Ухвала суду № 77246452, 18.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про оголошення перерви та виклик свідка

м. Київ

18.10.2018Справа № 910/15276/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"до1) Національного банку України 2) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"провизнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:Сінцов А.О. (представник за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року (суддя Гумега О.В.) у справі №910/15276/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" задоволено частково; зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за Кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Національним банком України, шляхом перерахування на банківський рахунок Національного банку України грошових коштів у повній сумі заборгованості; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" судовий збір у розмірі 1600,00 грн.; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 року у справі № 910/15276/17 залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2017 року у справі № 910/15276/17 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 року касаційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 року у справі №910/15276/17 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 910/15276/17 зазначено, що судами не встановлено, чи узгодили сторони Договору іпотеки позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, та з цією метою не було досліджено такі докази у справі як Договори іпотеки, їх дійсність на час розгляду справи та чи не припинена іпотека на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку". Відтак, без дослідження Договорів іпотеки та без встановлення наведених вище обставин неможливо встановити, чи існує реальна загроза порушення права власності Позивача. Верховний Суд звернув увагу також на те, що суди на підставі належних доказів не встановили існування права власності позивача на предмети іпотеки за Договором іпотеки на час звернення позивача із позовом про захист права власності. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли передчасних висновків, що внаслідок вчинення відповідачем-1 дій (бездіяльності) з неприйняття ним виконання від відповідача-2 за Кредитним договором у відповідача-2 безумовно виникає право на набуття права власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки, а відповідно існує реальна загроза в контексті статті 386 ЦК України, оскільки у відповідача-1 є об'єктивна можливість внаслідок вчинених ним дій (бездіяльності) порушити право власності позивача на належний йому предмет іпотеки, за захистом права на який звернувся позивач у цій справі. Також, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли передчасних висновків про наявність правових підстав для застосування превентивного способу захисту права власності позивача від можливого у майбутньому порушення з боку відповідачів.

Розпорядженням № 05-23/1227 від 24.07.2018 року, у зв'язку з поверненням Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 910/15276/17 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2018 року справу № 910/15276/17 передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року прийнято справу № 910/15276/17 до свого провадження, ухвалено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.09.2018, запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного суду від 11.07.2018 року у справі № 910/15276/17.

В підготовчому засіданні 04.09.2018 року судом оголошувалася перерва до 11.09.2018 року.

07.09.2018 року через відділ діловодства суду представником позивача було подано пояснення, відповідно до яких вказував на те, що із інформації, що міститься в "Окремій проміжній скороченій фінансовій звітності за шість місяців, що закінчились 30 червня 2018 року", яка опублікована на офіційній сторінці ПАТ КБ "Приватбанк" в мережі Інтернет, вбачається, що протягом 2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" направив 5 454 млн. грн. на придбання у Національного банку України депозитних сертифікатів, в той час, як ПАТ КБ "Приватбанк" має непогашену заборгованість перед Національним банком України за кредитним договором №19 від 03.03.2009 року, тобто, маючи вільні кошти ПАТ КБ "Приватбанк" умисно не було їх направлено на погашення кредитної заборгованості, що в свою чергу зумовлює збільшення зобов'язань позивача як майнового поручителя за кредитним договором та збільшення ризику втрати позивачем іпотечного майна через узгоджені дії Національного банку України та ПАТ КБ "Приватбанк".

