Постанова № 77247704, 16.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1442/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

позивача ОСОБА_1.,

представників відповідача Рубежанського І.В., Іванова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 18.07.18 по справі № 820/1442/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив суд визнати відмову відповідача в поверненні майна - утриманих з позивача 18 % податку з доходів фізичних осіб в сумі 6247,63 грн. протиправною та зобов'язати Харківський прикордонний загін повернути ОСОБА_1 майно - утримане з нього 18 % податку з доходів фізичних осіб в сумі 6247,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу за контрактом у військовій частині 9951 м. Харкова Державної прикордонної служби України з 15.03.1995 по 30.03.2017. 30.03.2017 позивач був звільнений з військової служби. 23.08.2017 позивач отримав грошову компенсацію за неотримане речове майно, з якої відповідачем було утримано суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6247,63 грн. Позивач звертався до відповідача з заявою, в якій просив, зокрема, перерахувати на його користь суму утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6247,63 грн. та отримав відмову, яку позивач вважає незаконною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 вказаний позов задоволено. Визнано відмову Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в поверненні утриманих з ОСОБА_1 18% податку на доходи фізичних осіб в сумі 6247,63 грн. протиправною. Зобов'язано Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації утриманого з нього 18 % податку на доходи фізичних осіб в сумі 6247,63 грн.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано всі обставини справи, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, в редакції, на яку посилається позивач набрала чинності лише 31.05.2017, а позивач був виключений зі списків особового складу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України 30.03.2017, тому він не має права на отримання компенсації податку на доходи фізичних осіб.

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 16.10.2018 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу у в/ч 9951 м. Харкова ДПС України у період з 15.03.1995 по 30.03.2017.

Наказом Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.03.2017 № 135-ос з позивачем припинено контракт, звільнено в запас ЗС України, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Позивач звертався до відповідача з проханням отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, проте йому було роз'яснено, що відповідні виплати буде здійснено після надходження бюджетних призначень.

Згідно довідки - розрахунку № 34 від 15.08.2017, сума належної до видачі грошової компенсації замість належного до видачі речового майна складає 34709,04 грн. Зазначена сума грошової компенсації включає в себе ПДФО та військовий збір.

Наказом відповідача від 16.08.2017 № 351-ос наказано виплатити позивачу грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, яка нарахована у розмірі 34709,04 грн., та позивачу фактично виплачено 27940,77 грн. з нарахованої суми за відрахуванням ПДФО 18%, що становить 6247,63 грн., та військового збору 1,5%, що становить 520,64 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, перерахувати на реквізити позивача утриману суму податку на доходи в розмірі 6247,63 грн., в строки, передбачені законом.

Листом №723/Ш-25/1556 від 13.02.2018 Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомив позивача, що під час його звільнення з військової служби 30.03.2017 складено довідку-розрахунок на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна. Харківським прикордонним загоном здійснено розрахунок та утримано 18% податку з доходів фізичних осіб в сумі 6247,63 грн. згідно пп.20 п.2 ст. 164 Податкового кодексу України та 1,5% військового збору в сумі 520,64 гривень. При надходженні коштів до Харківського прикордонного загону 22.08.2017 зазначену виплату перераховано на картковий рахунок позивача, відкритий в Приватбанку, в розмірі 27940,77 гривень.

На момент розгляду справи судом позивач отримав на свій рахунок суму компенсації вартості неотриманого речового майна в розмірі 27940,77 гривень, компенсація суми утриманого при цьому податку на доходи фізичних осіб позивачу не перерахована.

Не погоджуючись з утриманням з суми належної компенсації податку з доходів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання компенсації податку на доходи фізичних осіб з суми отриманої грошової компенсації за речове майно у розмірі 6247,63 грн.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок № 178).

Згідно з пунктами 2-5 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, Міністерством внутрішніх справ, Головним управлінням Національної гвардії, Служби безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44, в редакції, що діяла до 31.05.2017 (далі - Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 року № 375) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку № 44).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункту 5 Порядку № 44).

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Проаналізувавши вищезазначені положення, колегією суддів встановлено, що ПК не містить вичерпного переліку сум допомог, компенсацій, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Тобто, така компенсація здійснюється у розмірі фактично сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що утримується з доходів такої категорії громадян, та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України).

Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, при цьому суми податку з доходів фізичних осіб спрямовується виключно на виплату компенсації витрат доходів цієї категорії громадян. Розрахунок з даними особами на день їх звільнення зі списків особового складу військової частини повинен бути здійснений в повному обсязі.

При цьому, грошова компенсація замість належного речового майна, виплачена військовослужбовцям всупереч п. 293 Положення після їх звільнення зі служби, не може бути оподаткована.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року по справі №К/9991/55814/11.

З матеріалів справи встановлено, що позивач на день звільнення зі служби мав право на отримання належної компенсації замість речового майна.

Судом встановлено, що призначення грошової компенсації позивачу за неотримане речове майно здійснено наказом начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №351-ос від 16.08.2017 (а.с.21).

Довідка-розрахунок №34 на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна та довідка № 34 про вартість речового майна, що належить до видачі прапорщику ОСОБА_4, були складені 15.08.2017 та 11.09.2017 відповідно. (а.с. 22, 23)

Отже, як визначення суми компенсації позивачу за неотримане речове майно, так і видання наказу про виплату такої компенсації відбулися після 31.05.2017, коли п. 2 Порядку N 44 застосовується у новій редакції.

Колегія суддів відхиляє посилання представника відповідача на телеграму №Т/723 - 3966 від 06.04.2017 на адресу Державної прикордонної служби України щодо наявної заборгованості за неотримане речове майно військовослужбовцями, звільненими у запас ЗСУ, у тому числі позивача, оскільки дана телеграма не є рішенням відповідача стосовно призначення виплати грошової компенсації за неотримане речове майно та містить іншу суму такої грошової компенсації, ніж призначена позивачу наказом №351-ос від 16.08.2017 (32692,45 грн замість фактично призначеної 34709,04 грн).

Отже, у спірних правовідносинах мають бути застосовані приписи п. 2 Порядку N 44, в редакції що діє з 31.05.2017.

З огляду на викладене позивач має право на отримання компенсації податку на доходи фізичних осіб з суми отриманої грошової компенсації за речове майно у розмірі 6247,63 грн.

Щодо порядку виплати грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримувалися з грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям, такий порядок має застосовуватися в редакції, чинній на момент проведення відповідної виплати, що визначається відповідно до сфери правового регулювання Порядку N 44 та випливає з системного аналізу п.п. 2-5 вказаного Порядку № 44.

Також, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на рішення судів у справі №820/1699/17, оскільки у вказаній справі спір стосується розміру визначеної відповідачем суми грошової компенсації замість неотриманого речового майна, в той час як порядок компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб не був предметом розгляду, отже рішення судів по справі № 820/1699/17 не мають преюдиційного значення при розгляді цієї справи.

Таким чином, викладене вище підтверджує факт порушення відповідачем обов'язку з виплати позивачу суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової компенсації за неотримане речове майно, при звільненні.

Відповідно до ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 по справі № 820/1442/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 19.10.2018.