Ухвала суду № 77254721, 21.10.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5895/18

Провадження № 1-кс/362/1882/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - Г.М. Лебідь-Гавенко,

при секретарі – М.В. Шевченко,

за участю прокурора – О.І. Руденко,

слідчого – Т.В. Красножон,

захисника – ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2018 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що в жовтні 2018 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_5 Ібадат Гахраман Огли, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, вступили у злочинну змову, домовившись між собою про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

В подальшому, 18.10.2018 року, близько 16 год. 50 хв., ОСОБА_5Г.О., маючи прямий умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи на зупинці маршрутного таксі, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, поряд з магазином «Холодна Кава» під №16, під виглядом особи, яка займається приватними перевезеннями пасажирів, підійшов до потерпілого ОСОБА_7, якому запропонував на автомобілі НОМЕР_1 проїхатись в сторону м. Одеса, з чим останній погодився та сів в салон зазначеного автомобіля.

Далі до салону автомобіля НОМЕР_1 під виглядом пасажирів підсіли ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, після чого разом з потерпілим ОСОБА_7, розпочали рух на вказаному автомобілі по автодорозі «Київ-Одеса» в напрямку до м. Одеса.

18.10.2018 року приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_5Г.О., ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, зупинилися на узбіччі автодороги, яка знаходиться між автодорогою «Київ–Одеса» та с. Пшеничне, Васильківського району, Київської області, де погрожуючи предметом ззовні схожим на пістолет, останні заволоділи особистими речами потерпілого ОСОБА_7, а саме: грошовими коштами в сумі 4700 грн., 50 Євро, мобільним телефоном марки «Самсунг G361H/DS», електронною сигаретою, обручкою з жовтого металу та рюкзаком.

Потерпілий ОСОБА_7, сприймаючи погрози про застосування насильства як реальні та небезпечні для його життя та здоров'я, віддав вище вказані особисті речі ОСОБА_5Г.О., ОСОБА_2, ОСОБА_6, після чого, на вимогу ОСОБА_8Г.О, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, потерпілий ОСОБА_7 залишив автомобіль НОМЕР_1.

Далі ОСОБА_5Г.О., ОСОБА_2 та ОСОБА_6, заволодівши грошовими коштами в сумі 4700 грн., 50 Євро, мобільним телефоном марки «Самсунг G361H/DS», електронною сигаретою, обручкою з жовтого металу та рюкзаком, що належить ОСОБА_7, з місця події на автомобілі НОМЕР_1 зникли та майном розпорядились на власний розсуд.

18.10.2018 року о 22 год. 30 хв., по вул.. Велика Житомирська, в м. Києві, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4- затримано в порядку ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України та 19.10.2018 року старшим слідчим СВ Васильківського ВП ОСОБА_9 складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (а.с.к. 26-27).

19.10.2018 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та допитано в якості підозрюваного (а.с.к.26-27).

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 18.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання від 19.10.2018 року, протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_2 від 19.10.2018 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий у клопотанні посилається на такі ризики:

-ОСОБА_2 не є жителем ІНФОРМАЦІЯ_5, не має на території Васильківського району стійких соціальних зв’язків, що ставить під сумнів його явку до органу досудового розслідування, прокуратури, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

-ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих, свідків в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності та зміни їх показів під час судового розгляду справи, тобто наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

-ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий в клопотанні зазначає, що застосування особистого зобов’язання, особистої поруки чи домашнього арешту щодо ОСОБА_2 не є можливим, оскільки останній не є жителем ІНФОРМАЦІЯ_5, не має на території Васильківського району стійких соціальних зв’язків, може ухилятись від явки до органу досудового розслідування, прокуратури, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховуватись від них, а також вчиняти нові умисні злочини, з метою збагачення. Окрім цього, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, а тому в нього відсутні сталі соціальні зв’язки.

Застосування застави щодо ОСОБА_2 не є можливим, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, а тому в останнього, відсутні грошові кошти на внесення застави.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, забезпечення ним своєчасного прибуття до органу досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги те, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати свою злочинну діяльність, це свідчить про неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, бо проживає та зареєстрований за межами Васильківського району, може незаконно впливати на потерпілого також може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому більш м’який запобіжний захід не є можливим.

Захисник ОСОБА_2– ОСОБА_1 просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, просив застосувати до нього більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 вину визнав частково, заперечував проти задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити, оскільки він діяв під впливом насильства.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження №12018110140001902 від 18.10.2018 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені 20.10.2018 року о 13 год. 07 хв., та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 187 КК України - позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна; його вік, стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, а саме те, що він не одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 та тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, що є хостел, офіційно не працюючого, репутацію підозрюваного, тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки проживає та зареєстрований за межами території м. Василькова, Васильківського району Київської області, незаконно впливати на потерпілого, а також продовжувати свою злочинну діяльність, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, –

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, з подальшим утриманням у Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на строк шістдесят днів з моменту затримання, а саме до 16 грудня 2018 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_2 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ):26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному, обвинуваченому роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з 18 жовтня 2018 року.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Г.М.Лебідь-Гавенко