Ухвала суду № 77246431, 12.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.10.2018Справа № 910/13573/18За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Газ Енерджи"

особа, щодо якої заявник просить вжити заходи для забезпечення позову - Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Газ Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"

про стягнення 1 413 793 032,71 грн.

Суддя Борисенко І.І.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом відповідача про стягнення 1 413 793 032,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 порушено провадження у справі №910/13573/18. Розгляд справи призначено на 22.11.2018.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про забезпечення позову. У вказаній заяві заявник просив суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГО КОМПАНІЯ» і знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі у банківських установах;

- накласти арешт на Карбамід марки Б, що знаходиться на складах Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (Код ЄДРПОУ 00206539, адреса: 65481, Одеська область, м. Южне, вуя. Заводська, 3) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГО КОМПАНІЯ»;

- накласти арешт на Карбамід марки Б обсягом 3 226,845 тонн, що знаходиться на території Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» (Код СДРПОУ 01125695, адреса: 73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект Ушакова, 4).

Заява мотивована тим, що відповідач має численні боргові зобов'язання грошового характеру, які виникли внаслідок недобросовісного здійснення підприємницької діяльності, порушень умов угод, укладених з контрагентами та вимог законодавства. Так, заявник вказує, що, дані Єдиного реестру боржників, що є у відкритому доступі на веб-сайті Міністерства юстиції України, свідчать про наявність на даний час п'яти відкритих виконавчих проваджень за судовими наказами, виданими Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ «ВЕК» грошових коштів. Крім того, дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про наявні судові спори також з іншими суб'єктами стосовно стягнення з ТОВ «ВЕК» грошових коштів. Також, заявник вказав, що відповідач вчиняє дії з метою приховування свого майна, на яке може бути накладено стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «Синергія».

Розглянувши подану заяву, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник у заяві, забезпечення позову обґрунтовано наявністю невиконаних грошових зобов'язань відповідача перед численними суб'єктами господарювання і у разі, ухвалення судом у даній справі рішення на користь позивача, враховуючи значну суму боргу, існує реальна ймовірність відсутності у Відповідача на рахунках грошових коштів, що матиме наслідком неможливість виконання судового рішення та відновлення прав Позивача.

Таким чином, на думку заявника невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Разом з тим, суд вказує, що зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Посилання заявника на наявні невиконанні грошові зобов'язання перед іншими суб'єктами господарювання не вказують на неможливість виконання рішення суду у даній справі та не можуть бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Відтак, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГО КОМПАНІЯ» і знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі у банківських установах, суд відмовляє.

Також за твердженням заявника, ТОВ «ВЕК» вчиняє дії з метою приховування свого майна, на яке може бути накладено стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «Синергія».

Разом з тим, суд вказує, що твердження про приховування майна відповідача також не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі.

Посилання заявника на те, що 28 квітня 2018 року частина карбаміду, яка знаходиться у власності відповідача, була відвантажена зі складів ПАТ «Одеський припортовий завод» в порту Южний на баржі СНКВ-04 та СНКВ-05 та відправлена в порт відвантаження - Херсон, на територію Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» не вказує на приховування власного майна відповідачем. До того ж, відповідно до листа від 26.04.2018 №26/04-18, який наявний в матеріалах справи, вказаний карбамід відправляється відповідно до укладеного договору експедирування №Р/059-18 від 08.02.2018.

При цьому, суд вбачає, що права позивача в частині накладення арешту на карбамід обсягом 3 226 тон 845 кг марки Б, що знаходиться на території Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» вже захищені, зважаючи на наявність ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року у справі № 766/10216/18 у кримінальному провадженні №12018230040001928 від 01.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК. України.

Так, згідно ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року у справі № 766/10216/18 у кримінальному провадженні №12018230040001928 було накладено арешт на карбамід марки Б загальною вагою 3202,345 тон, який зберігається на території Херсонського морського торгівельного порту.

Відтак, накладення арешту в рамках господарського судочинства на майно відповідача (карбамід марки Б загальною вагою 3202,345 тон, який зберігається на території Херсонського морського торгівельного порту), на яке вже накладено арешт згідно кримінального провадження №12018230040001928, відповідно до ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року у справі №766/10216/18, не призведе до захисту прав заявника та є не правомірним.

Також суд вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача, 1 413 793 032,71 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 31.01.2018 купівлі-продажу природного газу №31/01-СГ. З позовної заяви вбачається, що сума основного боргу складає 687 583 869,22 грн., 75 226 517,85 грн. 3% річних, 115 411 230,33 грн. пеня, 532 133 731,47 грн. штраф, 3 437 683,84 грн. інфляційні втрати.

Отже, сума, заявлена позивачем до стягнення з відповідача у справі №910/13573/18, складається більш ніж на 50% зі штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання відповідачем відповідних умов договору купівлі-продажу природного газу.

Суд зазначає, що розмір заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат підлягає встановленню відповідно до наданих доказів під час вирішення справи по суті, а тому застосування заходів забезпечення на суму позову наразі є передчасним.

Окрім того, як вбачається з заяви про забезпечення позову заявник звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

За таких обставин вимоги заявника наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на Карбамід марки Б, тобто на майно не є співмірними із позовними вимогами останнього.

Твердження заявника про те, що відповідач відчужує майно є необґрунтованим суду та не підтверджено жодними доказами.

До того ж заявником жодним чином не доведено того, що вказане майно на яке заявник хоче накласти арешт знаходиться у власності відповідача.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія Газ Енерджи" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дата підписання: 17.10.2018.

Суддя І.І.Борисенко