Рішення № 77244393, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 жовтня 2018 р. справа № 2040/6015/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Корнієнка А.Д.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61093, код НОМЕР_1) до Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 (вул. Шевченко, буд. 315 А, м. Харків, 61033), третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченко, буд. 315 А, м. Харків, 61033) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_3 у на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.01.2018;

- зобов'язати Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_3 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.01.2018;

- зобов'язати Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти № 6, батальйону № 2, лейтенанта поліції ОСОБА_5

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 здійснено заміну відповідача у справі на належного - Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4.

Копію ухвали відповідач отримав 05.09.2018, правом подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення ухвали відповідач не скористався.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 15.01.2018 звернувся до Начальника Управління патрульної поліції в м. Харкові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 зі скаргою на незаконні дії працівника патрульної поліції інспектора роти №6 з батальйону №2 УПП у м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_5 Листом від 27 лютого 2018 року за №Б-111/41/14/02-2018 позивач отримав відповідь на вищезазначену скаргу, яка, на думку позивача, є неповною та необґрунтованою. Також позивач зазначає, що відмова у прийнятті рішення про призначення службового розслідування та притягнення працівника патрульної поліції до адміністративної та дисциплінарної відповідальності є необґрунтованою та безпідставною.

Начальником Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6, надано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що позивачу на його скаргу надано вичерпну та обґрунтовану відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства; питання проведення службового розслідування регулюється Інструкцією про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України 01.02.2018 року за №230. У ході розгляду скарги позивача відповідачем не було встановлено будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наявність підстав для проведення службового розслідування. Виходячи з цього, відповідач заперечує проти позову і вважає позовні вимоги незаконними та безпідставними, та просить відмовити у задоволенні позову.

Належним відповідачем, заступником начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, відзив на позов до суду не надано.

У відповіді на відзив Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 представником позивача зазначено, що відповідачем вибірково застосовано приписи Інструкції про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України щодо призначення та проведення службового розслідування.

Третя особа не скористалась процесуальним правом надати письмові пояснення щодо позову та відзиву.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне

Судом встановлено, що інспектором роти №6 з батальйону №2 УПП у м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_5 15.09.2017 складено протокол серії БР №743211 за ч.2 ст.122 КУпАП відносно позивача та стягнуто з останнього штраф в сумі 425 грн.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.11.2017 по справі №640/15136/17 постанову про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БР №743211 від 15.09.2017, складену інспектором роти №6 батальйону №2 УПП м. Харків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 скасовано.

15 січня 2018 року позивач звернувся до В.о. начальника Управління патрульної поліції в м. Харкові Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 з письмовою скаргою на незаконні дії працівника патрульної поліції роти №6 батальйону №2 УПП м. Харків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5

У своїй скарзі позивач просив:

- повідомити, чи проводилась за вказаним фактом службова перевірка, чи були притягнутий до відповідальності інспектор роти №6 батальйону №2 УПП м. Харків старший лейтенант поліції ОСОБА_5;

- в разі не проведення службової перевірки, провести службову перевірку щодо дій інспектора роти №6 батальйону №2 УПП м. Харків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, який виніс незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення серія БР №743211 від 15.09.2017;

- притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності інспектора роти №6 батальйону №2 УПП м. Харків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 за порушення ЗУ «Про Національну поліцію», Наказів МВС та Конституції України при виконані своїх службових обов’язків;

- відповідно до абз.3, 5, 7 ст.18, ч.1 абз.4 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» подану скаргу розглянути за участю позивача або участю його представника, після чого ознайомити позивача або його представника з матеріалами перевірки за його скаргою;

- розглянути скаргу у термін, встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»;

- письмово проінформувати про прийняте рішення негайно після його прийняття, а у випадку продовження строку розгляду скарги – повідомити про це.

Листом від 27 лютого 2018 року за №Б-111/41/14/02-2018 за підписом заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 надано відповідь на скаргу позивача від 15.01.20118, в якій повідомлено про те, що стосовно пункту першого - перевірки після винесення постанови УПП в Харківській області ДПП не проводилась; щодо пунктів другого та п'ятого - листом від 21.02.2018 №Б-111/41/14/02-2018 позивача запрошено з'явитися для участі у розгляді скарги; вимога, викладена у пункті третьому, є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач вважає таку відповідь неповною та необґрунтованою, у зв’язку з чим і звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР.

Статтею 1 Закону України “Про звернення громадян” визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України “Про звернення громадян”, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 4 Закону України “Про звернення громадян”, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).

Відповідно ст. 18 Закону України “Про звернення громадян”, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Також, ст. 19 Закону України “Про звернення громадян” встановлює обов'язок органу державної влади об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, а також на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Судом встановлено, що відповідач, розглянувши скаргу позивача, надіслав лист №Б-111/41/14/02-2018 від 27.02.2018, в якому зазначив, що пункти 2, 4, 5, 6 скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, пункт 3 є безпідставним і задоволенню не підлягає, а також повідомив, що службова перевірка лейтенанта поліції ОСОБА_5 не проводилась через те, що підстави для притягнення поліцейського до відповідальності відсутні.

Скарга розглядалася без участі позивача чи його представника, у судовому засіданні представник позивача вказав, що не встиг прибути для участі у розгляді скарги, однак був про це повідомлений.

Суд зазначає, що реалізація наміру домогтись припинення проходження (у формі звільнення) поліцейським публічної служби в органах національної поліції України за своєю правовою суттю та змістом не є способом поновлення права особи у публічних правовідносинах.

Правовідносини з проходження публічної служби в органах та підрозділах Національної поліції України унормовані приписами Закону України “Про Національну поліцію”.

Положення ст.70 Закону України "Про Національну поліцію" передбачають можливість прийняття рішення виключно про призначення стосовно поліцейського службового розслідування, а не службової перевірки, як про це зазначав позивач у поданій скарзі.

За таких обставин, з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України відповідач позбавлений об’єктивної можливості задовольнити вимоги поданої громадянином скарги в цій частині.

Судом встановлено, що відповідачем розглянуто всі пункти скарги, доказів, які б свідчили про необґрунтованість або безпідставність відповіді на пункти скарги, до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_3 у на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.01.2018.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов’язання заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти № 6, батальйону № 2, лейтенанта поліції ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України 12.03.2013 року за №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п.п. 2.2.1 п. 2.2. Інструкції, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_7 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_7 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти № 6, батальйону № 2, лейтенанта поліції ОСОБА_5, є дискреційними повноваженнями відповідача, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61093, код НОМЕР_1) до Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 (вул. Шевченко, буд. 315 А, м. Харків, 61033), третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченко, буд. 315 А, м. Харків, 61033) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 жовтня 2018 року.

Суддя О.Г. Котеньов