Постанова № 77247258, 19.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2738/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р. (прийняту суддею Слободянюк Н.І.) по справі № 1640/2738/18

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в якому просила зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 1528 від 28.06.1975 р., а саме, змінити національність її батька з "українець" на "німець".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р. позивачці відмовлено у відкритті провадження.

Позивачка, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Закону України "Про національні меншини в Україні", Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої виходив з того, що позовна заява повинна розглядатись судом у порядку цивільного судочинства, оскільки позивачка звернулася до суду з позовною вимогою про зобов'язання внести зміни до актового запису про її народження, а внесення відповідних змін до актового запису про народження передбачає, в тому числі, встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zаndv. Аustria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". Зогляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1, вона просить суд зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про її народження, а не встановити факт, що має юридичне значення, тобто, за предметом позову ця справа підсудна адміністративному суду.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно ж ост. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р., яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що стягнення судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судовим розглядом встановлено, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1762 гривні, що підтверджується квитанцією № 9 від 28.08.2018 р. (а.с. 17).

Враховуючи, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, суд апеляційної інстанції вважає, що судовий збір у розмірі 1762 гривні підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 139, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 по справі № 1640/2738/18 скасувати.

Справу № 1640/2738/18 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, згідно квитанції № 9 від 28.08.2018 р.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді І.М. Ральченко В.Б. Русанова