Рішення № 77244370, 19.09.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 року м. Рівне №1740/1786/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник адвокат ОСОБА_2,

відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1В.) звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ65/956/000243/ТД-ФС.

На обґрунтування позову позивач заперечила висновок інспекційного відвідування про порушення ч.3 ст.24 КЗпП України про допущення до роботи працівника ОСОБА_4 12.03.2018 (під час обстеження комісії) та 02.05.2018 (під час інспекційного відвідування) ОСОБА_5 в магазині «Продукти», с. Обарів, вул. Сагайдачного,1, Рівненського району, не оформлено наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач вказала, що 12.03.2018 ОСОБА_4 дійсно перебувала в магазині, а саме в торговому залі (не за прилавком). Саме в цей момент позивач вийшла з приміщення магазину, щоб зайти додому (вона проживає за тією ж адресою, де знаходиться магазин). Зазначила, що вона жодним чином не надавала права ОСОБА_4 здійснювати відпуск товарів, перебувати за прилавком тощо, тобто вона не допускала ОСОБА_4 до виконання роботи.

Позивач зауважила, що підставою для накладення штрафу, передбаченого абзацом 2 ч.2 ст.265 КЗпП, серед іншого, є допуск працівника до роботи і одночасно відсутність оформленого трудового договору. Тобто, для застосування санкції, передбаченої цією статтею, з допущеним до роботи працівником трудові відносини не повинні бути оформлені. Проте, як слідує з акта та оскарженої постанови, 03.05.2018 до роботи був допущений працівник продавець ОСОБА_5, прийнята на роботу згідно з наказом від 02.05.2018. Тобто, з ОСОБА_5 03.05.2018 на момент виконання нею роботи продавця був укладений трудовий договір № 008 від 02.05.2018, виданий наказ № 0011 від 02.05.2018 про прийняття її на роботу продавця, надано повідомлення до органів ДФС про прийняття працівника на роботу, а відтак трудові відносини оформлені у відповідності до вимог ст.24 КЗпП України. 02.05.2018 перебування ОСОБА_5 в магазині було зумовлене необхідністю надання нею документів і оформлення трудових відносин.

За наведеного, позивач вважає, що факт допуску до роботи двох працівників без укладення трудового договору належним чином доведений не був, висновки про порушення позивачем вимог трудового законодавства зроблені відповідачем на підставі припущень та довільного трактування вимог законодавства України.

Ухвалою від 11.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.27-28). Зокрема, зазначив, що за результатами інспекційного відвідування було встановлено порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, ФОП ОСОБА_1 було допущено до роботи працівника ОСОБА_4 12.03.2018 (під час обстеження комісії) та 02.05.2018 (під час інспекційного відвідування) ОСОБА_5 у магазині «Продукти», с. Обарів, вул. Сагайдачного,1, Рівненського району, не оформлено наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Представник відповідача зазначив, що в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 працевлаштовано ОСОБА_5, а саме наказом № 0011 від 02.05.2018 остання прийнята на посаду продавця з 03.05.2018, повідомлення до ДФС подано 03.05.2018. Ці документи були надані 04.05.2018 в останній день інспекційного відвідування. Акт був підписаний без зауважень, що вказує на те, що позивач погодилась із зазначеними порушеннями.

Окрім цього, відповідач вказав, що факт допущення до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору було зафіксовано під час обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплати праці та сплати обов’язкових платежів, за результатами якого складено довідку від 12.03.2018. Зазначив, що укладений трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_4, повідомлення до територіального органу ДФС подано 12.03.2018.

За наведених обставин, відповідач вважає, що при винесенні оскарженої постанови про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просив відмовити в позові повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.38-44), в якому зазначив, що довідка Рівненської РДА від 12.03.2018 складена та підписана членами комісії в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які діяли відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 27.04.2017 № 183 «Про районну тимчасову комісію з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення».

Проте, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не входять до складу такої комісії, а відтак не мали повноважень здійснювати обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Крім того, як в акті перевірки, так і в довідці, не міститься відомостей, на підставі яких була встановлена особа ОСОБА_4, яким чином остання здійснювала відпуск товару та не міститься жодних пояснень самої ОСОБА_9

Також позивач ствердила, що трудового договору з ОСОБА_9 вона не укладала та не повідомляла про це органи ДФС.

Таким чином, позивач зазначила, що наведені відповідачем у відзиві доводи не спростовують позовних вимог.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.61-63), в якому зазначив, що акт інспекційного відвідування складений в присутності позивача та підписаний нею в останній день інспекційного відвідування без будь-яких зауважень. Щодо постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 01.06.2018 у справі № 570/2077/18, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідач зазначив, що статтею 265 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Отже, звільнення від адміністративної відповідальності керівника не означає звільнення від фінансових санкцій підприємства, в даному випадку фізичної особи-підприємця.

Також відповідач зауважив, що позивач не надала доказів, що нею не було подано повідомлення ДФС про прийняття працівника ОСОБА_4 на роботу.

Відтак, вважає, що наведені позивачем твердження є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 06.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач, представник позивача, представник відповідача підтвердили доводи та аргументи, наведені в заявах по суті справи.

З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.11.2004.

Місце реєстрації позивача та місце проживання фізичної особи-підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00 № 820404: Рівненська область, Рівненський район, с. Обарів, вул. Сагайдачного,1 (а.с.18,20).

На підставі наказу № 322 від 02.05.2018 та направлення від 02.05.2018 № 268-Н/09-27 уповноваженою особою Управління Держпраці у Рівненській області в період з 03.05.2018 по 04.05.2018 проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює діяльність у магазині "Продукти" в с. Обарів, вул. Сагайдачного,1 (а.с.29,30)

За результатами інспекційного відвідування складено акт № РВ65/956/АВ від 04.05.2018 (далі – акт інспекційного відвідування), відповідно до розділу ІІІ якого встановлено, що в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 було допущено до роботи працівника ОСОБА_4 12.03.2018 (під час обстеження комісії) та 02.05.2018 (під час інспекційного відвідування) ОСОБА_5 в магазині «Продукти», с. Обарів, вул. Сагайдачного,1, Рівненського району, не оформлено наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 працевлаштовано ОСОБА_5, а саме: наказом № 0011 від 02.05.2018 прийнята на посаду продавця ОСОБА_5 з 02 березня 2018 року, повідомлення до ДФС подано 03.05.2018 (а.с.11-13).

Суд встановив, що начальником Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_10 24.05.2018, за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 04.05.2018 № РВ65/956/АВ у зв'язку з вищевказаним порушенням, зазначеним в акті інспекційного відвідування, на підставі статті 259 КЗпП України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування України", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, накладено на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 223380 грн. (а.с.9-10).

Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивач оскаржила її до суду.

Вирішуючи адміністративний спір, суд враховує, що відповідно до ч.3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

17.06.2015 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", якою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення № 96), встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Суд враховує, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі — об’єкт відвідування), врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі – Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 296 установлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).

Згідно з пунктом 3 порядку № 295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі — органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — контрольні повноваження).

Пунктом 11 Порядку № 295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Отже, з метою виявлення неоформлених трудових відносин та належного фіксування таких фактів інспектори праці наділені відповідними повноваженнями задля ефективної реалізації власної компетенції.

Повноваження місцевої державної адміністрації в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати визначені в статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 N 586-XIV, зі змінами та доповненнями, при цьому вказаний Закон не регламентує процедури здійснення місцевими державними адміністраціями державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскарженої постанови є висновок Управління Держпраці у Рівненській області про те, що позивачем допущено до роботи працівників ОСОБА_4 12.03.2018 та ОСОБА_5 02.05.2018 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що станом на час проведення відповідачем інспекційного відвідування громадянка ОСОБА_4 в трудових відносинах з позивачем не перебувала, за місцем здійснення господарської діяльності позивача не знаходилась, будь-які пояснення в зазначеної особи під час інспекційного відвідування не відбиралися.

Як встановлено з пояснень представника відповідача та акта інспекційного відвідування, висновку про те, що громадянка ОСОБА_4 12.03.2018 була допущена позивачем до роботи продавця в магазині "Продукти" с. Обарів, вул. Сагайдачного,1, Рівненського району, відповідач дійшов з урахуванням матеріалів, отриманих від Рівненської районної державної адміністрації.

Так, листом Управління праці та соціального захисту населення від 21.03.2018 № вих-788/01-21/18 до Управління Держпраці у Рівненській області надіслано довідки обстежень та пояснення найманих осіб щодо проведеного обстеження суб'єктів підприємницької діяльності на території Обарівської сільської ради (а.с.31).

Згідно з Довідкою від 12.03.2018 під час обстеження 12.03.2018 в магазині "Продукти" с. Обарів, вул. Сагайдачного,1 товар відпускала наймана особа ОСОБА_4. З її слів вона стажується у ФОП ОСОБА_1 з лютого 2018 року без оформлення трудових відносин, заробітна плата - мінімальна (а.с.32).

Вищевказана довідка від 12.03.2018 підписана членами робочої групи у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які діяли відповідно до ст.ст. 13, 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови райдержадміністрації від 27.04.2017 №183 "Про районну тимчасову комісію з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення".

Проте, згідно з переліком складу районної тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, затвердженого розпорядженням голови Рівненської РДА від 27.04.2017 №183 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не входять до її складу та не є її членами (а.с.45-46).

За наведеного, суд вважає, що вказані особи не були наділені повноваженнями здійснювати обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин фізичної особи підприємця ОСОБА_11 та, як наслідок, складати довідку від 12.03.2018.

Як встановлено з листа Управління праці та соціального захисту населення Рівненської РДА від 22.03.2018 № 794/01-21/18, ФОП ОСОБА_1 уклала трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_4, повідомлення в ДПІ від 12.03.2018, стати до роботи 12.03.2018 (а.с.33).

Суд зазначає, що ні в акті інспекційного відвідування від 04.05.2018 №РВ65/956/АВ, ні в довідці Рівненської РДА від 12.03.2018 не міститься відомостей про документи, на підставі яких була встановлена особа ОСОБА_4, яким чином остання здійснювала відпуск товару, відсутні пояснення самої ОСОБА_9

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що приблизно взимку поточного року вона приїжджала в с. Обарів до родичів, подружилася з ОСОБА_1, часто приходила до неї в магазин, оскільки там є Wi-Fi. Мав місце випадок, коли вона знаходилася в приміщенні магазину, пила каву за столиком для відвідувачів, а ОСОБА_1 вийшла до себе додому по особистих справах, так як проживає на одному подвір'ї з магазином. В магазин зайшла незнайома жінка, запитала ОСОБА_1. Свідок зателефонувала до ОСОБА_1 та повідомила про це, після чого пішла з магазину. Ствердила, що вона за торговим прилавком не перебувала, нічого не продавала, нікому своє прізвище не називала. Жодні документи в її присутності в магазині не складалися. Факт перебування в трудових відносинах з ОСОБА_1 заперечила.

Згідно з листом Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 03.08.2018 № 4156/17-12-13 на запит позивача щодо надання інформації про подані звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 03.08.2018 повідомлено, що за даними АІС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 за вказаний період подано 18.06.2018 звіт за травень 2018 року та 19.07.2018 звіт за червень 2018 (а.с.48).

Будь-які документально підтверджені відомості щодо фактичного укладення трудового договору ФОП ОСОБА_1 з працівником ОСОБА_4 12.03.2018 та повідомлення органів ДФС в матеріалах справи відсутні, відповідачем під час інспекційного відвідування не встановлені, а позивач та свідок такі обставини категорично заперечили.

За встановлених обставин суд вважає, що висновки акта інспекційного відвідування про допущення позивачем до роботи без укладення трудового договору працівника ОСОБА_4 не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами.

Щодо висновку інспекційного відвідування про допущення до роботи позивачем працівника ОСОБА_5 02.05.2018 (під час інспекційного відвідування) з порушенням законодавства про працю, суд зазначає таке.

Інспекційне відвідування позивача проводилось в період з 03.05.2018 по 04.05.2018, тобто станом на 02.05.2018 уповноважена особа Управління Держпраці у Рівненській області не здійснювала інспектування ФОП ОСОБА_1

Суд встановив, що 02.05.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено трудовий договір № 008 (а.с.14).

Наказом № 0011 від 02.05.2018 ФОП ОСОБА_1 прийнято на роботу продавця ОСОБА_5, приступити до роботи 03.05.2018 (а.с.15).

03.05.2018 ФОП ОСОБА_1 подано повідомлення до Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про прийняття на роботу ОСОБА_5, дата наказу про прийняття на роботу 02.05.2018, дата початку роботи 03.05.2018 (а.с.16).

Таким чином, матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_5 у встановленому порядку була прийнята позивачем на роботу 02.05.2018 з датою початку роботи 03.05.2018.

Під час інспекційного відвідування 03.05.2018 державним інспектором було відібрано пояснення у ОСОБА_5, в якому зазначено, що остання працює продавцем з 02.05.2018 у ФОП ОСОБА_1 (а.с.34).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 03.05.2018 вона була присутня в магазині під час проведення перевірки з питань праці, в той час як ФОП ОСОБА_1 перебувала в податковій інспекції для оформлення документів щодо прийняття на роботу працівника. Написання пояснення від 03.05.2018 свідок підтвердила; ким внесено виправлення по тексту пояснення, їй не відомо; вказала, що 02.05.2018 вона теж перебувала в магазина, але ще не працювала, а лише оформляла з ФОП ОСОБА_1 та підписувала документи про її працевлаштування. Пояснення про те, що працює з 02.05.2018, пояснила помилкою, зумовленою хвилюванням у зв'язку з перевіркою.

Суд зазначає, що окрім вищевказаного пояснення, в ході інспекційного відвідування не були встановлені будь-які інші фактичні обставини, які вказували б, що ОСОБА_5 була допущена до роботи у ФОП ОСОБА_1 саме 02.05.2018, а не 03.05.2018.

За встановлених обставин, з урахуванням документального підтвердження дати укладення трудового договору з працівником від 02.05.2018, дати наказу про прийняття працівника на роботу 02.05.2018, дати допуску до роботи з 03.05.2018, суд вважає, що станом на час інспекційного відвідування трудовий договір позивача з працівником ОСОБА_5 був укладений у встановленому законом порядку, а пояснення ОСОБА_5 від 03.05.2018 не може слугувати достатньою підставою для висновку про допущення працівника до роботи без укладення трудового договору.

Відтак були відсутніми підстави для висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 ч.3 ст.24 КЗпП України.

Суд погоджується з доводами відповідача, що за приписами ч.2 ст. 265 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", повідомлення органам ДФС про прийняття працівника на роботу повинне буде здійснене до початку роботи працівника.

В дослідженій судом ситуації повідомлення органу ДФС щодо прийняття працівника на роботу здійснено ФОП ОСОБА_1 03.05.2018, тобто в день, коли працівник вже був допущений до роботи.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, чинне законодавство не передбачає застосування штрафної санкції до роботодавця за допущення працівника до роботи з одночасним (а не попереднім) повідомленням про це фіскального органу.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України. За встановлених обставин застосування до позивача штрафу в загальній сумі 223380 грн. не може бути визнано обґрунтованим.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що постанова № РВ65/956/000243/ТД-ФС від 24 травня 2018 року не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості та розсудливості, порушує права та законні інтереси суб'єкта господарювання, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню. Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (35307 Рівненська область, Рівненський район, с. Обарів, вул. Сагайдачного,1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028 м. Рівне, вул. Лермонтова,7, код ЄДРПОУ 39780243) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ65/956/000243/ТД-ФС від 24 травня 2018 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2233,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.