Рішення № 772465, 01.07.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" липня 2007 р. Справа № 13/247-07

За позовом Комунального підприємства "Васильківтепломережа", м. Васильків

до Міського відділу освіти Васильківської міської ради, м. Васильків

про стягнення 354638,10 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Кашуба Л.Г. - довіреність №47 від 23.01.2007р.;

від відповідача Гаркавенко В.Г. - начальник відділу освіти (розпорядження №45-к від 10.05.2006р.);

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством „Васильківтепломережа" (далі –позивач) заявлено позов до Міського відділу освіти Васильківської міської ради (далі –відповідач) про стягнення 354638,10 грн., в т.ч. 218164,50 грн. основного боргу, 37716,28 грн. пені, 79795,41 грн. інфляційних збитків, 18961,91 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору №413 на споживання теплової енергії від 01.10.2002 р. щодо оплати за надані послуги.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву №402 від 02.07.2007 р. про уточнення позовних вимог згідно якої просить суд стягнути з відповідача 218164,50 грн. основного боргу, 37197,05 грн. пені, 72302,66 грн. інфляційних збитків, 18605,02 грн. - 3% річних.

Заява відповідає нормам ст. 22 ГПК України, а тому подальший розгляд справи здійснюється, що вимог викладених в зазначеній вище заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача позовні вимоги визнає, проте просить суд зменшити нарахування пені на підставі ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №413 на споживання теплової енергії (далі –Договір). Відповідно до умов Договору позивач прийняв на себе зобов’язання постачати на об’єкти відповідача теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач відповідно зобов’язаний був оплачувати одержану теплову енергію від позивача за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Згідно п. 3.2.1 договору для відповідача – як бюджетної організації встановлено тариф в сумі 72,48 грн., в тому числі ПДВ 12,08 грн. за 1 Гкал.

Відповідно до п. 3.1 договору поставлена для потреб бюджетних установ теплова енергія оплачується грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок позивача, не пізніше наступних за розрахунковим місяцем 5 банківських днів.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої зобов’язання за договором, надавши відповідачу послуги з постачання теплової енергії в повному обсязі протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2004 р. на суму 685514,50 грн., про що свідчать виставлені позивачем відповідачу рахунки фактури та відповідні накладні, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати теплової енергії виконав частково на суму 467350 грн., у зв’язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 218164,50 грн.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 218164,50 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно п. 4.3 договору, в разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що пеня в розмірі 37197,05 грн. нарахована позивачем правомірно у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п. 4.3 договору.

Проте суд також враховує клопотання відповідача, той факт, що міський відділ освіти Васильківської міської ради є бюджетною установою, в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманої від позивача теплової енергії відсутній прямий умисел. Відповідач не є комерційною організацією, фінансується з бюджету територіальної громади, до того ж враховуючи вищенаведене відповідач частково виконав зобов’язання щодо оплати отриманого газу.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача проти якого не заперечує представник позивача, суд зменшує пеню в розмірі 37197,05 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 200 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 72302,66 грн. за період з червня 2004 р. по квітень 2007 р. та 3% річних в розмірі 18605,02 грн. за період з 05.06.2004 р. по 05.06.2007 р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача. У зв’язку з тим, що сума пені в розмірі 37197,05 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 200 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського відділу освіти Васильківської міської ради (Київська обл., м. Васильків, вул. Скрипника 10; код ЄДРПОУ 05408349) на користь Комунального підприємства "Васильківтепломережа" (Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів №60; код ЄДРПОУ 31916457) 218164 (двісті вісімнадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 50 коп. основного боргу, 200 (двісті) грн. пені, 72302 (сімдесят дві тисячі триста дві) грн. 66 коп. –інфляційних витрат, 18605 (вісімнадцять тисяч шістсот п’ять) грн. 02 коп. –3% річних, а також судові витрати: 3462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 69 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 36997,05 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя