
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58002, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Чернівці
16 жовтня 2018 року Справа № 926/1560/18
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Чепишко М.І. розглянувши справу №926/1560/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокап УА» (80356, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Сопошин, вул.Вокзальна, 18)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Грін Рей» (60300, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, м.Новоселиця, пров.Бесарабський, 12)
про стягнення заборгованості за договором поставки товару №000734 від 06.11.2017 року в сумі 5940,02 грн.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 15.02.2018 р.)
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокап УА» 25.09.2018 року звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Грін Рей» про стягнення заборгованості за договором поставки товару №000734 від 06.11.2017 року в сумі 5940,02 грн.
В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що 06.11.2017 року між сторонами було укладено договір поставки товару №000734. Позивачем 03.05.2018 року, відповідно до видаткової накладної №373, поставлено товар на загальну суму 5940,02 грн. Відповідач, у свою чергу, товар належним чином не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості по договору.
Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями справу №926/1560/18 передано судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 26.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 16.10.2018 року.
Представник відповідача у судове засідання 16.10.2018 року не з’явився, причини не з’явлення суду не повідомив, судом встановлено, що останній повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, проте своїм правом на подання відзиву на позов та направлення свого представника у судове засідання не скористався.
У судовому засіданні, 16.10.2018 року, представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь – якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання будь – якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -
В С Т А Н О В И В :
06.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокап УА» (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Грін Рей» (Покупець) уклали договір поставки товару №000734 (далі – договір).
На умовах цього договору постачальник зобов’язується поставляти (передати у власність) покупцю товар, визначений у п.1.2. цього договору, а покупець зобов’язується приймати товар і оплачувати його вартість (п.1.1. договору).
Товаром є кришка металева для закупорювання скляної тари з вінчиком горловини типу ІІІ (кришка металева Twist-off) та/або кришка металева для закупорювання банок СКО. Виробником товару є постачальник (позивач) або одне з підприємств «Tecnocap Group». Загальна кількість та вартість товару визначається на підставі всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії цього договору на підтвердження факту поставки товару (п.1.2. договору).
Відповідно до п.1.5. договору товар поставляється партіями (партія - це кількість Товару за однією видатковою накладною). Розгорнута номенклатура (асортимент), кількість, ціна Товару і відповідно вартість партії затверджуються у видатковій накладній та рахунку-фактурі.
Місце і умови поставки товару: склад постачальника (Львівська обл., Жовківський р-н, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18). Постачальник зобов’язується завантажити товар у місці поставки на транспортний засіб покупця або перевізника (п. 1.7. договору).
За фактичною згодою сторін можлива зміна місця та умов поставки товару, що вказані в п.1.7. цього договору. Поставка товару може здійснюватися за допомогою служби доставки (п. 1.8. договору).
Строк поставки товару: 14 календарних днів від дати здійснення передоплати у порядку, визначеному п.1.13. цього Договору (п. 1.9. договору).
Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної. Право власності на т товар переходить від постачальника до покупця з моменту передання товару (в розумінні ч.2 ст. 334 ЦК України) та підписання покупцем відповідних видаткової та товарно-транспортної накладних. Момент переходу ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару визначається у порядку ст. 668 ЦК України (п. 1.10. договору).
Разом з товаром постачальник передає покупцю: видаткову накладну, товарно- транспортну накладну (ТТН), рахунок-фактуру, сертифікат якості та висновок санітарно- епідеміологічної експертизи. У випадку поставки товару за допомогою служби доставки - ТТН оформляється на вимогу однієї із сторін (п. 1.11. договору).
Ціна товару встановлюється у гривнях. Покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах: 100% передоплата на підставі рахунку-фактури, що виставляється постачальником покупцю після узгодження асортименту, кількості, ціни товару та вартості партії (п. 1.13. договору).
У випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (п. 2.1. договору).
Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 2.2. договору).
Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (п. 2.3. договору).
Сплата та (або) відшкодування стороною збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов’язку виконати цей договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України (п. 2.4. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту, коли сторони його підписали та скріпили своїми печатками (п. 2.10. договору).
Усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - у суді, відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку (п. 2.12. договору).
Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 2.10 цього договору, та закінчується 31.12.2017 року, але в частині здійснення розрахунків цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна сторона за один місяць до завершення строку дії цього договору не заявить письмових заперечень проти продовження строку дії цього договору, то договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах кожного разу на один календарний рік (п.1.15. договору).
Письмових заперечень сторонами заявлено не було, а відтак договір є чинним та пролонгованим до 31.12.2018 року.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар, визначений умовами договору, що підтверджується видатковою накладною №373 від 03.05.2018 року, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками, на загальну суму 5940,02 грн.
Однак, відповідач не здійснив оплату поставленого товару, у зв’язку з чим заборгованість останнього за договором становить 5940,02 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Як визначено ч.ч.1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст.712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи вище викладене судом встановлено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачеві, а останній прийняв обумовлений договором товар на загальну суму 5940,02 грн., що підтверджується видатковою накладною №373 від 03.05.2018 року, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, станом на час розгляду справи по суті поставлений позивачем відповідачу товар залишається не оплаченим відповідачем у сумі 5940,02 грн., яка є сумою заборгованості відповідача за договором. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Встановлені обставини справи свідчать, що спірна заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення останнім умов договору щодо здійснення оплати вартості поставленого товару в сумі 5940,02 грн.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними, допустимими та достовірними доказами, відповідно до норм 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України, факт заборгованості сплати поставки товару відповідачем за договором поставки товару №000734 від 06.11.2017 року.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокап УА» до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Грін Рей» про стягнення заборгованості за договором поставки товару №000734 від 06.11.2017 року в сумі 5940,02 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Грін Рей» (60300, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, м.Новоселиця, пров.Бесарабський, 12, код 41521597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокап УА» (80356, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Сопошин, вул.Вокзальна, 18, код 33775568) заборгованість в сумі 5940,02 грн. та 1762,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Розділ ХІ Перехідних положень ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2018 року
Суддя Гушилик С.М.
Судове рішення № 77247687, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 926/1560/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: