Рішення № 77246350, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3739/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Управління праці та соціального захисту населення Синельниковської міської ради, м.Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 6840грн.79коп.

Представники:

Від позивача: Столярчук С.В., дов. №1813 від 26.10.2017р.

Від позивача: Гладка С.Г., дов. №1828 від 26.10.2017р.

Від відповідача: Водяницька Л.Г., №1330/4-05 10.09.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Управління праці та соціального захисту населення Синельниковської міської Ради з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 6840грн.79коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №38/2ПР/Ш-15293/НЮдч від 26.02.2015р., в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10.09.2018р. на адресу суду надійшов відзив на позов відповідача, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач зазначає, що у 2015 році з державного бюджету Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради фінансування було здійснено не в повному обсязі, що і стало підставою несплати відповідачем суми 304грн.85коп. за надані у грудні 2015 року послуги зв'язку.

Щодо періоду з 01.01.2016 року по 01.07.2018 року відповідач вважає, що видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування послуг телефонного зв'язку пільговій категорії населення не передбачені. У зв'язку з чим договір про відшкодування послуг телефонного зв'язку пільговій категорії населення на 2016, 2017 та 2018 роки не укладався. Так відповідач, стверджує, що порушення умов договору з боку відповідача відсутні. Також, відповідач вказав, що кредиторська заборгованість буде погашена першочергово після надходження коштів.

09.10.2018р. до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву позивача, в обґрунтування якої посилається на наступне. Позивач стверджує, що за період з січня 2015 року по червень 2018 року включно надав послуги телефонного зв'язку пільговій категорії населення. Також, позивач зазначає, що ним направлялись на адресу відповідача розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за послуги зв'язку. Крім того, позивач звертає увагу на те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд установив таке.

26.02.2015 року між Державним підприємством "Українська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу «Дистанція сигналізації та зв'язку Нижньодніпрповськ-Вузол» Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-постачальник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Синельниковської міської ради (далі-платник) підписано договір №ПР/Ш-15293/НЮдг від 26.02.2015р. на фінансування пільг, наданих ветеранам війни громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранам військової служби органів внутрішніх справ, інвалідів військової служби та багатодітним сім'ям у 2015 році на оплату послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом цього договору є відносини сторін щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг ветеранам війни, громадянам, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранам військової служби органів внутрішніх справ, інвалідів військової служби та багатодітним сім'ям у 2015 році на оплату послуг зв'язку.

Пунктом 1.2. договору згідно з умовами договору постачальник надає послуги населенню, що має відповідні пільги, а платник здійснює їх фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету України.

За умовами пункту 2.1.1. постачальник зобов'язується надавати у 2015 році послуги населенню, що має пільги, в обсязі, відповідному нарахованим пільгам.

Пункт 2.2.2 договору передбачає, що перерахуванням коштів на відшкодування фактичних втрат, пов'язаних з наданням пільг, проводиться постачальником по фактичному їх надходженню на рахунок платника.

Згідно з пунктом 3.1.1. договору постачальник, що надає послуги, щомісяця до 20 числа, подає платнику розрахунки щодо вартості, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга», затвердженої наказом Мінпраці №100 від 21.04.2003р. на паперових та електронних носіях.

Відповідно до пункту 3.3.1. договору платник після складання акту звіряння з постачальником проводить розрахунки з постачальником в межах сум передбачених субвенцією з державного бюджету.

Умовам пункту 8.1. сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Позивачем за період з січня 2015 року по червень 2018 року включно було надано послуги з телефонного зв'язку пільговій категорії населення.

Зазначені послуги позивачем було надано за період 2015 року на підставі договору №ПР/Ш-15293/НЮдг від 26.02.2015р. укладеного з відповідачем та за період з січня 2016 року по червень 2018 року послуги надавалися вже після спливу строку дії договору №ПР/Ш-15293/НЮдг від 26.02.2015р. Докази укладення договору на період надання послуг за період з січня 2016 року по червень 2018 року сторонами суду не надано.

Відповідач за період з січня 2015 року по листопад 2015 року включно розрахувався з позивачем за надані послуги з телефонного зв'язку пільговій категорії населення в повному обсязі.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату за період грудень 2015 року та за період з січня 2016 року по червень 2018 року включно, у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 6840грн.79коп.

Відповідно до частини третьої 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікації відповідно до законодавства України.

Згідно з підпункту б пункту 4 частини першої ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 (далі Постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі Порядок №256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Синельниковського району Дніпропетровської області є Управління праці та соціального захисту населення Синельниковської міської ради.

Відповідно до частини першої пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (частина друга пункту 8 Порядку №256).

Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг в сумі 6840грн.79коп. за період з 01.12.2015 року по 01.07.2018 року відповідачем відшкодовані не були.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №17 (далі - Положення), підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга.

Оскільки послуги на суму 6534грн.94коп. надані за період з січня 2016 року по червень 2018 року поза межами дії договору, до вказаних відносин слід застосовувати приписи частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово на адресу відповідача надсилав звернення з вимогою про сплату витрат за надані послуги, що підтверджується листами №1160 від 13.05.2016р., №2325 від 09.09.2016р., №2361 від 13.09.2016р., №3052 від 01.12.2016р., №718 від 10.03.2017р., №2413 від 13.10.2017р., №947 від 11.04.2018р., №3302 від 26.06.2018р. (а.с.130, 136, 137, 142, 144, 146, 152, 155). Крім того, позивач направив на електрону адресу відповідача - upszn1231@gmail.com. документи за формою « 2-пільга» за період з 01.12.2015 року по 01.07.2018 року, таким чином, строк виконання грошового зобов'язання настав.

В свою чергу відповідач надав відповіді, відповідно до яких зазначав, що погашення заборгованості за надані послуги зв'язку не здійснюється у зв'язку з відсутністю фінансування.

Відповідач зазначав, що за послуги зв'язку за грудень 2015 року розрахується з позивачем як тільки буде фінансування з державного бюджету. Щодо спожитих послуг за період з січня 2016 року по червень 2018 року включно заперечує проти їх задоволення, оскільки видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування послуг телефонного зв'язку пільговій категорії населення не передбачені. У зв'язку з цим договір про відшкодування послуг телефонного зв'язку пільговій категорії населення на 2016, 2017 та 2018 роки не укладався.

Позивач звертався до відповідача з листами №222 від 22.04.2016р. (а.с.127-128), №203 від 16.01.2018р. (а.с.147-148) з пропозицією укладання договору, примірник договору додавав, але відповідач повертав зазначений примірник договору без підпису посилаючись на відсутність фінансування послуг.

Щодо факту надання позивачем послуг з телефонного зв'язку пільговій категорії населення та наявності заборгованості у відповідача останній не заперечує.

В Законі України від 22.10.1993р. №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законі України від 23.03.2000р. №1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань», Законі України від 28.02.1991р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законі України від 24.03.2008р. №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законі України від 26.04.2001р. №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги). Посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування суд вважає безпідставним.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина друга ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з частини шостої ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми відшкодування послуг телефонного зв'язку пільговій категорії населення у сумі 6840грн.79коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Закон України від 22.10.1993р. №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Закон України від 23.03.2000р. №1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань», Закон України від 28.02.1991р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України від 24.03.2008р. №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Закон України від 26.04.2001р. №2402-ІІІ «Про охорону дитинства», Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Синельниковської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 6840грн.79коп. - задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Синельниковської міської ради (ідентифікаційний код: 25000366; місце знаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Довженко, буд. 36) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40081237; місце знаходження: 49038, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 108) суму основного боргу у розмірі 6840грн.79коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 16.10.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.10.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова