Ухвала суду № 77244710, 19.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року Справа № 823/1915/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Кабінету Міністрів України в особі Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Черкаської міської ради (далі - відповідач 1), Кабінету Міністрів України в особі Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (далі - відповідач 2), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач 3) в якому з урахуванням зміни позовних вимог, позивач просить:

-визнати неправомірним правовий акт індивідуальної дії Держгеокадастру по державній реєстрації його посадовими особами у Державному земельному кадастрі України земельних ділянок площею 0,0037 га та площею 0,0620 га за адресою АДРЕСА_1, з присвоєнням їм кадастрових номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно і скасувати записи у Поземельних книгах НОМЕР_1 і НОМЕР_2 Державного земельного кадастру, поклавши дії по скасуванню на Держгеокадастр;

-визнати неправомірним і скасувати як правовий акт індивідуальної дії рішення Черкаської міськради №2-941 від 10.02.2015 "Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність та в оренду по АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_3." та пов'язаний з ним дозвіл Черкаської міської ради № 464-3 від 03.12.2011 на розробку технічної документації, що підтверджує право громадянки ОСОБА_3 на земельні ділянки по АДРЕСА_1, поклавши дії по скасуванню на Черкаську міську раду;

-визнати неправомірними і скасувати у "Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" як похідних від неправомірного рішення Черкаської міської ради № 2-941 від 10.02.2015 "Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність та в оренду по АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_3." рішення Державного реєстратора з індексними номерами 19710613 від 02.03.2015 та 22903930 і 22909181 від 16.07.2015 про державну реєстрацію права власності і права оренди земельних ділянок по АДРЕСА_1, з одночасним скасуванням похідного від рішень про державну реєстрації права власності Свідоцтва НОМЕР_3 від 02.03.2015 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0620 га, поклавши дії по скасуванню на Черкаську міську раду.

16.10.2018 позивач подав заяву про відвід судді Паламаря П.Г. в порядку статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обгрунтовуючи заявлений відвід, позивач вказав, що головуючий суддя перебивав вступне слово позивача та не виніс окремої ухвали на адресу правоохоронних органів за ознаками ст. 365 Кримінального кодексу України по відношенню до судді Соснівського районного суду, що ухвалив рішення про порядок користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. від 17.10.2018 визнано заявлений відвід необґрунтованим та зупинено провадження у справі №823/1915/18 до вирішення питання про відвід судді.

Шляхом автоматизованого розподілу 17.10.2018 вищевказану заяву про відвід передано на вирішення судді Кульчицькому С.О.

За приписами ч. 8 та ч. 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Ознайомившись із заявою позивача про відвід судді Паламаря П.Г. та матеріалами справи суддя встановив таке.

Підставою для з'явлення відводу головуючому є незгода з процесуальними діями судді під час розгляду справи, зокрема, не винесення окремої ухвали на адресу правоохоронних органів за ознаками ст. 365 Кримінального кодексу України по відношенню до судді Соснівського районного суду, що ухвалив рішення про порядок користування спірною земельною ділянкою та перебивання головуючим вступного слова позивача.

Вирішуючи питання про відвід, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головуючий суддя у справі № 823/1915/18 Паламарь П.Г. не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Суд також врахував, що ч. 4 ст. 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Отже, суддя тієї ж інстанції, як і суддя щодо якої здійснюється розгляд заяви про відвід, не наділений повноваженнями давати оцінку та проводити аналіз в розрізі закону вчиненим процесуальним діям головуючого у справі, в даному випадку головуючому судді Паламарю П.Г.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.

Відповідно до Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності (прим. З 1995 року Україна є членом міжнародної організації Ради Європи, яка серед іншого зосереджена на захисті демократії та верховенства права), судді таким чином повинні виконувати свої обов'язки, уникаючи фаворитизму та проявів упередженості. Вони не повинні приймати рішення, беручи до уваги щось, що виходить за рамки застосування юридичних норм. Поки судді розглядають справу або готуються до її розгляду, вони не повинні свідомо робити будь-яких коментарів, які можуть розглядатися як винесення рішення наперед або які можуть вплинути на справедливість судового розгляду. Судді також повинні виконувати свої функції, керуючись принципом рівно.

При цьому у своїх Рекомендаціях № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (Принцип 1 (2) (d) Комітет Міністрів Ради Європи визначив, що судді повинні мати необмежену свободу вирішувати справи безсторонньо, у відповідності із своїм сумлінням та тлумаченням фактів згідно з чинними правовими нормами.

Діяльність суду спрямована на встановлення істини по справі та здійснюється виключно в певній процесуальній формі. Суддя, який головує по справі, керує судовими засіданнями та його вимоги є обов'язковими для усіх учасників розгляду справи, при цьому ґрунтуючись на власній оцінці норм права, що найбільш повною мірою відповідає закладеним у законодавстві принципам та приписам.

Суд критично ставиться до твердження позивача щодо упередженості судді внаслідок дій останнього у судовому засіданні, оскільки під час вирішення питання щодо встановлення порядку проведення судового засідання, суд керується лише процесуальним законом та зобов'язаний діяти лише в його межах. Висновок про наявність упередженого ставлення судді є суто суб'єктивною думкою позивача, яка не ґрунтується на відповідних доказах, є надуманою та упередженою сама по собі.

Заявлені підстави для відводу судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію позивача. При цьому, як зазначалось вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, з урахуванням вище викладеного суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу судді Паламарю П.Г.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. у справі №823/1915/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Кабінету Міністрів України в особі Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації та скасування рішення

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький