Ухвала суду № 77254367, 12.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12512/17

Провадження № 6-а/520/24/18

УХВАЛА

про повернення заяви у зв'язку з неусуненням недоліків

12.10.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/12512/17, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до якої просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню №56667353 з виконання виконавчого листа №520/12512/17, виданого Київським районним судом м. Одеси від 14.06.2018 про зобов’язання Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 24.02.2005 по 31.07.2017, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії на стягнення з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А) на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 234687,82 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2018 року зазначена заява, була залишена без руху та запропоновано заявнику протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

Згідно резолютивної частини ухвали суду про залишення заяви без руху від 27.08.2018 заявник був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

02 жовтня 2018 року на адресу Київського районного суду м. Одеси від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява, відповідно до якої вказано, що відповідно до вимог частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, у зв’язку з чим, просить прийняти заяву до розгляду, та встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню №56667353 з виконання виконавчого листа №520/12512/17, виданого 14.06.2018 Київським районним судом м. Одеси.

Проте, вважаю за необхідне звернути увагу заявника на те, що останній посилається на п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 (зміни до п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не вносилися), проте у Законі України "Про судовий збір" частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4212-VI від 22.12.2011, № 590-VII від 19.09.2013; в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2147-VIII від 03.10.2017.

Тобто, є один чинний нормативно-правовий акт, який містить дві взаємовиключні норми щодо звільнення від сплати судового збору та щодо ставок сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, за наявності двох взаємовиключних норм щодо звільнення від сплати судового збору та щодо ставок сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що останні зміни у частину другу статті 4 Закону України "Про судовий збір" прийнято пізніше, а в ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" зміни не вносилися з часу прийняття даного закону, тому в даному випадку, підлягає застосуванню саме ст.4 ч.2 п. 3 пп.6 Закону України "Про судовий збір", тобто заявник повинен сплатити судовий збір.

Також, звертаю увагу, на те, що згідно правової позиції Міністерства юстиції України викладеної в листі від 30 січня 2009 року № Н-35267-18 щодо порядку застосування актів у разі суперечності правових норм у підзаконних нормативно-правових актах однакової юридичної сили зазначено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Загальні правила нормативно-правового акта, прийнятого пізніше, підлягають переважному застосуванню перед загальними правилами нормативно-правових актів тієї ж та меншої юридичної сили, прийнятих раніше. У такому ж порядку надається перевага спеціальним правовим приписам пізніше прийнятого нормативно-правового акта перед спеціальними правовими приписами раніше прийнятого нормативно-правового акта.

Внесення змін до нормативно-правового акта не перетворює весь такий акт у пізніше прийнятий і такий, положення якого підлягають переважному застосуванню перед раніше прийнятими нормативно-правовими актами такої ж юридичної сили. Перевагу при правозастосуванні перед раніше прийнятими законами мають лише положення нового нормативно-правового акту (положення раніше чинного нормативно-правового акту, до яких внесені зміни, або положення, якими цей акт доповнено новим нормативно-правовим актом).

Отже, підстав для звільнення від сплати судового збору Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за подання заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Беручи до уваги наведене, та ту обставину, що як у строк встановлений судом для усунення недоліків заяви так і станом на 12.10.2018 заявником не виконано вимоги ухвали Київського районного суду м. Одеси про залишення позовної заяви без руху від 27 серпня 2018 року, суддя дійшов висновку про повернення заяви, у зв’язку з не усуненням недоліків.

З огляду на зазначене та керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

ЗаявуВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/12512/17 - повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бескровний Я. В.