03.2008 р. по 01.04.2009 року у відповідності до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу України», з урахуванням сум винагороди за вислугу років у розмірі 35%, з урахуванням сум, вказаних в довідці ДПІ в Київському районі № 9137 від 08.04.2008 року. Позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії, нарахування та виплати недоплаченої різниці пенсії за період з 01.04.2006 року по 24.03.2008 року залишено без розгляду. В іншій частині постанову було залишено без змін.

22 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2008 року з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки ДПІ в Київському районі м. Одеси від 15 липня 2014 року за № 26738/05, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% згідно довідки ДПІ в Київському районі м. Одеси від 08 квітня 2008 року за № 9137.

Рішенням від 31 липня 2014 року за № 170627 Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки матеріальна допомога не входить до складу заробітної плати державних службовців і тому не враховується при обчисленні розміру пенсії. Також в рішенні зазначено, що 01 червня 2011 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% у період з 25 березня 2008 року по 01 квітня 2009 року з урахуванням сум вказаних в довідці ДПІ в Київському районі м. Одеси від 08 квітня 2008 року за № 9137 на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2011 року по справі № 22-а-553/2011.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2014 року по справі №520/520/10915/14-а, визнана протиправною відмова УПФ України в Київському районі м. Одеси щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки ДПІ в Київському районі м. Одеси від 26 вересня 2014 року за № 32232/05 на суму 8286,38 грн., яка є додатком до довідки №9137 від 8 квітня 2008 року. Зобов’язано УПФ України в Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 лютого 2008 року з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки ДПІ в Київському районі м.Одеси від 26 вересня 2014 року за №32232/05 на суму 8 286,38 грн., яка є додатком до довідки №9137 від 8 квітня 2008 року.

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою про винесення додаткової постанови для визначення розміру пенсії як 85% від посадового окладу з урахуванням надбавок при перерахунку пенсії як позовної вимоги, яка не вирішена судом при розгляді вказаного спору.

Додатковою постановою Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року заява ОСОБА_1 задоволена. Внесені доповнення до постанови Київського районного суду міста Одеси від 28 листопада 2014 року, резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції: „Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про визнання дій протиправним та зобов’язання вчинити певні дії. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною відмову УПФ України в Київському районі міста Одеси щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 85 відсотків від заробітної плати відповідно до статті 37 Закону України „Про державну службу” з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки ДПІ в Київському районі міста Одеси від 26 вересня 2014 року за №32232/05 на суму 8 286,38 грн., яка є додатком до довідки №9137 від 8 квітня 2008 року. Зобов’язати УПФ України в Київському районі міста Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із розрахунку 85 відсотків від заробітної плати відповідно до статті 37 Закону України „Про державну службу”, починаючи з 1 лютого 2008 року з урахуванням матеріальної допомоги згідно довідки ДПІ в Київському районі міста Одеси від 26 вересня 2014 року за №32232/05 на суму 8 286,38 грн., яка є додатком до довідки №9137 від 8 квітня 2008 року”.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року вказані постанови залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року додаткову постанову Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишено без змін.

Вирішуючи спір, суди вказаних інстанцій виходили з наступного.

За приписами ч. 2 та 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1, право на отримання пенсії державних службовців мали особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявністю страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, що мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу»).

Отже матеріальна допомога, зокрема на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових, входить до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На виконання вищевказаних судових рішень позивачу проведену перерахунок пенсії з заробітку для обчислення пенсії в розмірі 12226 гривень 62 копійки: оклад – 1253 гривні 00 копійок; надбавка за ранг – 100 гривень 00 копійок; надбавка за вислугу років (25%) – 338 гривень 25 копійок; надбавка за високі досягнення у праці (50%) – 913 гривень 28 копійок; премія – 1403 гривні 36 копійок; інші виплати (матеріальна допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) – 8286 гривень 38 копійок.

Також, позивач отримала пенсію за квітень 2015 року в новому розмірі 9490 гривень 00 копійок та здійснено донарахування пенсії за судовим рішенням за період з 01.02.2008 року по 31.03.2015 року в сумі 434852 гривні 00 копійок.

18.09.2017 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ОСОБА_2 ОУПФУ в м. Одесі про поновлення нарахування та виплату індексації пенсії, враховуючи базовим місяцем лютий 2008 р. згідно Порядку проведення індексації.

Листом від 27 вересня 2017 року за №342/К-01 Центральне ОУПФУ в м. Одесі надало відповідь ОСОБА_1, згідно якої базовий місяць для нарахування індексації – 01.05.2016 року, після місяця в якому підвищився розмір пенсії, то поточна індексація не нараховується.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до цього Закону, базовим місяцем для індексації пенсії є місяць призначення (перерахунку) пенсії, а також в разі підвищення пенсії в розмірі, який би перевищував суму індексації за умови її проведення відповідно до Закону.

Згідно статті 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 6 Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати, пенсій, державної соціальної допомоги, стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.

З метою реалізації вказаного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Положеннями п. 1.1 Порядку передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року, тобто на дату виходу позивачки на пенсію індексація грошових доходів населення, в тому числі і пенсії, вже проводилася згідно законодавства наростаючим підсумком і безперервно (до зміни базового місяця).

При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено (п. 10-1 Порядку).

Як видно з матеріалів справи, перерахунок пенсії у позивачки пов'язаний з невірним її нарахуванням (без урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), тому посилання Управління на правомірність зміни базового місяця, у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі судового рішення є необґрунтованим, оскільки такий перерахунок здійснювався не в розумінні перерахунку пенсії, у зв'язку з вимогами законодавства про черговий такий перерахунок, а через неврахування Пенсійним фондом при призначенні позивачці пенсії всіх складових заробітної плати для її розрахунку.

Аналізуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, що при виконанні судового рішення відповідачем відбулося усунення допущених Управлінням при обчисленні пенсії позивачки помилок.

Таким чином, здійснення Управлінням перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії на підставі судового рішення є відновленням порушеного права ОСОБА_1 на отримання належної до виплати пенсії особи з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації, а відтак не є достатньою та необхідною правовою підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії. А тому дії відповідача під час перерахунку ОСОБА_1 пенсії за рішенням суду з підстав неправильного нарахуванням, внаслідок якого був змінений базовий місяць для нарахування, є неправомірними, оскільки суперечать нормам діючого законодавства, порушують конституційні права позивача на збільшений розмір пенсії, передбачені ст. ст. 62, 64 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.10.2017 у справі за N К/800/48152/15.

Так, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Однак відповідачем не наведено жодних доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності зміни базового місяця індексації, що на переконання суду, суперечить вищевикладеному та п. 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов’язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

На підставі викладеного суд вважає, що Центральне ОУПФУ в м. Одесі повинно продовжити нарахування та виплату сум індексації позивачу з травня 2016 р., безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум, враховуючи базовий місяць лютий 2008 р., відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та п. 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1280 гривень 00 копійок за первісно заявленими вимогами та з урахуванням зменшення позовних вимог, позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені нею судові витрати в сумі 640 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 2, 22, 72, 73, 75-77, 139, 242-246, 250-251, 295 КАС України, п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України,суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 65049, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, 68/2) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо зміни базового місяця для проведення індексації з лютого 2008 року на травень 2016 року.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) продовжити нарахування та виплату сум індексації ОСОБА_1 з травня 2016 року безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум, враховуючи базовим місяцем лютий 2008 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та п. 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.

Стягнути з бюджетний асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 65049, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, 68/2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Головуючий Калініченко Л. В.