Також, представником позивача було подано клопотання про долучення заяви свідка і про виклик свідка, відповідно до якого вказував на те, що від іншого контрагента Національного банку України у тотожних правовідносинах ним було отримано копію заяви свідка ОСОБА_2 № 204 від 29.03.2018 року, посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Г.В., в якій ОСОБА_2 зазначається факт звернення ПАТ КБ "Приватбанк" до НБУ з метою погашення кредитних зобов'язань по кредитним договорам рефінансування, внаслідок чого НБУ було відмовлено в прийнятті виконання зобов'язань саме від ПАТ КБ "Приватбанк", з посиланням на необхідність виконання вказаних зобов'язань саме колишніми акціонерами і майновими поручителями банку. Однак, з посиланням на відсутність у відповідній заяві свідка конкретизації таких обставин, зокрема, щодо реквізитів документів, на які містяться посилання в тексті заяви, тобто, неповноти показань, представник позивача вказує на необхідність виклику такого свідка для проведення його допиту в судовому засіданні. У зв'язку з чим, позивач просить: поновити, як такий, що пропущено з поважних причин строк для подання заяви свідка ОСОБА_2; долучити до матеріалів справи копію заяви свідка ОСОБА_2; викликати свідка ОСОБА_2 та допитати його у справі щодо обставин погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед національним банком України за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року, які йому стали відомі у період перебування на посаді голови правління ПАТ КБ "Приватбанк", з поставленням йому наступних запитань: чи мав після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" фінансову можливість погасити заборгованість за кредитними договорами рефінансування?; чи погашалася в січні 2017 року прострочена заборгованість перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування по тілу кредиту та по процентам?; чи пропонував в 2017 році (зокрема, в лютому) ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування на користь НБУ?; Чи відмовлявся після націоналізації НБУ (його керівництво) від прийняття погашення зобов'язань за кредитними договорами рефінансування від ПАТ КБ "Приватбанк"? Якщо так, які були причини такої відмови?; чому, починаючи з лютого 2017 року, ПАТ КБ "Приватбанк" здійснював погашення заборгованості лише по відсоткам за кредитними договорами рефінансування, в той час як не відбувалося погашення заборгованості за тілом кредиту?; чому по деяким кредитним договорам рефінансування (зокрема, незабезпеченими) в 2017 році було здійснено повне погашення заборгованості, а по деяким кредитним договорам рефінансування заборгованість по тілу кредиту взагалі не погашалася?; чи міг та мав НБУ після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити безспірне списання заборгованості за кредитними договорами рефінансування з рахунків (рахунку) ПАТ КБ "Приватбанк"?; чи призвело непогашення заборгованості по тілу кредиту до збільшення фінансових зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування?; Чи могло погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договорами рефінансування призвести до негативних економічних наслідків для ПАТ КБ "Приватбанк" та банківської системи України? Яких саме?; чи здійснювався на Вас, як Голову правління ПАТ КБ "Приватбанк", тиск з боку НБУ, Міністерства фінансів України, його посадових осіб або будь-яких інших посадових осіб (державних службовців) щодо питання погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування? Якщо так, який саме?; чи вели Ви, як Голова правління ПАТ КБ "Приватбанк", перемовини з керівництвом НБУ щодо реструктуризації заборгованості або щодо покращення для ПАТ КБ "Приватбанк" умов погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування? Якщо так, який результат таких перемовин?.

10.09.2018 року через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти позову заперечував, вказував на: відсутність факту порушення або оспорення суб'єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу позивача на момент звернення з позовом до суду, що унеможливлює задоволення позову у даній справі; те, що звернення стягнення на майно на підставі іпотечного договору визначено ст. 346 Цивільного кодексу України як законна підстава для припинення права власності іпотекодавця на передане в іпотеку майна, так як здійснюється у встановленому законодавством порядку, що передбачає примусове позбавлення іпотекодавця відповідного права власності, а тому відсутні підстави вважати можливість порушення іпотекодержателем права власності іпотекодавця на заставлене майно; безпідставність тверджень позивача про те, що ПАТ КБ "Приватбанк" не погашає, а НБУ на приймає кошти для погашення заборгованості по кредитному договору № 19 від 03.03.2009 року; неможливість прийняття в якості належних доказів відмови НБУ від погашення ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року долученого до матеріалів справи листування чи опублікованих інтерв'ю голови НБУ.

11.09.2018 року через відділ діловодства суду представником позивача подано клопотання про виклик свідка, відповідно до якого просив викликати у якості свідка для допиту у справі №910/15276/17 ОСОБА_2.

Також, подав заяву про письмове опитування учасників справи як свідків, відповідно до якої вказував, що повертаючи справу на новий розгляд Верховним Судом було вказано на те, що судами не було встановлено чи узгодили сторони договору іпотеки позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, та з цією метою не було досліджено такі докази у справі як договори іпотеки, їх дійсність на час розгляду справи та чи не припинена іпотека на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку", адже без дослідження договорів іпотеки та встановлення таких обставин неможливо встановити чи існує реальна загроза порушення права власності позивача.

Тому, з метою належного встановлення відповідних обставин, а також дослідження питання реальної можливості виконання ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року і узгоджених дій відповідачів щодо невиконання такого зобов'язання з метою звернення стягнення на майно позивача, на підставі положень ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, просив суд:

1) зобов'язати керівника ПАТ КБ "Приватбанк" або іншу посадову особу за дорученням керівника ПАТ КБ "Приватбанк" подати у формі заяви свідка відповіді на наступні питання: чи погашалася в січні 2017 року прострочена заборгованість перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування окремо по тілу кредиту та окремо по процентам?; чи пропонував в 2017 році ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування на користь НБУ по тілу кредитів та по процентам?; чи відмовлявся та чи висловлював застереження після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" Національний банк України (його уповноважені особи) від/проти прийняття погашення зобов'язань за кредитними договорами рефінансування від ПАТ КБ "Приватбанк" та які були причини таких дій?; чому, починаючи з лютого 2017 року, ПАТ КБ "Приватбанк" здійснював погашення заборгованості лише по відсоткам за кредитними договорами рефінансування, та не відбувалося погашення заборгованості за тілом кредиту?; Чому по деяким кредитним договорам рефінансування (зокрема, тим, які не були забезпечені іпотеками та заставами) в 2017 року було здійснено повне погашення заборгованості, а по деяким кредитним договорам рефінансування заборгованість по тілу кредиту взагалі не погашалася?; чи призвело непогашення заборгованості по тілу кредиту за кредитними договорами рефінансування у 2017 та 2018 роках до збільшення фінансових зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України у вигляді збільшення розміру відсотків за користування тілом кредиту у цей період?; який обсяг коштів станом на сьогоднішній день має ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунках НБУ та на рахунках у інших банківських установах?; чи придбавав (залучав) ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року депозитні сертифікати НБУ, в якому обсязі та на підставі чого було зроблено таке придбання?; чи придбавав ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року фінансові активи, емітентом яких була держава чи її уповноважені органи? чи змінювалися умови погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування, зокрема реструктуризація заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед НБУ, та як саме і на підставі чого відбувалися такі зміни?;

2) зобов'язати керівника Національного банку України або іншу посадову особу за дорученням керівника Національного банку України подати у формі заяви свідка відповіді на наступні запитання: чи погашалася в січні 2017 року прострочена заборгованість ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування окремо по тілу кредиту та окремо по процентам?; чи пропонував в 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування на користь НБУ по тілу кредитів та по процентам?; чи відмовлявся та чи висловлював застереження після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" Національний банк України (його уповноважені особи) від/проти прийняття погашення зобов'язань за кредитними договорами рефінансування від ПАТ КБ "Приватбанк" та які були причини таких дій?; чи приймалися НБУ протягом 2017 та 2018 років рішення про списання грошових коштів із банківських рахунків ПАТ КБ "Приватбанк" з метою погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування та які заходи вчинені на виконання таких рішень?; який обсяг коштів станом на сьогоднішній день має ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунках НБУ?; чи придбавав (залучав) ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року депозитні сертифікати НБУ та в якому обсязі?; чи вживалися НБУ протягом 2017 та 2018 років заходи щодо повернення від КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитними договорами рефінансування та які саме?; чи розглядалося НБУ питання щодо визнання ПАТ КБ "Приватбанк" неплатоспроможним чи про введення у ПАТ КБ "Приватбанк" тимчасової адміністрації протягом 2017 та 2018 років у зв'язку із тривалим непогашенням заборгованості за кредитними договорами рефінансування?; чи змінювалися умови погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування, зокрема реструктуризація заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед НБУ, та як саме і на підставі чого відбувалися такі зміни?; чи повідомляв ПАТ КБ "Приватбанк" у 2018 році НБУ про те, що несплата заборгованості за кредитним договорами рефінансування спричинена не відсутністю коштів у ПАТ КБ "Приватбанк", а побоюванням того, що таке погашення призведе до погіршення фінансового стану ПАТ КБ "Приватбанк" та до втрати ним ліквідності?.

В підготовчому засіданні 11.09.2018 року з метою надання відповідачам часу ознайомитися з клопотанням про письмове опитування та клопотанням про виклик свідка судом оголошувалася перерва до 18.09.2018 року.

13.09.2018 року через відділ діловодства суду представником позивача подано додаткові пояснення, відповідно до яких вказував, зокрема, на те, що станом на сьогоднішній день внаслідок протиправних дій відповідачів, які виявилися в умисному неприйнятті виконання зобов'язань з боку НБУ та в свідомому непогашенні зобов'язань з боку ПАТ КБ "Приватбанк" за наявності реальної можливості для такого погашення, склалася ситуація, за якої позивач може втрати своє право власності на предмети іпотеки, що підтверджується поданням НБУ позовів про звернення стягнення на заставлене в рахунок забезпечення кредитних договорів рефінансування майно, в т.ч. належне позивачу, а тому належним чином є підтвердженим належність обраного ним при зверненні з даним позовом до суду способу захисту та реальність порушення його права власності на предмети іпотек.

18.09.2018 року через відділ діловодства суду представником відповідача 2 подано заперечення проти клопотання про виклик свідка, відповідно до якого вказував, що: на підставі показань ОСОБА_2 не можуть встановлюватися обставини, які мають значення для даної справи та відображаються (обліковуються) у відповідних документах, а тому з метою дослідження правовідносин за договорам іпотеки не є необхідним виклик свідка, адже відповідні обставин можуть бути встановлені на підставі поданих сторонами документів; в силу приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України фотокопія заяви ОСОБА_2 не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки викладеній в ній обставини ґрунтуються, в тому числі, на припущеннях автора заяви і повідомленнях інших осіб. Також, вказував на те, що Верховний Суд при розгляді інших справ погодився з викладеними у касаційних скаргах доводами НБУ та АТ КБ "Приватбанк" щодо безпідставності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про порушення НБУ умов кредитного договору, адже твердження про відмову НБУ від прийняття виконання зобов'язань за кредитним договором від АТ КБ "Приватбанк" ґрунтуються лише на дослідженні листування зазначених осіб щодо намірів АТ КБ "Приватбанк" здійснити планове погашення заборгованості, натомість судами не встановлені обставини дійсного вчинення АТ КБ "Привабанк" юридично значущих дій з належного виконання зобов'язань за кредитним договором та неприйняття НБУ такого виконання.

Також, представник відповідача 2 подав заперечення проти заяви про письмове опитування учасників справи як свідків, за змістом якого проти заявленого позивачем клопотання заперечував, вказував на те, що: поставлені позивачем питання не стосуються обставин, що мають значення для справи; позивач може поставити запитання до інших учасників справи тільки разом із заявою по суті справи, однак, в дана заява подана позивачем окремо, без заяви по суті справи.

В підготовчому засіданні 18.09.2018 року, 09.10.2018 року, 16.10.2018 року судом оголошувалися перерви до 09.10.2018 року, 16.10.2018 року, 18.10.2018 року, відповідно, з відкладенням розгляду клопотань позивача про долучення заяви свідка і виклик свідка №06/09-2 від 06.09.2018 року, про виклик свідка б/н від 11.09.2018 року та заяви про письмове опитування учасників справи як свідків б/н від 11.09.2018 року.

08.10.2018 року через відділ діловодства суду представником відповідача 1 було подано заперечення на заяву про письмове опитування учасників справи як свідків, відповідно до якого вказував на те, що поставлені позивачем питання не стосуються обставин справи, які мають значення для її вирішення.

В підготовче засідання 18.10.2018 року з'явився представник відповідача 2. Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 2 проти заявлених позивачем клопотань та заяви заперечував з підстав, викладених в поданих запереченнях, а тому в їх задоволенні просив відмовити.

Розглянувши в підготовчому засіданні 18.10.2018 року клопотання позивача про долучення заяви свідка і виклик свідка №06/09-2 від 06.09.2018 року, про виклик свідка б/н від 11.09.2018 року та заяви про письмове опитування учасників справи як свідків б/н від 11.09.2018 року, дослідивши матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про необхідність їх задоволення з наступних підстав.

Щодо заяви про виклик свідка.

Обґрунтовуючи звернення з даною заявою до суду позивач зазначає, що повне та всебічне вирішення спору у даній справі, виходячи з мотивувань заперечень відповідачів, пов'язане з встановленням в т.ч. обставин зміни поведінки ПАТ КБ "Приватбанк" у виконанні взятих на себе перед Національним банком України зобов'язань за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року щодо повернення кредитних коштів після націоналізації такого банку в грудні 2016 року (припинення здійснення повернення таких коштів), адже в т.ч. такою зміною обґрунтовуються його доводи відносно недобросовісності відповідачів в реалізації своїх права та виконання обов'язків як підстав звернення з відповідними позовними вимогами в межах даної справи.

При цьому, заявником вказується на те, що відповідні обставини (причини) припинення ПАТ КБ "Приватбанк" виконання кредитного договору № 19 від 03.03.2009 року з націоналізацією останнього можуть бути встановленні саме за наслідками допиту в якості свідка ОСОБА_2, який у період з грудня 2016 року по липень 2017 року обіймав посаду Голови правління ПАТ КБ "Приватбанк", адже останній, як керівник органу управління банку, мав вирішальний вплив на діяльність ПАТ КБ "Приватбанк", в т.ч. щодо виконання останнім взятих на себе зобов'язань перед кредиторами. Тобто, може в повній мірі висвітлити питання причин припинення ПАТ КБ "Приватбанк" виконання кредитного договору № 19 від 03.03.2009 року після націоналізації останнього за наявності коштів для цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Господарського процесуального кодексу України допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, предметом спору у справі є: визнання незаконною бездіяльність НБУ щодо неприйняття від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року; зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості; зобов'язання НБУ прийняти від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

При цьому, підставами звернення з даним позовом позивачем вказується на те, що передумовою виникнення даного спору стала націоналізація ПАТ КБ "Приватбанк", яка зумовила поєднання власників такого банку та його кредитора - Національного банку України, в одній особі - державі, що мало своїм наслідком зміну поведінки відносно виконання ними набутих прав і обов'язків за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року, а саме: припинення ПАТ КБ "Приватбанк" погашення кредитної заборгованості, а з боку Національного банку України - відсутність вчинення будь-яких дій, спрямованих на повернення кредиту з боржника, що, в свою чергу, створило загрозу втрати позивачем як майновим поручителем перед Національним банком України за виконання ПАТ КБ "Приватбанк" відповідних зобов'язань прав власності на передане в іпотеку майно виключно з підстав небажання отримання погашення кредиту за рахунок боржника.

Тобто, звернення з даним позовом зумовлено виникненням обставин, які можуть призвести до порушення прав власності позивача за наслідками недобросовісної поведінки відповідачів.

В той же час, сторонами не заперечується, що з 20.12.2016, тобто, після переходу ПАТ КБ "Приватбанк" у власність держави, по липень 2017 року ОСОБА_2 обіймав посаду Голови правління банку, відтак, в силу положень п.п. 10.7-10.9 Статуту ПАТ КБ "Приватбанк" останній мав правомочності контролю за діяльністю ПАТ КБ "Приватбанк", в т.ч. вирішального впливу на виконання останнім взятих на себе зобов'язань перед кредиторами.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Згідно із ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Отже, показання свідків як джерело доказування в господарському процесі полягає у повідомленні особою про його особисті спостереження щодо подій, які повинні стати змістом його показань відносно обставин відповідної справи, необхідних для повного і всебічного вирішення спору.

В той же час, відповідачем 2 заперечується проти дійсності викладених в наданій заяві свідка ОСОБА_2 №204 від 29.03.2018 обставин.

Тобто, викладені в заяві обставини не є вичерпними, що в свою чергу унеможливлює встановлення їх достовірності та повноти.

Тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про виклик свідка, адже визначена ним особа в повній мірі може сприяти вирішенню спору у даній справі за наслідками дачі відповідних пояснень в судовому засіданні.

Отже, з метою забезпечення дотримання закріплених в положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України засад здійснення судочинства, забезпечення повного та всебічного вирішення спору, суд вважає за необхідне викликати до суду в якості свідка ОСОБА_2, що у період з грудня 2016 року по липень 2017 року обіймав посаду Голови правління ПАТ КБ "Приватбанк" для його допиту в судовому засіданні щодо відомих йому обставин, які стосуються справи, та надання пояснень відносно викладених ним в заяві свідка обставин.

Щодо заяви про опитування.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Суд відзначає, що в даному випадку розгляд справи фактично почато спочатку за наслідками направлення її на новий розгляд Верховним Судом з визначенням обов'язкових до виконання вказівок щодо необхідності дослідження: чи узгодили сторони Договору іпотеки позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, їх дійсність на час розгляду справи та чи не припинена іпотека на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку". Також, вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли передчасних висновків про наявність правових підстав для застосування превентивного способу захисту права власності позивача від можливого у майбутньому порушення з боку відповідачів.

Тобто, обов'язковим в силу вказівок Верховного Суду та необхідним для вирішення спору в межах даної справи є повне та всебічне дослідження правовідносин сторін за спірним кредитним договором та відповідним договором іпотеки, що може бути здійснено в т.ч. шляхом оцінки поведінки таких сторін, адже, як вказує відповідач 2 в своїх запереченнях: Верховний Суд при розгляді інших справ погодився з викладеними у касаційних скаргах доводами НБУ та АТ КБ "Приватбанк" щодо безпідставності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про порушення НБУ умов кредитного договору, адже твердження про відмову НБУ від прийняття виконання зобов'язань за кредитним договором від АТ КБ "Приватбанк" ґрунтуються лише на дослідженні листування зазначених осіб щодо намірів АТ КБ "Приватбанк" здійснити планове погашення заборгованості, натомість судами не встановлені обставини дійсного вчинення АТ КБ "Привабанк" юридично значущих дій з належного виконання зобов'язань за кредитним договором та неприйняття НБУ такого виконання.

Отже, є необхідним встановлення обставин дійсного вчинення ПАТ КБ "Привабанк" юридично значущих дій з належного виконання зобов'язань за кредитним договором та неприйняття НБУ такого виконання, що безумовно потребує відповідних пояснень посадових осіб таких учасників, на отримання яких і спрямовані поставлені позивачем в поданій до суду заяві питання.

Тому, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що стосуються обставин, необхідних для вирішення спору по суті.

Посилання відповідачів на те, що така заява була подана позивачем без дотримання встановлених ст. 90 Господарського процесуального кодексу України вимог судом відхиляється, адже унормування в такій статті можливості поставлення відповідних питань разом із поданням заяви по суті могло б мати місце при зверненні з відповідним позовом до суду, в той час як направлення даної справи на новий розгляд нівелює відповідні обставини, а відтак, і можливість для висновку про недотримання при зверненні з даною заявою на новому розгляді порядку її подання.

Частиною 6 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Із поданих відповідачами заперечень не вбачається обґрунтованих відмов від відповідей на поставлені позивачем питань, а тому, враховуючи встановлення судом дотримання порядку поставлення таких питань та необхідності отримання відповідей відповідачів на них задля повного і всебічного вирішення даного спору з огляду на визначені підстави звернення з позовом до суду, викладені в запереченнях мотиви та наведені в постановах Верховного суду вказівки, суд вважає за можливе визнати відсутніми підстави для відмови в наданні відповідних відповідей та зобов'язати відповідачів надати такі відповіді на поставлені позивачем в своїй заяві від 11.09.2018 року питання.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу одним із завдань підготовчого засідання є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про необхідність виклику свідка та отримання відповідей відповідачів на поставлені позивачем питання задля повного та всебічного встановлення обставин справи та зібрання відповідних доказів, то з метою виконання завдань підготовчого провадження та належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне оголосити перерву в підготовчому засіданні до 06.11.2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 87-90, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 06.11.18 о 15:30. Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 6 (корпус Б).

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про виклик свідка задовольнити.

3. Викликати в судове засідання з розгляду справи №910/15276/17, яке відбудеться 06.11.2018 о 15:30 год. в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, зал №6, в якості свідка ОСОБА_2 (01032, АДРЕСА_1).

4. Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про письмове опитування учасників справи як свідків задовольнити.

6. Зобов'язати керівника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) або іншу посадову особу за дорученням керівника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" подати у формі заяви свідка відповіді на наступні запитання:

- Чи погашалася в січні 2017 року прострочена заборгованість перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування окремо по тілу кредиту та окремо по процентам?

- Чи пропонував в 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування на користь Національного банку України по тілу кредитів та по процентам?

- Чи відмовлявся та чи висловлював застереження після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" Національний банк України (його уповноважені особи) від/проти прийняття погашення зобов'язань за кредитними договорами рефінансування від ПАТ КБ "Приватбанк" та які були причини таких дій?;

- Чому, починаючи з лютого 2017 року, ПАТ КБ "Приватбанк" здійснював погашення заборгованості лише по відсоткам за кредитними договорами рефінансування, та не відбувалося погашення заборгованості за тілом кредиту?

- Чому по деяким кредитним договорам рефінансування (зокрема, тим, які не були забезпечені іпотеками та заставами) в 2017 року було здійснено повне погашення заборгованості, а по деяким кредитним договорам рефінансування заборгованість по тілу кредиту взагалі не погашалася?

- Чи призвело непогашення заборгованості по тілу кредиту за кредитними договорами рефінансування у 2017 та 2018 роках до збільшення фінансових зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України у вигляді збільшення розміру відсотків за користування тілом кредиту у цей період?

- Який обсяг коштів станом на сьогоднішній день має ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунках НБУ та на рахунках у інших банківських установах?

- Чи придбавав (залучав) ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року депозитні сертифікати Національного банку України, в якому обсязі та на підставі чого було зроблено таке придбання?

- Чи придбавав ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року фінансові активи, емітентом яких була держава чи її уповноважені органи?

- Чи змінювалися умови погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування, зокрема реструктуризація заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України, та як саме і на підставі чого відбувалися такі зміни?

6. Зобов'язати керівника Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) або іншу посадову особу за дорученням керівника Національного банку України подати у формі заяви свідка відповіді на наступні запитання:

- Чи погашалася в січні 2017 року прострочена заборгованість ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитними договорами рефінансування окремо по тілу кредиту та окремо по процентам?

- Чи пропонував в 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування на користь Національного банку України по тілу кредитів та по процентам?

- Чи відмовлявся та чи висловлював застереження після націоналізації ПАТ КБ "Приватбанк" Національний банк України (його уповноважені особи) від/проти прийняття погашення зобов'язань за кредитними договорами рефінансування від ПАТ КБ "Приватбанк" та які були причини таких дій?

- Чи приймалися Національним банком України протягом 2017 та 2018 років рішення про списання грошових коштів із банківських рахунків ПАТ КБ "Приватбанк" з метою погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування та які заходи вчинені на виконання таких рішень?

- Який обсяг коштів станом на сьогоднішній день має ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунках Національного банку України?

- Чи придбавав (залучав) ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2017 року та 2018 року депозитні сертифікати Національного банку України та в якому обсязі?

- Чи вживалися Національним банком України протягом 2017 та 2018 років заходи щодо повернення від ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитними договорами рефінансування та які саме?

- Чи розглядалося Національним банком України питання щодо визнання ПАТ КБ "Приватбанк" неплатоспроможним чи про введення у ПАТ КБ "Приватбанк" тимчасової адміністрації протягом 2017 та 2018 років у зв'язку із тривалим непогашенням заборгованості за кредитними договорами рефінансування?

- Чи змінювалися умови погашення заборгованості за кредитними договорами рефінансування, зокрема реструктуризація заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України, та як саме і на підставі чого відбувалися такі зміни?

- Чи повідомляв ПАТ КБ "Приватбанк" у 2018 році Національний банк України про те, що несплата заборгованості за кредитним договорами рефінансування спричинена не відсутністю коштів у ПАТ КБ "Приватбанк", а побоюванням того, що таке погашення призведе до погіршення фінансового стану ПАТ КБ "Приватбанк" та до втрати ним ліквідності?

7. Визнати явку представників позивача, відповідачів та свідка в судове засідання обов'язковою.

Ухвала набирає законної сили 18.10.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата підписання 19.10.2018 року.

Суддя О.В. Котков