
Справа №463/5837/18
Провадження №4-с/463/43/18
УХВАЛА
судового засідання
18 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,
стягувача: ОСОБА_2,
державного виконавця: Ача М.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах боржника ОСОБА_4 на рішення і дії державного виконавця, -
встановив:
представник боржника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3, який діяв на підставі ордеру серії ЛВ № 127936 від 3 жовтня 2018 року звернувся до суду зі скаргою відповідно до якої просить визнати незаконними дії заступника начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 при винесені постанови про встановлення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні ВП 57148187 від 26 вересня 2018 року, а також визнати незаконною та скасувати постанову про встановлення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною у вказаному виконавчому провадженні.
Скаргу мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 6 лютого 2014 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання матері. Рішенням від 3 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 2 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено, надано дозвіл ОСОБА_4 на тимчасовий виїзд за межі України до Французької республіки, Республіки Польща, Федеративної республіки Німеччина, Турецької республіки, Об’єднаних Арабських Еміратів, Арабської республіки Єгипет з малолітньою дитиною – ОСОБА_6 без згоди (нотаріально посвідченої заяви) та супроводу батька ОСОБА_2, у супроводі матері ОСОБА_4, терміном на три роки з обов’язковим поверненням дитини до постійного місця проживання. Крім того, надано дозвіл ОСОБА_4 на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім’я малолітньої дитини ОСОБА_6, без згоди (нотаріально посвідченої заяви) батька ОСОБА_2, на отримання віз Французької республіки, Республіки Польща, Турецької республіки, Об’єднаних Арабських Еміратів, Арабської республіки Єгипет на ім’я ОСОБА_6 без згоди (нотаріально посвідченої заяви) та супроводу батька ОСОБА_2 Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено ОСОБА_2 графік побачень з донькою ОСОБА_6, які здійснювати в присутності матері ОСОБА_4, виключно в громадських місцях: у період з 01 червня по 30 вересня включно кожного року: першу та третю суботу місяця з 14.00 год. до 18.00 год.; другу та четверту неділю місяця з 14.00 год. до 18.00 год.; щосереди з 14.00 год. до 18.00 год.; у період з 01 жовтня по 31 травня кожного року: першу та третю суботу місяця з 15.00 год. до 17.00 год.; другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 17.00 год.; щосереди з 15.00 год. до 17.00 год.; щороку: 19 грудня та 21 грудня з 15.00 год. до 17.00 год. Таким чином є дозвіл суду на перебування дитини за межами України протягом трьох років. Дитина проживає та навчається на території Французької Республіки, відвідує гуртки для дозвілля та розвитку. Рішенням суду не зазначено, що місцем виконання рішення є громадські місця м. Львова чи України. Вважає, що виконання рішення не може змінити його змісту, а встановлення місць побачень батька з дитиною в постанові державного виконавця не передбачено Законом України «Про виконавче провадження». При винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем не враховано рішень судів якими визначено місце проживання дитини з матір’ю, надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України.
Скарга надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 8 жовтня 2018 року та була призначено до судового розгляду в межах десятиденного строку встановленого ст. 450 ЦПК України.
В судове засідання представник боржника ОСОБА_3 не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду скарги у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.
Розглянувши заявлене клопотання представника боржника суд ухвалою в задоволені такого відмовив, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка боржника, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду не перешкоджає розгляду скарги. Крім того, суд відмовляючи в задоволені клопотання також враховував обмежені строки розгляду скарги та наявність доказів належного повідомлення сторони боржника, зокрема особи яка подала скаргу, про час і місце судового розгляду, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Державний виконавець Ач М.І. відносно задоволення скарги заперечив і пояснив, що винесена постанова відповідає чинному законодавству так як в рішенні суду не було визначено чітко місць для побачення батька з дитиною, а тому такі були визначені у відповідності до положень ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи колізію, яка виникла внаслідок виконання рішення суду яким одночасно надано дозвіл на виїзд дитини за межі території України, а також встановлено дні побачень батька з дитиною, вважає, що примусове виконання рішення можливе після 2 грудня 2018 року, коли закінчується дозвіл на перебування дитини за межами території України. Просив в задоволені скарги відмовити.
Стягувач відносно задоволення скарги заперечив і пояснив, що має право на побачення з дитиною, яка в свою чергу має дозвіл на перебування за межами України до 2 грудня 2018 року. Вважає оскаржувану постанову законною та зазначає, що наявність дозволу для перебування дитини за межами території України без його згоди дає можливість боржнику просити суд відтермінувати виконання рішення суду до 2 грудня 2018 року, а не може бути підставою для скасування постанови державного виконавця.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У відповідності до п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 2 квітня 2012 року № 512/5, якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.
Під час розгляду скарги встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 6 лютого 2014 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з її матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання матері.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 3 липня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 2 грудня 2015 року, надано ОСОБА_4 дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Французької республіки, Республіки Польща, Федеративної республіки Німеччина, Турецької республіки, Об’єднаних Арабських Еміратів, Арабської республіки Єгипет з малолітньою дитиною – ОСОБА_6 без згоди (нотаріально посвідченої заяви) та супроводу батька ОСОБА_2, у супроводі матері ОСОБА_4, терміном на три роки з обов’язковим поверненням дитини до постійного місця проживання. Крім того, надано дозвіл ОСОБА_4 на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім’я малолітньої дитини ОСОБА_6, без згоди (нотаріально посвідченої заяви) батька ОСОБА_2, на отримання віз Французької республіки, Республіки Польща, Турецької республіки, Об’єднаних Арабських Еміратів, Арабської республіки Єгипет на ім’я ОСОБА_6 без згоди (нотаріально посвідченої заяви) та супроводу батька ОСОБА_2 Крім того, вказаним рішенням суду встановлено ОСОБА_2 графік побачень з донькою ОСОБА_6, які здійснювати в присутності матері ОСОБА_4, виключно в громадських місцях: у період з 01 червня по 30 вересня включно кожного року: першу та третю суботу місяця з 14.00 год. до 18.00 год.; другу та четверту неділю місяця з 14.00 год. до 18.00 год.; щосереди з 14.00 год. до 18.00 год.; у період з 01 жовтня по 31 травня кожного року: першу та третю суботу місяця з 15.00 год. до 17.00 год.; другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 17.00 год.; щосереди з 15.00 год. до 17.00 год.; щороку: 19 грудня та 21 грудня з 15.00 год. до 17.00 год.
З матеріалів скарги вбачається, що стягувач і боржник надали державному виконавцеві пояснення щодо можливого способу виконання рішення суду з приводу встановлення днів побачень батька з донькою.
Заступник начальника відділу Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 постановою від 26 вересня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 57148187, на виконання виконавчого листа Личаківського районного суду м. Львова № 463/1855/15-ц виданого 31 жовтня 2016 року щодо встановлення ОСОБА_2 днів побачень з донькою ОСОБА_6 постановив призначити наступні місця зустрічі побачення з дитиною: у період з 1 червня по 30 вересня включно кожного року: першу та третю суботу місяця з 14:00 год. до 18:00 год., другу та четверту неділю місяця з 14:00 год. до 18:00 год. — у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для дітей за адресою м. Львів, вул. В.Винниченка, 1; щосереди з 14:00 год. до 18:00 год. у приміщенні Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 99. У період з 1 жовтня по 31 травня кожного року першу та третю суботу місяця з 14:00 год. до 18:00 год., другу та четверту неділю місяця з 14:00 год. до 18:00 год. — у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для дітей за адресою м. Львів, вул. В.Винниченка, 1; щосереди з 14:00 год. до 17:00 год. у приміщенні Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 99. Щороку 19 грудня та 21 грудня з 15:00 год. до 17:00 год. у приміщенні дитячого розважального комплексу «Sky Park» за адресою м. Львів,вул. Стрийська, 202.
Оскільки рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 3 липня 2015 року, яке набрало законної сили 2 грудня 2015 року, після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не визначено місць побачень батька з дитиною, суд вважає дії державного виконавця правомірними щодо визначення таких місць в оскаржуваній постанові, оскільки такі дії відповідають положенням п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень та ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, суд погоджується з позицією державного виконавця, що здійснити примусове виконання рішення до 2 грудня 2018 року не вбачається можливим, оскілки малолітня дитини на законних підставах перебуває тимчасово за межами території України до 2 грудня 2018 року. Після вказаної дати, рішення суду може бути примусово виконане. Неможливість державного виконавця забезпечити примусове виконання рішення суду до 2 грудня 2018 року не може бути підставою для визнання дій державного виконавця незаконними чи скасування постанови державного виконавця.
У відповідності до положень ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на оцінені судом докази в їх сукупності в розрізі дотримання державним виконавцем законодавства України в частині винесення оскаржуваної постанови вбачається, що зазначені представником боржника підстави визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови по суті є опосередкованими та такими, що не впливають на сутність правомірності проведення виконавчих дій, адже державний виконавець, в свою чергу, зобов'язаний вживати всіх заходів для виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так як під час розгляду скарги встановлено, що малолітня дитина на законних підставах може тимчасово перебувати за межами території України до 2 грудня 2018 року та після цього часу повинна бути повернена до постійного місця проживання, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 3 липня 2015 року є чинним і тому підлягає обов’язковому виконанню, державним виконавцем в межах повноважень наданих йому законом вчинено необхідні дії та винесено оскаржувану постанову, а також приймаючи до уваги ту обставину, що виконання судового рішення є проявом того реального рівня захисту прав, свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
При цьому, судом не беруться до уваги доводи представника боржника про те, що оскаржуваною постановою міняється зміст рішення суду, оскільки визначення конкретних місць побачень батька з дитиною, якщо такі не визначенні в рішенні суду, вправі визначити державний виконавець на підставі положень перелічених вище нормативних актів.
Також розглядаючи скаргу суд не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, що набрали законної сили та які ухвалені судами в спорах, які виникли між стягувачем і боржником, оскільки предметом розгляду є перевірка дій державного виконавця на наявність порушення прав чи свобод, в даному випадку боржника, під час виконання судового рішення.
З врахування наведеного та керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд -
постановив:
в задоволені скарги адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах боржника ОСОБА_4 на рішення і дії державного виконавця – відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Повне найменування (ім’я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Стягувач: ОСОБА_2, місце проживання: 79005, м. Львів, вул. К.Левицького, 38/6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Боржник: ОСОБА_4, місце проживання на території України: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 139/8, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, місцезнаходження: 79058, м. Львів, пр. Чорновола, 39, ідентифікаційний код юридичної особи 35009358.
Суддя: Стрепко Н. Л.
Судове рішення № 77255102, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 18.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 463/5837/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: