Постанова № 77247667, 18.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Зоркіна Ю.В.

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3457/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту ГУПФ України в Харківській області, перший відповідач), Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі по тексту -Ізюмське об'єднане УПФУ Харківської області, другий відповідач), в якому просить суд:

1) скасувати рішення про результати розгляду заяви № 27/1-18 від 17.01.2018 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, а також рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 7 від 08.02.2018 року, яким відмовлено у підтвердженні стажу роботи в період з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року по професії плавильник металу та сплавів та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, внаслідок ненадання документів про ліквідацію підприємства та визначення правонаступника;

2) зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі по професії плавильник металу та сплавів з повним робочим днем, що дає право на пільгове забезпечення по списку № 1 з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року та призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 29.11.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. по справі № 820/3457/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інп.НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м.Харків, м-н.Свободи, 5, Держпром, 3 під., код ЄДРПОУ 14099344), Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (м.Ізюм, майдан Незалежності, 2, Харківська область, індекс 64309, код ЄДРПОУ 40387920) про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Скасовано рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 7 від 08.02.2018 року, яким ОСОБА_3 відмовлено у підтвердженні стажу роботи в період з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року по професії плавильник металу та сплавів та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, внаслідок ненадання документів про ліквідацію підприємства та визначення правонаступника.

Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_3 до пільгового стажу роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі по професії плавильник металу та сплавів з повним робочим днем, що дає право на пільгове забезпечення по списку № 1 з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. по справі № 820/3457/18 скасувати в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо скасування рішення про результати розгляду заяви № 27/1-18 від 17 січня 2018 року комісією при ГУПФУ в Харківській області, яким позивачу відмовлено в у підтвердженні стажу роботи в період з 21.12.1988 по 01.09.1994 по професії плавильник металу та сплавів та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 29 листопада 2017 року, ухвалити в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що оскільки підприємство ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод», на якому працював позивач, не ліквідоване, у Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії при ГУПФУ в Харківській області (далі по тексту - Комісія) відсутні повноваження щодо підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років стосовно позивача. Отже, Комісією неправомірно прийнято рішення від 17.01.2018 № 27/1-18 про відмову в підтвердженні стажу роботи на ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» по професії плавильник металу та сплавів з повним робочим днем, що дає право на пільгове забезпечення по списку № 1 у період з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року. Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги, що ліквідаційна процедура ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» ще триває, внаслідок чого зроблено необґрунтований висновок про правомірність зазначеного рішення Комісії щодо відмови у підтвердженні стажу роботи на вказаному підприємстві. Отже, вважає, що позовні вимоги в частині скасування рішення Комісії № 27/1-18 від 17.01.2018 року підлягають задоволенню. Стверджує, що ним до Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області були надані всі документі, необхідні для призначення пенсії, а тому висновок суду першої інстанції про те, що наявність пільгового стажу у позивача достовірно не встановлена, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, не відповідає дійсним обставинам справи. Вказує, що Ізюмським об'єднаним УПФУ було встановлено наявність у позивача загального стажу роботи 31 рік 3 місяці 27 днів, більше половини з якого складає стаж на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці (п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"). Вважає, що належним способом захисту порушених прав є саме покладення обов'язку на Ізюмське об'єднане УПФУ Харківської області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії - 29.11.2017 року, а не зарахування до пільгового стажу періоду роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі.

Перший відповідач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що оскільки ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2014 визнано банкрутом та призначено щодо нього ліквідаційну процедуру, при цьому документів про ліквідацію вказаного підприємства до Комісії не надано, Комісією правомірно прийнято рішення про відмову у підтвердженні позивачеві пільгового стажу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.11.2017 року позивач звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням Комісії про результати розгляду заяви № 27/1-18 від 17.01.2018 відмовлено у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 в період з 21.12.1988 року по 01.09.1994 року по професії плавильник металу та сплавів, з підстав ненадання документів на підтвердження ліквідації підприємства ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" без визнання правонаступника. Крім того, Комісією зазначено, що професія "учень плавильника металу та сплавів" Списком № 1 не передбачена (а.с.11).

Рішенням Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області № 7 від 08.02.2018 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з посиланням на рішення Комісії № 27/1-18 від 17.01.2018 про відмову в підтвердженні позивачеві пільгового трудового стажу (а.с.12).

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про їх скасування, зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ зарахувати до пільгового стажу період роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі по професії плавильник металу та сплавів з 21.12.1988 по 01.09.1994, а також про зобов'язання другого відповідача призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2017.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем документами підтверджено факт роботи з 21.12.1988 по 01.09.1994 на робочому місці, умовами праці на якому надають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку № 1. При цьому, позивач, працюючи на посаді учня плавильника металу та сплавів, фактично виконуючи відповідні функціональні обов'язки, має право на врахування періоду роботи на вказаній посаді до пільгового стажу за Списком № 1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Комісії від 18.01.2018 № 27-1/18 про відмову у зарахуванні позивачеві періоду роботи з 21.12.1988 по 01.09.1994 до пільгового стажу, суд першої інстанції виходив з його правомірності, оскільки підприємство, на якому працював позивач, не є ліквідованим, а тому, в розумінні Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, прийняття рішення про врахування або про неврахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу не входить до компетенції Комісії, а повинно прийматися Ізюмським об'єднаним УПФУ.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію позивачеві з 29.11.2017, суд першої інстанції виходив з того, що першим відповідачем не з'ясовано дійсної наявності у позивача стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, не надано належної оцінки поданим позивачем документам. Отже, оскільки наявність пільгового стажу другим відповідачем достовірно не встановлена, зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ призначити та виплачувати позивачеві пенсію призведе до позбавлення другого відповідача прийняти рішення у спірних відносинах.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі з 21.12.1988 по 01.09.1994 перший відповідач послався на п.11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі по тексту - Порядок № 18-1) та, зокрема, зазначив, що позивачем не надано документів про ліквідацію ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

Колегія суддів зазначає, що правовою основою діяльності Комісії при ГУПФУ в Харківській області є саме Порядку № 18-1.

Так, відповідно до п.п.3, 4, 5 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Разом з тим, відповідно до п.1 Порядку № 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, Комісія підтверджує пільговий стаж роботи виключно в тому випадку, якщо підприємство, на якому працювала особа, є ліквідованим.

У відповідності до пп.пп.1, 2 п.11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи, зокрема, як : заяву про підтвердження стажу роботи, а також документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області по справі Б-39/02-09 від 03.12.2014 ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 01056356) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" призначено ОСОБА_2 та зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 29.11.2017 (дату звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії) ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" не ліквідовано.

Отже, у Комісії при ГУПФУ в Харківській області відсутні юридичні підстави для прийняття рішення про підтвердження пільгового стажу позивача за період роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі з 21.12.1988 по 01.09.1994.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, питання про врахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу повинно було вирішуватися Ізюмським об'єднаним УПФУ при вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 або відмову в призначенні, а не Комісією при ГУПФУ в Харківській області.

Колегія суддів відмічає, що Комісією в рішенні від 17.01.2018 зазначено, що робота позивача на посаді учня плавильника металу та сплавів в період з 21.12.1988 по 28.02.1989 не передбачена Списком № 1, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994.

Разом з тим, як зазначалось вище, в даному випадку у Комісії відсутні повноваження для прийняття рішення про підтвердження стажу роботи позивача або про відмову в його підтвердженні.

Отже, Комісія не повинна була відображати таких висновків у своєму рішенні від 17.01.2018. Тим більше, що станом на час роботи позивача на посаді учня плавильника металу та сплавів в період з 21.12.1988 по 28.02.1989 постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 не набрала чинності.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що першим відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову позивачеві у підтвердженні пільгового стажу, оскільки таке підтвердження виходить за межі повноважень Комісії.

Отже, рішення Комісії при ГУПФУ в Харківській області від 17.01.2018 № 27/1-18 не підлягає скасуванню.

Слід вказати, що судом першої інстанції захищено право позивача на врахування періоду роботи з 21.12.1988 по 01.09.1994 шляхом зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 вказаний період роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі по професії "плавильник металу та сплавів" з повним робочим днем, що дає право на пільгове забезпечення по Списку № 1.

З приводу позовних вимог про зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області - з 29.11.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005 (далі по тексту - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Таким чином, у розумінні Закону № 1058, Порядку № 22-1 пенсія призначається за результатами розгляду і аналізу всіх наданих документів, у разі дотримання особою всіх умов призначення пенсії, зокрема, щодо стажу та пенсійного віку тощо.

Як зазначалось вище, позивачем при зверненні 22.06.2017 до Кременчуцького об'єднаного УПФУ за призначенням пенсії надавався певний перелік документів, зокрема, документи про вік, стаж та заробітну плату.

Однак, всупереч вимогам пункту п.4.7 Порядку № 22-1 відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не надав оцінки тим документам, які були надані позивачем 29.11.2017 разом із заявою про призначення пенсії, обмежившись лише посиланням на рішення Комісії при ГУПФУ в Харківській області від 17.01.2018, яке, як зазначалось вище, було прийняте з підставі відсутності у Комісії повноважень підтверджувати пільговий стаж позивача у спірних відносинах.

Як вбачається зі змісту рішення Ізюмського об'єднаного УПФУ № 7 від 08.02.2018, другим відповідачем зазначено про наявність у ОСОБА_1 загального стажу роботи - 31 рік 3 місяці 27 днів.

Колегія суддів зауважує, що у спірних відносинах позивач, навіть з урахуванням періоду роботи з 21.12.1988 по 01.09.1994, не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за Списком № 1 на підставі ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (12 років 6 місяців).

Отже, при вирішенні питання про призначення йому пенсії повинно бути також розглянуто питання про зменшення йому пенсійного віку у зв'язку з наявністю у нього пільгового стажу (повних 5 років).

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1, у нього наявний трудовий стаж іншої (не пільгової) категорії.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обчислення страхового стажу, надання оцінки наявному страховому стажу при призначенні пенсії, зокрема, на особливих підставах (Список № 1) відноситься до виключних (дискреційних) повноважень Ізюмського об'єднаного УПФУ, колегія суддів вважає неможливим зобов'язувати другого відповідача призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 29.11.2017.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, беручи до уваги, що відповідачем не було надано оцінки всім документам, поданим ОСОБА_1, фактично не перевірено наявності у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1), позовна вимога про зобов'язання Ізюмського об'єднаного УПФУ призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах 22.11.2017 є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню, а висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог є вірним.

Між тим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, з метою повного забезпечення права позивача на пенсійне забезпечення, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Ізюмське об'єднане УПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 про призначення пенсії та додані до неї документи з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18, та висновків апеляційного суду, викладених у цій постанові.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18 підлягає зміні шляхом доповнення резолютивної частини рішення абзацом наступного змісту "Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 про призначення пенсії та додані до неї документи з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18, та висновків апеляційного суду, викладених у цій постанові".

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18 в частині відмови в задоволенні позову змінити шляхом доповнення резолютивної частини рішення абзацом наступного змісту "Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 про призначення пенсії та додані до неї документи з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3457/18, та висновків апеляційного суду, викладених у цій постанові".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в силу ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій