Рішення № 77246748, 02.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/568/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Клапків Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури вул.Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76018

в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради

вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Департаменту культури Івано-Франківської міської ради

вул.Дністровська,28, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"

вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010

про визнання недійсним рішення про застосування переддоговірної процедури, оформленої протоколом засідання тендерного комітету №2 від 31.01.18 та визнання недійсним договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41 ABIFZ484-18 dsl 06/02/18

за участю:

від прокуратури Івано-Франківської області: ОСОБА_1 - прокурор відділу забезпечення представництва в суді

від відповідача - Департаменту культури Івано-Франківської міської ради: ОСОБА_2 - представник

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут": ОСОБА_3 - представник

ВСТАНОВИВ: перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради з позовом до Департаменту культури Івано-Франківської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про визнання незаконним рішення та договору про закупівлю товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківською місцевою прокуратурою за результатами здійснення моніторингу веб-порталу державних закупівель на сайті "Prozorro" виявлено порушення законодавства про публічні закупівлі під час проведення Департаментом культури Івано-Франківської міської ради переговорної процедури закупівлі природного газу, перелік підстав для проведення якої, відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. Рішення про намір укласти договір під час застосування переддоговірної процедури UA- 2018-01-31-001047-a від 31.01.18 всупереч Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №490 від 22.03.16 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", не містить жодного посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність обставин, пов"язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41 ABIFZ484-18 від 06.02.18 укладений порушенням при його укладанні вимог ч.7 ст.2, ст.35, ч.6 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме укладення його без проведення визначеної Законом процедури закупівлі, що є підставою для визнання його недійсним; звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, яка у спірних правовідносинах є органом, уповноваженим на здійснення контролю за дотриманням інтересів держави та територіальної громади в частині використання бюджетних коштів, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 02.08.2018 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та оголошення перерви до 04.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2018.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзиви №67-2209 вих-18 від 31.07.18 (вх.№11674/18 від 01.08.18). В обґрунтування позовних вимог посилається на наявність підстав для представництва держави в особі органу місцевого самоврядування, а також вказує на незаконність проведення спірної закупівлі природного газу за переговорною процедурою із застосуванням ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку із відсутністю в м. Івано-Франківську за період з грудня 2017 р. по травень 2018 р. надзвичайних ситуацій, за виключенням однієї надзвичайної ситуації, яка сталася за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців,16б. Крім того, зазначено, що ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" не входить до переліку суб'єктів природних монополій.

Івано-Франківська міська рада не скористалася правом на участь представника в судовому засіданні, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Відповідач - Департамент культури Івано-Франківської міської ради надав суду відзив на позов №239/44-17/14 в від 13.07.18 (вх.№10940/18 від 16.07.18).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві. Просить відмовити в позові, посилаючись на те, що заявляючи позов в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, прокурор не довів, що саме Івано-Франківська міська рада виступає уповноваженим органом за здійсненням контролю та захисту у спірних правовідносинах; не повідомив належним чином міську раду про представництво її інтересів, не надав доказів про відмову міської ради здійснювати захист своїх прав, як і доказів того, що міська рада неналежним чином здійснює свої повноваження; органом, уповноваженим здійснювати повноваження у сфері державних закупівель є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а не міська рада. Щодо проведення закупівлі природного газу із застосуванням переговорної процедури, відповідач вказав, що у зв'язку із припиненням дії попереднього договору на постачання природного газу і запланованим проведенням відкритих торгів щодо закупівлі природного газу тільки на 09.02.2018, без теплопостачання у холодну пору року під час опалювального сезону могли залишитись 6 закладів культури, що як наслідок могло призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. Також Департамент культури Івано-Франківської міської ради вважає, що обраний прокурором спосіб захисту прокурор є неефективним.

Відповідач - ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" надав суду відзив на позов №IFZ-Ск-2049-0718 від 11.07.18 (вх.№10866/18 від 13.07.18).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві. Просить відмовити в позові, посилаючись на те, що прокурор, оскаржуючи процедуру закупівлі безпосередньо до суду, порушив процедуру оскарження процедуру закупівлі, яка визначена ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" до органу оскарження, яким, у відповідності до п.14 ч.1 ст.1 Закону є Антимонопольний комітет України; застосування переговорної процедури закупівлі природного газу і укладення за її результатами відповідного договору здійснено з метою недопущення порушення нормальних умов життєдіяльності, що було б наслідком припинення газопостачання у холодну пору року; зміст укладеного між сторонами договору на постачання природного газу повністю відповідав вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови укладеного договору не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції, а тому укладений договір на постачання природного газу не суперечить вимогам чинного законодавства та правові підстави для визнання його недійсним відсутні.

В судовому засіданні 13.09.2018 оголошено перерву до 02.10.2018.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24.01.18 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Департамент культури Івано-Франківської міської ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015 - 09123000-7 із розміром бюджетного призначення за кошторисом або очікуваною вартістю 552726 грн об'ємом 50000 м.куб та визначено дату проведення електронного аукціону - 09.02.18.

Рішенням тендерного комітету Департамент культури Івано-Франківської міської ради від 30.01.18 вирішено взяти до уваги повідомлення Івано-Франківського відділення ПАТ "Івано-Франківсьугаз" від 23.01.18 № 1 про припинення (обмеження) газопостачання з 01.02.18. Також в зв'язку з можливістю відключення природного газу в розпал опалювального періоду вирішено визнати відкриті торги за предметом закупівлі ДК 021:2015 - 09123000-7 природний газ (ідентифікатор запівлі UK-2018-01-24-003406-с) такими, що не відбулися у відповідності до ч.2 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" унаслідок непереборно сили.

31.01.2018 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Департамент культури Івано-Франківської міської ради оприлюднив оголошення про закупівлю природного газу за переговорною процедурою (скороченою).

06.02.2018 між ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" (постачальник) і Департаментом культури Івано-Франківської міської ради (споживач) укладено договір № 41АВІFZ484-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі 1ІА-2018-01-31-001047-а на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro".

Згідно умов вищевказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 році природній газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, річний плановий обсяг газу - 50 тис. куб. м.

В п. 3.2 Договору передбачено, що ціна газу становить 9212 грн 10 коп. за 1 000 куб. м., крім того ПДВ 1842 грн 42 коп., всього з ПДВ 11054 грн 52 коп.

Згідно з п. 3.6 Договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить становить 552726 грн 00 коп. В подальшому відповідачі укладали додаткові угоди, в яких змінювали обсяги та вартість природного газу.

Додатковою угодою №1 від 06.02.2018 до договору № 41АВІР2484-18 укладеного між Департаментом культури Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" передбачено зменшення передбачених витрат на закупівлю природного газу, залишок суми договору відповідно до вищезазначеної додаткової угоди складає 425000 грн 00 коп.

ОСОБА_4, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За приписами ч.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в абз.4 п.4 мотивувальної частини рішення від 08.04.99 № 3-рп/99, інтереси держави є оціночною категорією, яка визначається і обґрунтовується прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначається орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. В п. 2 резолютивної частини цього рішення зазначено: під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти як орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Господарським судом з'ясовано, що кошти, за рахунок яких здійснювалось фінансування закупівлі природного газу для Департаменту культури Івано-Франківської міської за переговорною процедурою, є видатками місцевого бюджету м.Івано-Франківська.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України встановлено принцип самостійності як одного з принципів на яких ґрунтується бюджетна система України - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Відповідно до підпункту 4 пункту "а" статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Згідно частини 1 статті 71 Закону України Про місцеве самоврядування територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Враховуючи зазначене, видатки органу місцевого самоврядування, здійснені з міського бюджету, є відокремленими від коштів з Державного бюджету України, а Івано-Франківська міська рада є самостійною юридичною особою (33644700), органом місцевого самоврядування, яка має змогу без залучення інших осіб або органів захищати порушені права.

Однак, при зверненні до господарського суду з позовом у даній справі, прокурором зазначеного враховано не було. Ним не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави та в чому полягають втрати, яких зазнала держава внаслідок проведення переговорної процедури закупівлі природного газу. Також прокурором не доведено протиправного витрачання коштів місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, не наведено розміру шкоди, яка завдана та доказів на підтвердження наявності такої шкоди.

Правовий механізм здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюється Законом України "Про публічні закупівлі".

В ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що функції з державного регулювання та контролю у сфері закупівель покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, Антимонопольний комітет України та Рахункову палату.

Державний фінансовий контроль в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вказаного Закону, державний фінансовий контроль в Україні здійснюється органами Державної аудиторської служби.

Згідно пунктів 4-6 "Положення про Державну аудиторську службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року, Держаудитслужба, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку.

Отже, законодавством України чітко встановлено та визначено, що державним органом, який уповноважений порушувати у суді питання про визнання недійсними договорів, укладених за результатами закупівель, є Державна аудиторська служба. В ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено порядок оскарження процедур закупівлі.

Проте, прокурором зазначеного враховано не було та подано позов в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради без достатніх на те правових підстав.

Статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Виходячи із вартості оспорюваного договору, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.

За приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Департамент культури Івано-Франківської міської ради при здійсненні оскаржуваної закупівлі природного газу застосував переговорну процедуру на підставі п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.

Прокурор стверджує, що в період з грудня 2017 р. по травень 2018 р. в м. Івано-Франківську не було зафіксовано надзвичайних ситуацій, ліквідація яких надавала б можливість відповідачам укласти оскаржуваний договір на умовах переговорної процедури.

У зв'язку з цим при вирішенні даного спору особливої уваги заслуговує дотримання принципу пропорційності.

Принцип пропорційності, зокрема, визначений в Угодах про утворення ЄС (а саме в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства), а також закріплений в міжнародних нормативних актах, рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, в першу чергу орієнтує на те, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.

У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що принцип пропорційності пов'язаний насамперед із проблемою правомірностей обмежень прав людини. Завдяки діяльності суду в праві Конвенції щодо кожного з прав людини склалися критерії припустимого втручання держави, засновані на принципі пропорційності, унаслідок чого він набуває універсального значення. При цьому такі критерії стосуються як нормативно-правових, так і індивідуально-правових заходів.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а також законні сподівання щодо прибутку, що може вважатися правом власності відповідно до положення статті 1 Протоколу (п. 24 рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України").

Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

У п. 28 рішення Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" зазначено, що до встановленого прецедентного права Суду втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні відносини (див. mutatis mutandis, AGOSI v. The United Kingdom, рішення від 24.10.1986, серія А, N 108, п. 52).

Статтею 207 Господарського кодексу України та ст.215, ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо його зміст суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що підставою недійсності договору може бути невідповідність його змісту вимогам закону, виключно у разі, якщо він ще і суперечить інтересам держави і суспільства його моральним засадам.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі:

його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону (щодо умов договору);

його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Натомість, прокурором не наведено жодного обґрунтування стосовно визнання договору на закупівлю недійсним, не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу того, що оспорюваний договір суперечить інтересам держави і суспільства та моральним засадам суспільства, а також наявності наміру хоча б у однієї з сторін договору щодо настання відповідних наслідків.

При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що Департамент культури Івано-Франківської міської ради змушений був укласти договір на постачання природного газу з метою недопущення припинення теплопостачання у закладах культури (бібліотеки та музичні школи м. Івано-Франківська) в зимовий період застосовуючи переговорну процедуру, оскільки в іншому разі, настання надзвичайних ситуацій було б неминучим.

В свою чергу, діяльність як державних органів, так і органів місцевого самоврядування повинна бути спрямована не тільки на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, а насамперед на їх недопущення.

Слід також зазначити, що звертаючись з даним позовом у червні 2018 року, тоді як процедура закупівлі природного газу мала місце в лютому 2018 року і укладений договір на постачання природного разу частково виконано, прокурор не здійснив аналізу економічної доцільності проведення нових торгів та не оцінив наслідки визнання недійсним договору про закупівлю природного газу; ним не дотримано балансу між поставленими цілями та використаними засобами, та не визначено які цілі будуть досягнуті.

З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на прокуратуру Івано-Франківської області.

Керуючись ст.ст.13, 126, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.18.

Суддя Рочняк О.В.