Рішення № 77244589, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" жовтня 2018 р. № 2040/6483/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Кухар М.Д.

за участю секретаря судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,64200, код ЄДРПОУ3313703410) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ39792822) про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому, після уточнення просить суд:

- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.02.2018 року № Г-520/0-677/0/95-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, із земель запасу, що розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року незаконною та зобов'язати його задовольнити дану заяву, надавши відповідний дозвіл.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем, на звернення від 06.07.2017 року отримано від ГУ Держгеокадастру в Харківській області лист “Про розгляд заяви” від 05.02.2018 року № Г-520/0-677/0/95-18, в якому ГУ Держгеокадастру в Харківській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідач одержав письмову заяву позивача від 06.07.2017, з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

На вказане звернення позивача відповідачем надано відповідь, яку оформлено листом “Про розгляд заяви” №Г-20197/0/6-18713/0/21-17 від 03.08.2017 року.

Зі змісту цієї відповіді випливає, що Головне управління утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання учасника антитерористичної операції.

Не погодившись з зазначеним позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в якому просить суд визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 згідно заяви від 06.07.2017р. незаконною та зобов’язати відповідача задовольнити дану заяву, надавши відповідний дозвіл.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі від 03.08.2017р. № Г-20197/0/6-18713/0/21-17; зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (ЄДРПОУ 39792822) надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства згядно заяви представника - ОСОБА_1 від 06.07.2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду скасовано в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, поверх 6,7) надати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ін. код НОМЕР_1) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, згідно заяви уповноваженого представника ОСОБА_1 від 06.07.2017 р. В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.07.2017 року. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року по справі № 820/4433/17 залишено без змін.

24.01.2018 року на виконання постанови суду від 10.01.2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про повторний розгляд заяви від 06.07.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

05.02.2018 року відповідач листом № Г-520/0-677/0/95-18 відмовив позивачу у наданні відповідного дозволу, посилаючись на інформацію відділу у Балаклійському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.01.2018 року № 75/401-18-0.23,09 про те, що земельна ділянка на розробку проекту землеустрою якої позивач просить своєю заявою від 06.07.2017 року надати відповідний дозвіл, згідно наказу Головного Управління включена до переліку земельних ділянок, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Частинами шостою, сьомою, восьмою ст. 118 Земельного кодексу України установлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею частина шоста).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як було встановлено судом вище, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача є посилання відповідача на інформацією Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.01.2018 року № 75/401-18-0.23,09 земельна ділянка, яка зазначена на доданих до заяви ОСОБА_3 графічних матеріалах входить до складу земельної ділянки загальною площею 13,8000 га з кадастровим номером 6320280800:01:000:0543, яка наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах отже суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка не включена до переліку ділянок які виставлені на торги, а є лише земельною ділянкою яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Право позивача на належний розгляд заяви виникло 06.07.2017 року. Строк виконання обов'язку з прийняття рішення відповідачем скінчився 06.08.2017 року, тобто до прийняття вказаного вище наказу. Проте у вказаний строк відповідачем не було виконано свій обов'язок щодо прийняття рішення за заявою позивача, що підтверджується Постановами адміністративних судів.

Відтак, на виконання Постанов суду відповідач мав виконати обов'язок з прийняття рішення за заявою позивача виходячи з статусу земельної ділянки станом на період з 06.07.2017 по 06.08.2017 року.

Суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що станом на час подання заяви позивачем 06.07.2017 року (в тому числі і на час подання повторної заяви від 24.01.2018 року, поданої позивачем на виконання Постанови суду від 10.01.2018) жодної інформації від 30.01.2018 року № 75/401-18-0.23,09 до відповідача ще не надходило, а отже у відповідача були відсутні підстави для відмови в задоволені вище зазначеної заяви позивача.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що вказані землі включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах Наказом від 13.11.2017 року.

Вказаний наказ прийнято через три місяці після завершення строку на виконання відповідачем обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача від 06.07.2017 року, а відтак не може бути підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.

Інших обставин, за яких позивачу може бути відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач ані у відмові від 05.02.2018 року ані підчас судового розгляду справи не зазначив.

Крім того, суд аналізуючи зміст відмови відповідача зазначає, що підставою для не задоволення заяви позивача від 06.07.2017 року є посилання відповідача на ту обставину, що за інформацією Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.01.2018 року № 75/401-18-0.23,09 земельна ділянка, яка зазначена на доданих до заяви ОСОБА_3 графічних матеріалах входить до складу земельної ділянки загальною площею 13,800 га з кадастровим номером 6320280800:01:000:0543, яка наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Суд вище зазначене посилання відповідача вважає необґрунтованим оскільки, відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об’єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів отже вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель які виставлені на земельні торги в інших випадках законодавець не заперечував надання у користування тощо земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається що станом на теперішній час вказана у заяві позивача земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Інформації та доказів на підтвердження факту того, що вказана у заяві позивача земельна ділянка вже виставлена на земельні торги відповідачем до суду не надано.

Включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах, передбачає можливість виставлення такої ділянки з вказаного переліку на торги.

Відтак, в даному випадку має місце різний статус земельної ділянки.

Земельна ділянка, право на яку в майбутньому підлягає продажу на земельних торгах не є тотожною у статусі земельній ділянці, яку вже виставлено на земельні торги.

Закон же логічно визначає заборону на відчуження, передання в заставу, надання у користування виключно земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які вже виставлені на земельні торги, до завершення таких торгів.

Суд також зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відтак не є відчуженням в розумінні закону.

Вказану позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.02.2018 року Г-520/0-677/0/95-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року по суті є рішенням, яке в свою чергу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а отже є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відтак, з урахуванням положень ст. 9 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладене в листі від 05.02.2018 року № Г-520/0-677/0/95-18, про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, із земель запасу, що розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відтак, Законом надано відповідачу дискреційне повноваження щодо прийняття рішення стосовно надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою, обмежене двома варіантами рішень : про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу.

Законом також визначено єдину підставу для відмови в наданні такого дозволу - лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В даному випадку відповідач, діючи на власний розсуд, прийняв рішення про відмову в наданні дозволу позивачу.

Проте судом підчас судового розгляду встановлено неправомірність такого рішення, а відповідачем не доведено існування підстав, визначених статтею 118 Земельного Кодексу України.

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області ОСОБА_1 по заяві від 06.07.2017 року то в цій частині позов підлягає задоволенню з врахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, позивачем були виконані всі можливі умови визначені законом для прийняття позитивного рішення відповідачем, а відповідач в даному випадку вже скористався своїм правом діяти на власний розсуд.

Відтак суд, з урахуванням положень ст. 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, із земель запасу, що розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року.

Запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суди зобов'язані відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

Відтак, обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладене в листі від 05.02.2018 року № Г-520/0-677/0/95-18, про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, із земель запасу, що розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, із земель запасу, що розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_3 по заяві від 06.07.2017 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків,61145, код ЄДРПОУ: 39792822) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,64200, ідент. код: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 469,87 грн. (чотириста шістдесят девять гривень 87 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.