Рішення № 77246585, 16.10.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2018 Справа № 905/1303/18

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

до відповідача ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”

про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов’язання у сумі 184385422, 42 грн.,

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність №14-127 від 22.06.2018р;

від відповідача – не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов’язання у сумі 184385422, 42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №341-12-БО від 31.07.2012р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати за газ, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525,530,625,629,692,712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1303/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1303/18 за правилами загального позовного провадження.

25.09.2018р. у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.10.2018 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та посилався на обставини, що наведені вище. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав.

За висновками суду, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

Пунктом 4 ст.122 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” є: 83001, місто Донецьк, вул.Постишева, 68.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 25.07.2018, 09.08.2018,17.09.2018 на офіційному веб-порталі “Судова влада України” (dn.arbitr.gov.ua) було розміщено оголошення про дату та час судового засідання у справі № 905/1303/18, призначеного на 02.08.2018, 10.09.2018, 16.10.2018 відповідно.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

31.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець) та ОСОБА_1 комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №341-12-БО.

Згідно із п.1.1 вказаного договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

За умовами п.2.1 договору №341-12-БО від 31.07.2012р. продавець передає покупцеві з 01.08.2012р. по 31.12.2012р. газ обсягом до 27450 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): серпень – 450, вересень – 500, жовтень – 2500, листопад – 10000, грудень - 14000.

За змістом п.5.2 укладеного сторонами правочину ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%, податок на додану вартість за савкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн, крім того ПДВ – 20% - 61,12 грн, всього з ПДВ – 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн, всього з ПДВ – 4661,74 грн.

За змістом п.6.1 договору №341-12-БО від 31.07.2012р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.11.1 договору №341-12-БО від 31.07.2012р. цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.08.2012р. до 31.12.2012р., а в частині розрахунків – до їх повного виконання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №905/298/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”до ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” про стягнення 246788501,42 грн. задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача - основний борг у розмірі 163476773 грн., пеню – 12143412,54 грн, 7% штрафу – 503263,72 грн, інфляційних втрат – 59047086,51 грн, 3% річних – 11188633,28 грн, а також судовий збір в сумі 69639,64 грн. В решті вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно ч.4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати за договором купівлі-продажу природного газу №341-12-БО від 31.07.2012р. встановлений рішенням господарського суду і не підлягає доведенню.

Як вбачається з матеріалів справи, за зобов'язанням з вересня 2012р. по грудень 2012р. за договором купівлі-продажу природного газу №341-12-БО від 31.07.2012р. борг в сумі 163 476 773 грн. на теперішній час не погашений, доказів протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, на час розгляду справи, рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. у справі №905/298/15 не виконане, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов’язань у розумінні ч. 1 ст. 612 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Відтак, з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред'явлено до стягнення, у межах провадження по даній справі, за зобов’язаннями з вересня по грудень 2012р. інфляційні витрати у сумі 169039807,66 грн. за період з 01.03.2015р. по 30.04.2018р. та 3% річних за зобов’язаннями з серпня по грудень 2012р. у розмірі 15345614,76 грн. за період з 07.04.2015р. по 23.05.2018р.

У п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013р. приведено висновки, за змістом яких саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат проведений позивачем у сумі 169039807,66 грн. за період з 01.03.2015р. по 30.04.2018р. за зобов’язаннями з вересня по грудень 2012р., суд вважає його арифметично невірним, оскільки останнім при здійсненні розрахунку допущена арифметична помилка у сумі, яка є базою для нарахування інфляційних витрат за зобов`язанням вересня 2012р. та встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №905/298/15.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат за зобов’язаннями з вересня по грудень 2012р. у межах вищезазначеного періоду, суд дійшов висновку про їх дійсний розмір у цій частині у сумі 124184805,73 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо 3% річних за період з 07.04.2015р. по 23.05.2018р. за зобов`язаннями з серпня по грудень 2012р. суд дійшов висновку що їх розмір є арифметично невірним у зв`язку з допущенною арифметичною помилкою у сумі, яка є базою для нарахування 3% річних за зобов`язаннями вересня 2012 р., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 15344422,30 грн.

В зв’язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у сумі 184385422, 42 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, буд.68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 139529228,03 грн., з яких: інфляційні витрати в розмірі 124184805,73 грн., 3% річних в розмірі – 15344422,30 грн., а також, витрати по сплаті судового збору у розмірі 466672,87 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/