Рішення № 77247210, 26.09.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Справа № 915/677/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Кріль О.М. - ордер серії ЛВ №062412 від 10.08.2018 (у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод"

(79060, м.Львів, вул.Академіка Підстригача, буд.2),

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Ботнаренка Олега Андрійовича

АДРЕСА_1

про: стягнення 13138,56 грн основного боргу за поставлені ювелірні вироби, 564,96 грн збитків від інфляції, 790,47 грн - 12 % річних та 2156,88 грн пені, -

в с т а н о в и в:

02.07.2018 Державне підприємство "Львівський державний ювелірний завод" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №287/22 від 25.06.2018, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Ботнаренка Олега Андрійовича 13138,56 грн основного боргу за поставлені ювелірні вироби пені за Договором №329/29-П від 14.01.2015 поставки ювелірних виробів; 564,96 грн збитків від інфляції; 790,47 грн - 12% річних та 2156,88 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між ДП "Львівський державний ювелірний завод" (постачальник) та ФОП Ботнаренком Олегом Андрійовичем (покупець) укладено Договір №329/29-П від 14.01.2015 поставки ювелірних виробів. В подальшому між сторонами були підписані Угоди: №1 від 20.03.2015, №2 від 11.01.2016 та №3 від 30.12.2016, якими внесені зміни до Договору №329/29-П від 14.01.2015. Посилаючись на умови Договору №329/29-П від 14.01.2015 та ст.ст.509, 526, 530, 612, 691, 692, 712 ЦК України, позивач зазначає, що остання поставка ювелірних виробів ним була здійснена 25.09.2017, цього ж дня покупець і отримав такі вироби. Зазначені обставини підтверджуються накладною №С51_0000340 від 25.09.2017, накладною №С51_0000341 від 25.09.2017 та накладною №С51_0000342 від 25.09.2017. Загальна сума поставлено відповідачу товару становить 2320679,74 грн. За умовами договору кінцевий термін оплати за поставлені ювелірні вироби припадає на 24.12.2017. Покупцем було повернуто або оплачено ювелірні вироби на загальну суму 2307541,18 грн. Таким чином, всупереч положенням п.2.4. Договору, покупець не оплатив поставлені ювелірні вироби на суму 13138,56 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі та своєчасно умов Договору щодо сплати заборгованості, позивачем було також нараховано збитки від інфляції, 12 % річних та пеню.

Ухвалою суду від 10.07.2018 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

01.08.2018 ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 29.08.2018.

29.08.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 26.09.2018.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвал суду від 01.08.2018 та 29.08.2018. В матеріалах справи містяться докази отримання зазначених вище ухвал відповідачем.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

14.01.2015 між Державним підприємством "Львівський державний ювелірний завод" (постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Ботнаренком Олегом Андрійовичем (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір №329/29-П поставки ювелірних виробів (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставляти відповідачу ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, сувенірну продукцію, суддівські нагрудні знаки, відомчі заохочувальні нагрудні відзнаки та футляри до них (надалі - вироби), а відповідач зобов'язується прийняти вироби та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2. Договору поставки асортимент, кількість та інші характеристики виробів узгоджуються сторонами при поставці кожної окремої партії виробів і формуються на підставі замовлень покупця. Замовлення покупця є орієнтовним та виконується постачальником у межах наявного асортименту виробів.

У відповідності до п.2.4. Договору поставки, повна оплата за поставлену партію виробів здійснюється покупцем на протязі:

- п.п.2.4.1. 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати їх отримання - для виробів з дорогоцінними каменями (діамантами, аметистами, гранатами, сапфірами тощо);

- п.п.2.4.2. 180 (сто вісімдесят) календарних днів - з дати їх отримання для виробів із дорогоцінного металу - срібла.

Згідно п.2.5. Договору поставки, якщо покупець прострочив проведення повної оплати за поставлену партію виробів у термін, визначений у п.2.4. цього договору, постачальник має право за своїм виробом вимагати повної вартості поставленої партії виробів або повернення неоплаченої частини партії виробів. Покупець зобов'язаний провести повну оплату виробів або повернути неоплачені вироби постачальнику на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту спливу строків для повної оплати за отримані вироби. Повернення неоплачених виробів здійснюється за рахунок покупця.

Пунктом 2.6. Договору поставки, у випадку невиконання покупцем обов'язків, передбачених пунктом 2.4. договору, постачальник має право не здійснювати подальший відпуск виробів на умовах відстрочки платежу, а поставляти вироби на умовах повної попередньої оплати.

У відповідності до п.п.3.1., 3.2. Договору поставки покупець оплачує поставленні постачальником вироби за ціною, передбачених у накладних-фактурах. Загальна сума договору сторонами не обмежується і визначається виходячи з сум вартості всіх партій виробів, що поставлені за календарний період дії цього договору.

Відповідно до п.7.1. Договору поставки договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення підписів печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2015.

Угодою №1 від 20.03.2015 про внесення змін до Договору №329/29-П поставки ювелірних виробів від 14.01.2015, п.2.4. Договору, а саме змінено кількість календарних днів, протягом яких має бути здійснена повна оплата за поставлену партію виробів, з 180 на 150 календарних днів.

Угодою №2 від 11.01.2016 про внесення змін до Договору №329/29-П поставки ювелірних виробів від 14.01.2015, п.2.3. та п.2.4. Договору викладено у наступній редакції:

"2.3. Вироби поставляються покупцеві на умовах розстрочення платежів шляхом здійснення часткових оплат покупцем протягом кожного календарного місяця.

