Рішення № 77244278, 10.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. Справа № 1840/2709/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №1840/2709/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_3О.) звернулась з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.06.2018 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 27.06.2018 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510, 00 грн.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 обґрунтовує наступним. За результатами фактичної перевірки з питань додержання вимог, які є обов’язковими при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, згідно акту № 3691/18/28/40/НОМЕР_3 від 19.06.2018, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання; та, у зв’язку з відсутністю документів на переміщення алкогольних напоїв – порушення ст. 44 Податкового кодексу України. На підставі вказаних висновків, ГУ ДФС у Сумській області 27.06.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн. та № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510, 00 грн.

На переконання позивача, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв не здійснювалась, дозволи (ліцензії) на здійснення такої діяльності не отримувались, а виявлені під час перевірки в торговому місці алкогольні напої були придбані виключно для власного споживання; по-друге, фактична перевірка була проведена за відсутності визначених Податковим кодексом України підстав, питання з яких ця перевірка проведена, не відповідають меті перевірки, визначеній у наказі про її проведення, у зв’язку з чим акт складений за результатами такої перевірки не може вважатись допустимим доказом у справі.

За наведених обставин, ФОП ОСОБА_3 позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 19.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 1840/2709/18, підготовче засідання призначено на 05.09.2018 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Так, 10.08.2018 від ГУ ДФС у Сумській області надійшов відзив (а.с. 28-29), у якому відповідач зазначив, що фактична перевірка була проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України, у зв’язку з надходженням службової записки щодо здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій суб’єктами господарювання на ринку «СКД». Під час проведення перевірки торгового місця № 177, на вітрині кіоску та в холодильниках були виявлені алкогольні напої в кількості 24 пляшки, про що складений акт. Беручи до уваги те, що чинне законодавство не містить виключень щодо мети зберігання алкогольних напоїв, а також зважаючи на те, що торгове місце 177 не включене до Єдиного реєстру як місце зберігання алкогольних напоїв, ГУ ДФС у Сумській області мало право застосувати до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100 відсотків вартості товарів, але не менше 17 000, 00 грн.

Оскільки вартість виявлених алкогольних напоїв встановити не виявилось можливим через відсутність документів про їх походження та переміщення, відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафу в сумі 17 000, 00 грн. за зберігання алкогольних напоїв в місцях, не внесених до Єдиного реєстру та в сумі 510, 00 грн. за не забезпечення зберігання первинних документів бухгалтерського обліку, пов’язаних з придбанням згаданих алкогольних напоїв.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ДФС у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від ФОП ОСОБА_3 21.08.2018 надійшла відповідь на відзив (а.с. 46-48), у якій позивач зазначив, що заперечуючи проти позову, відповідач не навів жодної обставини, яка б спростувала доводи щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 05.09.2018 підготовче провадження по справі № 1840/2709/18 закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.10.2018 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 10.10.2018 представник ФОП ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ГУ ДФС у Сумській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази та об’єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Сумській області 18.06.2018 прийнятий Наказ № 1001 (а.с. 30) про проведення фактичної перевірки об’єкта торгівлі за адресою: м. Суми, ринок «СКД», місце торгівлі 177, господарську діяльність на якому здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_3. На підставі вказаного наказу, згідно направлення № 1413 від 18.06.2018 (а.с. 32), заступником начальника відділу адміністрування акцизного податку, контролю за обігом марок акцизного податку, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_4 19.06.2018 проведена фактична перевірка, за результатами якої, складений акт № 3691/18/28/40/НОМЕР_3 (а.с. 16-19).

Відповідно до вказаного акту, під час проведення перевірки було встановлено, що на вітрині та в холодильниках торгового місця № 177 знаходяться алкогольні напої в загальній кількості 24 пляшки. При цьому, встановити вартість алкогольних напоїв не виявилось можливим через відсутність документів на їх придбання та переміщення.

Щодо встановлених перевіркою обставин, ФОП ОСОБА_3 надала пояснення (а.с. 20), у яких зазначила, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу води та молочних продуктів, а виявлені алкогольні напої були придбані в супермаркеті «Наш», знаходяться в торговому місці для особистого споживання і їх продаж не здійснюється. Втім, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилось у зберіганні алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання; та порушення ст. 44 Податкового кодексу України, що виразилось у незабезпеченні збереження первинних документів на переміщення алкогольних напоїв.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Сумській області 27.06.2018 були прийняті податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн. (а.с. 21) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510, 00 грн. (а.с. 22).

Отже, стверджуючи про правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідач зазначає на наявності достатніх підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за збереження алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та незабезпечення зберігання первинних документів бухгалтерського обліку пов’язаних з обчисленням і сплатою податків протягом визначеного податковим законодавством строку.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами ГУ ДФС у Сумській області, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Місцем зберігання є місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

За приписами абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов’язок зберігати алкогольні напої у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, виникає лише у суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Тобто, штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру, можуть бути застосовані до суб’єктів, які здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеними у Постанові від 11.04.2018 по справі № П/811/474/17, які, на виконання ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов’язковими для врахування судом при вирішенні справ.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось сторонами, що ФОП ОСОБА_3 ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримувала, господарською діяльністю з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не займалась. При цьому, суд приймає до уваги пояснення позивача, що виявлені під час фактичної перевірки алкогольні напої знаходились у торговому місці № 177 ринку «СКД» для власного споживання, оскільки факт продажу цих алкогольних напоїв відповідачем не встановлювався, доказів здійснення їх продажу, не надано.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що у ГУ ДФС у Сумській області були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Стосовно застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення зберігання документів на переміщення виявлених під час перевірки алкогольних напоїв, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На виконання пункту 44.3 зазначеної статті, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що платник податків зобов’язаний забезпечувати зберігання лише тих документів бухгалтерського обліку, які пов’язані зі здійсненням господарської діяльності та обчисленням (сплатою) податків і зборів.

Як убачається з матеріалів справи, факт здійснення продажу алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_3 перевіркою не встановлювався, докази того, що придбання згаданих напоїв пов’язане зі здійсненням господарської діяльності та обчисленням податків і зборів, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги пояснення позивача з приводу мети придбання алкогольних напоїв (для особистого споживання), на переконання суду, у відповідача відсутні були правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення зберігання документів на переміщення виявлених під час перевірки алкогольних напоїв.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з вищезазначених підстав, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 139 згаданого Кодексу, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за подання позовної заяви, згідно квитанції від 16.07.2018 (а.с. 4), ФОП ОСОБА_3 був сплачений судовий збір в сумі 704, 80 грн., суд вважає за необхідне стягнути цю суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.06.2018 №0000554001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.06.2018 №0000564001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (40016, м. Суми, вул. Дунайська, 16/1, ідент. номер НОМЕР_3) витрати на оплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 18.10.2018

Суддя С.В. Воловик