Рішення № 77244246, 16.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2193/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області доКузнецовського міського комунального підприємства про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих даного платника на суму податкового боргу 6317372,50 грн., в т.ч. земельний податок в сумі 410790,59 грн. та податок на додану вартість в сумі 5834525,90 грн.

Ухвалою від 17.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 18.09.2018 без виклику сторін.

10.09.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Кузнецовського міського комунального підприємства (а.с.72-74).

17.09.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи та проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін), з метою повного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю для надання часу на уточнення позовних вимог.

У зв'язку з цим, розгляд справи № 1740/2193/18 відкладено на 28.09.2018 та ухвалено проводити судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб у судове засідання.

28.09.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач з урахуванням часткового погашення відповідачем податкового боргу, просив стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства податковий борг з рахунків у банках на суму 5826317,06 грн., в т.ч. земельний податок в сумі 482846,60 грн. та податок на додану вартість в сумі 5343470,46 грн. (а.с.117). У зв’язку з цим розгляд справи відкладено на 16.10.2018.

В судовому засіданні 16.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги підтримані в судовому засіданні представником позивача та обґрунтовані тим, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 5826317,06 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому фіскальний орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначили, що Кузнецовське міське комунальне підприємство частково здійснювало погашення наявного податкового боргу з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку, а також податковий борг з ПДВ зменшився за рахунок від’ємного значення податку. Вказали, що різниця у розрахунках податкового боргу позивачем і відповідачем виникла через те, що у електронному кабінеті платника податку не відображаються податкові декларації з сумами від’ємного значення. За таких обставин, сторона відповідача не погоджується з сумою стягнення в розмірі 1460922,11 грн. та просила позовні вимоги задовольнити частково.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що податковий борг Кузнецовського міського комунального підприємства на загальну суму 5826317,06 грн. складається з заборгованості відповідача:

з податку на додану вартість в розмірі 5343470,46 грн., що виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені (а.с.19-56);

з земельного податку в розмірі 482846,60 грн., що виникла на підставі самостійно поданої податкової декларації з плати за землю (а.с.16-18).

В силу вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою

Враховуючи вимоги пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з земельного податку на загальну суму 482846,60 грн. та з податку на додану вартість в сумі 3905540,34 грн., однак не сплатив його в установлені законом строки.

Також, у відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 54.5 статті 54 цього Кодексу, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з даними ЄДРСР податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість, на підставі яких відповідачу визначено податкове зобов'язання на загальну суму 1066921,47 грн., ним в судовому порядку не оскаржувалося, вказане грошове зобов’язання вважається узгодженим і підстави для його несплати відсутні.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, матеріали справи свідчать, що відповідачу нараховано пеню за несплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 371008,65 грн.(а.с.118-120).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4.- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. – у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 07.07.2016 фіскальним органом сформовано і направлено на адресу Кузнецовського міського комунального підприємства податкову вимогу форми "Ю" №9954-17/25 на суму 801,28 грн., яка вважається врученою (а.с.14).

Оскільки після виставлення такої вимоги сума податкового боргу відповідача повністю не погашалася, підстав для виставлення йому нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом.

Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 5826317,06 грн., повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.

Щодо посилань відповідача, що податковим органом безпідставно не взято до уваги податкові декларації з податку на додану вартість з від’ємним значенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + sОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ; де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Судом встановлено, що на момент подачі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року у відповідача сума податку (SНакл), обчислена за вказаною вище формулою складає "-" 4764000 грн., тобто має від'ємне значення. А це, в свою чергу, не давало права врахувати від’ємне значення ПДВ в розмірі 962917 грн. у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди за правилами підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України

З урахуванням цього, у поданих відповідачем податкових деклараціях за квітень, травень, червень, липень 2018 року рядок 20.1 "сума від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість" заповнений з прочерком (а.с.77-80).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявні відомості про відкриті рахунки, що облікуються за Кузнецовським міським комунальним підприємством (код ЄДРПОУ 30536302) (а.с.63-66).

Відповідно до пункту 95.3. Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст. 94 Податкового кодексу України).

За сукупністю наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 5826317,06 грн. обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023) до Кузнецовського міського комунального підприємства (код ЄДРПОУ 305363602, майдан Незалежності,2 м.Вараш, 34400) задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Кузнецовського міського комунального підприємства, яке має податковий борг, з рахунків у банках обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу 5826317,06 грн., при цьому: податкову заборгованість в сумі 482846,60 грн. з платежу "Земельний податок з юридичних осіб" перерахувати за такими реквізитами: Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код отримувача 37888148, номер рахунку 33217811017004, код класифікації бюджетів 18010500, одержувач УК у м.Вараш_/м.Вараш/18010500, а податкову заборгованість в сумі 5343470,46 грн. з платежу "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" перерахувати за такими реквізитами: Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, номер рахунку 31119029017004, Код класифікації бюджетів 14060100, отримувач УК у м.Вараш_/м.Вараш/14060100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.