Ухвала суду № 77255004, 18.10.2018, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/148/17

Провадження № 1-кп/327/6/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Завіновської А.П.

при секретарі судового засідання - Пригінській О.В.

за участю:

прокурора – Вінницької Г.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1

представника Розівського районного сектору

філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017081270000056 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

27.04.2017 року до суду з прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017081270000056 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 02.08.2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 було повернуто прокурору внаслідок невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2017 року апеляційну скаргу прокурора задоволено і ухвалу Розівського районного суду Запорізької області від 02.08.2017 року скасовано, та призначено новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

27.11.2017 року вказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового засідання надійшов до Розівського районного суду Запорізької області і був призначений до підготовчого судового засідання на 13.12.2017 року. В подальшому ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від. 27.12.2017 року провадження у справу було зупинено, а обвинуваченого оголошено в розшук.

18.10.2018 року ухвалою Розівського районного суду Запорізької області провадження у справі було відновлено, у зв’язку з розшуком обвинуваченого, та справу призначено до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв.

В дане судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з’явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту, посилаючись на відсутність підстав для його повернення. З огляду, на що просив проводити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, потерпілого та обвинуваченого.

Крім того, прокурором було заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке обґрунтоване наступним.

ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних, в тому числі корисних злочинів, на даний час обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді до 3 років обмеження волі та позбавлення волі до 5 років, відповідно, після направлення обвинувального акту до суду залишив місце свого проживання, внаслідок чого був оголошений у розшук, не має міцних соціальних зв’язків, офіційно не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, що свідчить про те, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Представник органу пробації в судовому засіданні підтримав думку прокурора щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, питання щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишив на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення обвинувального акту у кримінальному провадженні до судового розгляду. Стосовно вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати щодо нього менш тяжкий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що буде проживати у своєї сестри і з’являтися на виклики суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, провівши підготовчі дії, суд доходить наступного висновку.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підстави для його повернення прокурору відсутні. Вказане кримінальне провадження згідно до ст. 32 КПК України, підсудне Розівському районному суду Запорізької області. Підстав для закриття кримінального провадження на підставі пунктів 4-10 ч. 1 або ч. 2 статті 284 КПК України не вбачається.

З огляду на вказане, суд вважає необхідним призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 до судового розгляду.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вимог, викладених в ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та не може бути застосований, окрім, як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних, в тому числі корисних злочинів, на даний час обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді до 3 років обмеження волі та позбавлення волі до 5 років, відповідно, після направлення обвинувального акту до суду залишив місце свого проживання, внаслідок чого був оголошений у розшук, не має міцних соціальних зв’язків, офіційно не працює, що свідчить про те, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою обвинуваченого є недоцільним, у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

За таких умов, суд доходить висновку про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, вчинені без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинили загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1Л, зважаючи на дані про особу останнього, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому, як альтернативу, розмір застави - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 410 гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Згідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Статтею 314-1 КПК України визначено, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі.

Оскільки учасниками судового провадження клопотання про вирішення питання щодо складання органом пробації досудової доповіді стосовно обвинуваченого заявлено не було, суд вважає необхідним за власною ініціативою доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь щодо ОСОБА_1, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183, 194, 196-197, 202, 205, 314-316 КПК України, суд

у х в а л и в:

призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017081270000056 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, на 14 годину 00 хвилин 25 жовтня 2018 року, яке проводити у приміщенні Розівського районного суду Запорізької області за адресою: смт. Розівка, вул. Новобудови, буд. 23.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, представник органу пробації, обвинувачений та потерпілий.

Доручити Розівському районному сектору філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області негайно з моменту отримання наведеної копії ухвали скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, рахувати з 18.10.2018 року.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою до 16.12.2018 року включно.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 18 410 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз’яснити ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов’язки, що покладаються у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: А.П. Завіновська