2.4. Повна оплата за поставлену партію виробів здійснюються покупцем на протязі 90 (дев'яносто) календарних днів з дати їх отримання".

Угодою №3 від 30.12.2016 про внесення змін до Договору №329/29-П поставки ювелірних виробів від 14.01.2015 сторони погодили продовжити термін дії договору до 31.12.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.07.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1170381,88 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами та скріплений їх печатками Актом звірки взаємних розрахунків станом за період: 1 півріччя 2017 року між ДП "Львівський державний ювелірний завод" та ФОП Ботнаренко О.А. за Договором №329/29-П від 14.01.2015 (а.с.25-26).

На виконання умов Договору поставки позивачем 15.08.2017 та 25.09.2017 було поставлено відповідачу ювелірні вироби на загальну суму 1150297,86 грн, що підтверджується наступними накладними: №С51_0000274 від 15.08.2017 на суму 8301,60 грн; №С51_0000340 від 25.09.2017 на суму 975710,40 грн; №С51_0000341 від 25.09.2017 на суму 162789,48 грн; №С51_0000342 від 25.09.2017 на суму 3496,38 грн (а.с.27, 65-68, 69-70, 71).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

25.09.2017 та 15.01.2018 відповідачем було повернуто позивачеві ювелірні вироби на загальну суму 2272060,71 грн, що підтверджується актами приймання: №С51_0000212 від 25.09.2017 на суму 1801,66 грн; №С51_0000213 від 25.09.2017 на суму 43376,84 грн; №С51_0000214 від 25.09.2017 на суму 53157,98 грн; №С51_0000215 від 25.09.2017 на суму 21599,21 грн; №С51_0000216 від 25.09.2017 на суму 219271,20 грн; №С51_0000217 від 25.09.2017 на суму 288222,00 грн; №С51_0000218 від 25.09.2017 на суму 43864,80 грн; №С51_0000219 від 25.09.2017 на суму 198063,60 грн; №С51_0000220 від 25.09.2017 на суму 12218,40 грн; №С51_0000221 від 25.09.2017 на суму 8301,60 грн; №С51_0000222 від 25.09.2017 на суму 53116,80 грн; №С51_0000223 від 25.09.2017 на суму 200204,40 грн; №С51_0000004 від 15.01.2018 на суму 3496,38 грн; №С51_0000005 від 15.01.2018 на суму 149655,44 грн; №С51_0000006 від 15.01.2018 на суму 975710,40 грн (а.с.30, 32-34, 37-38, 40-41, 43-44, 46-47, 50, 52-53, 56, 58, 60, 62-63, 73, 75-79, 82-86) та видатковими накладними (повернення): №ВП-0000041 від 21.09.2017 на суму 1801,66 грн; №ВП-0000050 від 21.09.2017 на суму 43376,84 грн; №ВП-0000040 від 21.09.2017 на суму 53157,98 грн; №ВП-0000049 від 21.09.2017 на суму 21599,21 грн; №ВП-0000046 від 21.09.2017 на суму 219271,20 грн; №ВП-0000047 від 21.09.2017 на суму 288222,00 грн; №ВП-0000048 від 21.09.2017 на суму 43864,80 грн; №ВП-0000042 від 21.09.2017 на суму 198063,60 грн; №ВП-0000045 від 21.09.2017 на суму 12218,40 грн; №ВП-0000051 від 21.09.2017 на суму 8301,60 грн; №ВП-0000043 від 21.09.2017 на суму 53116,80 грн; №ВП-0000044 від 21.09.2017 на суму 200204,40 грн; №ВП-0000001 від 09.01.2018 на суму 3496,38 грн; №ВП-0000002 від 09.01.2018 на суму 149655,44 грн; №ВП-0000003 від 09.01.2018 на суму 975710,40 грн (а.с.31, 35-36, 39, 42, 45, 48-49, 51, 54-55, 57, 59, 61, 64, 74, 80-81, 87-90).

Крім того, відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 35480,47 грн, що підтверджується банківськими виписками з банківського рахунку позивача за наступні періоди: з 31.08.2017 по 31.08.2017; з 14.09.2017 по 14.09.2017; з 21.09.2017 по 21.09.2017; з 02.10.2017 по 02.10.2017 (а.с.91-104).

Отже, загальна сума прострочення відповідачем оплати за поставлений йому товар (ювелірні вироби) склала 13138,56 грн (1170381,88 грн + 1150297,86 грн - 2272060,71 грн - 35480,47 грн).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлені йому товари, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем зобов'язань з поставки товарів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13138,56 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6.1. Договору поставки сторони визначили, що у разі порушення строку оплати виробів (п.2.4. Договору), покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного своєчасно зобов'язання, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 12 % річних від простроченої суми.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.6.1. Договору поставки, позивачем нараховані 564,96 грн збитків від інфляції за період з січня 2018 року по квітень 2018 року, 790,47 грн - 12 % річних за період з 25.12.2017 по 25.06.2018 та 2156,88 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого товару за період з 25.12.2017 по 25.06.2018.

Відповідачем розрахунки не заперечені та не спростовані.

Судом розрахунки збитків від інфляції, річних та пені перевірені та встановлена їх правомірність.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ботнаренка Олега Андрійовича (АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод" (79060, м.Львів, вул.Академіка Підстригача, буд.2, код ЄДРПОУ 05785017, п/р 26000053831179 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Львова, МФО 325321) 13138,56 грн основного боргу, 564,96 грн збитків від інфляції, 790,47 грн - 12% річних, 2156,88 грн пені та 1762,00 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 08.10.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва