
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1613/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бегунца А.О.
суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2018, суддя В.М. Соколов, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 29.06.18 по справі № 818/1613/18
за позовом Приватного підприємства "Ямпіль Інвест"
до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Ямпіль Інвест" (далі - позивач, ПП "Ямпіль Інвест") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - ГУ ДФС України у Сумській області), в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення форма “Р” від 06.04.2018 №0001101401, яким ПП “Ямпіль Інвест” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2839263 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2271410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 567853 грн., в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2824020 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2259216 грн., за штрафними санкціями 564804 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення “форма-В4” від 06.04.2018 №0001091401, яким ПП “Ямпіль Інвест” зменшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 134198 грн., в частині зменшення суми від’ємного значення на 80866 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що не згоден із позицією відповідача, викладеною в ОСОБА_1 перевірки, вважає його доводи не обґрунтованими і вбачає у діях відповідача односторонню, суб’єктивну оцінку фактів, відповідно, вважає що вказані вище рішення винесені без наявності правових підстав, оскільки відповідач не наводить достатніх, чітких доказів з посиланням на діючі норми законодавства щодо обов’язку включення транспортно-експедиційних послуг до бази оподаткування з ПДВ при експорті позивачем самостійно виготовленої продукції сільськогосподарського призначення. Також вважає, що відповідач помилково дійшов висновку щодо завищення позивачем суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 80866 грн., у т.ч. за листопад 2015 року на суму 67444 грн., за червень 2016 року на суму 13222 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на операції зі списання необоротних активів з балансу підприємства.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.18 вказаний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області “форма “Р” від 06.04.2018 №0001101401, яким ПП “Ямпіль Інвест” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2839263 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2271410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 567853 грн., в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2824020 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2259216 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 564804 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області “форма-В4” від 06.04.2018 №0001091401, яким ПП “Ямпіль Інвест” зменшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 134198 грн., в частині зменшення суми від’ємного значення на 80866 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП “Ямпіль Інвест” з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2015, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт № 1550/18-28-14-01/34113192/12 від 22.03.2018 (далі - ОСОБА_1).
Так, під час перевірки були виявлені порушення, зокрема:
1) п. 189.1 ст.189, п. 199.1 ст.199, п. 198.5 ст.198, з урахуванням п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 2220627 грн., у т.ч. за грудень 2015 р. на суму 2 220 627 грн. по декларації спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.
2) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1, п. 189.9 ст. 189, 199.1 ст. 199, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого по загальній податковій декларації з податку на додану вартість встановлено:
- заниження податку на додану вартість у сумі 50783 грн., у тому числі: у листопаді 2015р. у сумі 25674 грн., у червні 2016р. у сумі 12915 грн., у жовтні 2016р. у сумі 12194 грн.;
- завищення залишку від’ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість (бюджетної)) за вересень 2017 року на суму 134198 грн.
У зв'язку з виявленням порушень були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- “форма - В4” від 06.04.2018 № НОМЕР_1, яким зменшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 134198 грн.;
- “форма “Р” від 06.04.2018 № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2839263 грн., в т.ч.: за податковими зобов’язаннями 2271410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 567853 грн..
Не погоджуючись із винесенням вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень у ході розгляду справи не доведено юридичної правильності та фактичної вірності власних висновків, покладених в основу спірних рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п.п. 209.1-209.2 ст. 209 ПК України встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Відповідно до пп. 209.14. ст. 209 ПК України встановлено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу. У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 ПКУ.
Статтею 193 ПКУ визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, зокрема: "б) 0 відсотків".
В акті перевірки зазначено, що в спірний період ПП "Ямпіль Інвест" було сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування
Таким чином, в 2015 році експорті операції з поставки сільськогосподарської продукції суб’єктами спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства оподатковуються за нульовою ставкою.
Так, оцінці підлягає питання щодо правомірності донарахування Позивачу податкових зобов’язань при реалізації ПП “Ямпіль Інвест” зернових культур на експорт у 2015 році та використанні в таких операція інших товарів/послуг, при купівлі яких Позивач нарахував собі податковий кредит.
При цьому, посадові особи податкового органу вважають, що мають бути застосовані норми п.п. б п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно яких платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу).
Пункт 15-2, підрозділу 2 розділу XX, який набув чинності 01.01.2015 року, передбачає, що тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач є безпосереднім виробником сільськогосподарської продукції і здійснює експорт власної вирощеної продукції, що є виключенням в розумінні наведеної вище норми. Господарські операції, що здійснювалися ПП “Ямпіль Інвест” підлягають оподаткуванню не за п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України “Особливості справляння податку на додану вартість”, а за загальними правилами оподаткування, а саме за ставкою “ 0”. Оскільки Позивач не підпадає під дію пункту 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, Відтак, не підлягають застосуванню положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ, а отже і донарахування податкових зобов’язань в сумі 2259216 грн. за основним платежем та 564804 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо висновків посадових осіб податкового органу про порушення позивачем п. 188.1 ст. 188. п. 189.1. п. 189.9 ст. 189, 199.1 ст. 199. п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80 866 грн., у т.ч. за листопад 2015р. на суму 67644 грн., за червень 2016р. на суму 13222 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на залишкову вартість необоротних активів списаних (ліквідованих) з балансу підприємства, слід зазначити наступне.
В ході проведення перевірки встановлено списання ПП “Ямпіль Інвест” з балансу непридатних до експлуатації основних засобів на загальну суму залишкової вартості у розмірі 404329,54 грн., а саме:
1. Розкидач Kuhn AXIS 30.1, 33094, 2013 р.в.;
2. Розкидач Kuhn AXIS 30.1, 33096, 2013 р.в.;
3. Розкидач Kuhn AXIS 30.1, 33090, 2013 р.в.;
4. Автомобіль LADA 21214-120140, 2014 р.в.
Згідно актів виконаних робіт по договору гарантійного обслуговування, складених ТОВ “Техноторг-Дон” (т. 1 а.с. 199-201), встановлено, що в результаті проведення діагностики розкидачів мінеральних добрив Kuhn AXIS 30.1, 33090, 33094, 33096 виявлено пошкодження вогнем усіх вузлів, в результаті чого останні відновленню не підлягають.
Під час проведення перевірки позивачем надавались: Звіт щодо ймовірної причини виникнення пожежі, яка виникла 25.08.2015 року в легковому автомобілі НОМЕР_3, який належить ПП "Ямпіль Інвест" (т. 1 а.с. 202 - 204), рішення Ямпільського районного суду від 30.05.2016 року по справі № 590/972/15ц (т. 1 а.с. 207-208).
Однак, посадові особи податкового органу помилково дійшли висновку, що позивачем неправомірно не нараховані податкові зобов’язання з податку на додану вартість на залишкову вартість списаних (ліквідованих) з балансу підприємства розкидачів та автомобілю.
Відповідно до п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Як зазначалось вище підставою для списання основних засобів, а саме розкидачів мінеральних добрив Kuhn AXIS 30.1, 33090, 33094, 33096, автомобіля LADA 21214, стало їх знищення внаслідок дії обставин непереборної сили - пожеж, тобто ліквідація вказаних основних засобів відбулася без згоди ПП “Ямпіль Інвест”. Вказане підтверджується наступними доказами:
- актом про пожежу від 27.05.2013 року;
- актами виконання робіт по договору гарантійного обслуговування;
- звітом про ймовірні причини виникнення пожежі від 28.08.2015 року;
- протоколом огляду місця події від 25.08.2015 року;
- рішенням Ямпільського районного суду від 30.05.2016 року;
- актом списання № 1 від 30.11.2015 року;
- актом списання № 2 від 30.11.2015 року;
- актом списання № 3 від 30.11.2015 року;
- актом на списання основних засобів № 3 від 21.06.2016 року (т. 1 а.с. 198-211).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, в даному випадку підлягає застосуванню ч. 2 п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України, що наведена вище.
Вищевказане свідчить про помилковість та протиправність висновків ГУ ДФС у Сумській області щодо завищення позивачем суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 80866 грн., у т.ч. за листопад 2015 року на суму 67444 грн., за червень 2016 року на суму 13222 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на операції зі списання необоротних активів з балансу підприємства.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області “форма “Р” від 06.04.2018 №0001101401, яким ПП “Ямпіль Інвест” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2839263 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2271410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 567853 грн., в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2824020 грн., в т.ч. за податковими зобов’язаннями 2259216 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 564804 грн та “форма-В4” від 06.04.2018 №0001091401, яким ПП “Ямпіль Інвест” зменшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 134198 грн., в частині зменшення суми від’ємного значення на 80866 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі № 818/1613/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 19.10.2018.
Судове рішення № 77247733, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/1613/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: