Рішення № 77244474, 19.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2855/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання дій щодо визнання переказу коштів (транзакції) на суму 100959,01 грн, здійсненого ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" на рахунок № 262095075272701, що належить ОСОБА_1 нікчемним; зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення рахунку № 26209507572701 на суму 100959,01 грн, що належить ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок позивача ініційовано повернення коштів та процентів в сумі 100959,01 грн. В подальшому ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, а згодом розпочато процедуру його ліквідації. З метою включення до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звертався до ПАТ "Банк Михайлівський", проте у такому включенні йому було фактично відмовлено з тих підстав, що переказ коштів в сумі 100959,01 грн. є нікчемним. На переконання позивача, транзакція з переказу коштів не є правочином в розумінні статті 202 ЦК України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

25 вересня 2018 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач наполягав на тому, що позивач уклав договір з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі відповідача як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак не є сумою коштів, прирівняних до вкладів, і гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на ситуацію позивача. Вищевказані обставини виключають наявність правових підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, у відзиві відповідач вказує на те, що 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" позивачу повернуто 100959,01 грн. на його банківський рахунок, в цей же день ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" уклали договір відступлення права вимоги № 2, за яким ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язалось відступити ПАТ "Банк Михайлівський" права вимоги, належні ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та юридичними особами. Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимог у сумі, зазначеній у Реєстрі основних договорів протягом трьох робочих днів після підписання вказаного реєстру. 19 травня 2016 року банком проведено проводку щодо зарахування коштів на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з призначенням платежу "оплата за договором відступлення права вимоги № 2 від 19 травня 2016 року" на загальну суму 180966027,90 грн. При цьому, попри обмеження, встановлені Національним Банком України, ПАТ "Банк Михайлівський" значно перевищено наявний вільний ліміт кредитування. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що укладання Договору відступлення вимоги № 2 від 19 травня 2016 року здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України, внутрішніх процедур Банку, а тому вказані правочини є нікчемними в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому відмічає, що саме за рахунок коштів, що були відображені внутрішніми проводками на рахунках ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на підставі нікчемних правочинів (договорів) (договору відступлення права вимоги № 2 від 19 травня 2016 року) ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" повернуто кошти за договором позики, укладеного в тому числі, з позивачем. Враховуючи те, що кошти отримані позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунках позивача відображені на такому рахунку в результаті вчинення нікчемного правочину, у відповідача відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /а.с. 74-76/.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 06 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" укладено договір № 980-024-000217254 "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), згідно умов якого позивач передав у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 100000,00 грн. на строк не більше 181 днів з виплатою 33,54% річних, а ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" сплачує відсотки та повертає кошти на рахунок вкладника № 262095075272701 у ПАТ "Банк Михайлівський" /а.с. 58/.

Кошти внесено позивачем на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" в сумі 100000,00 грн., що підтверджується квитанцією № QS196801 від 06 квітня 2016 року /а.с. 60/.

В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно. У зв'язку з цим розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про включення інформації про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та провести відшкодування коштів у розмірі 100959,01 грн.

За результатами розгляду звернення позивача до ПАТ "Банк Михайлівський" відповідачем складено лист від 16 вересня 2016 року № 3Г1/18645/1, у якому ОСОБА_1 поінформовано про те, що 19 травня 2016 року на його поточний рахунок № 262095075272701 у ПАТ "Банк Михайлівський" від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" надійшли кошти в сумі 100000 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором № 980-024-000217254 від 06 квітня 2016 року" та 959,01грн. з призначенням платежу "повернення процентів за договором № 980-024-000217254 від 06 квітня 2016 року". Вказані транзакції є нікчемними /а.с. 57/.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

Згідно частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" складено Акт № 3 від 01 червня 2016 року про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності /а.с. 87/.

В ході даної перевірки, результати якої зафіксовані вказаним актом, встановлено, що 19 травня 2016 року Банком виконано платіжні документи ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів.

У додатку 2 до Акта встановлено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". До перелічених у додатку 2 до Акта осіб віднесено і позивача.

При цьому, згідно вимог частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (пункти 1, 2, 7, 9) зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Разом із тим, жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований та жодними доказами не підтверджений.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями частини третьої статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19 травня 2016 року, що підтверджується випискою фінансової установи про стан рахунку № 26500300393701 від 31 жовтня 2016 року /а.с. 77/.

Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію Банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський".

Суд також зазначає, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Приписами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України врегульовано, що питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.

Згідно пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Цим пунктом також передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Аналогічні за змістом приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Вищевказаних дій відповідач не вчинив; уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З огляду викладене обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Кооперативна, 9, с. Жуки, Полтавський район Полтавська область, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (бульвар Тараса Шевченка, 35, м. Київ, 01032) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 щодо невключення рахунку № 26209507572701 на суму 100959,01 грн, що належить ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (провулок Рильський, 10-12/3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38619024) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо рахунку № 26209507572701 на суму 100959,01 грн, що належить ОСОБА_1 (вул. Кооперативна, 9, с. Жуки, Полтавський район Полтавська область, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко