Рішення № 77244201, 18.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 жовтня 2018 р.справа № 1440/1656/18 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул. Чкалова, 75, с. Вікторівка, Березанський район, Миколаївська область, 57415

до відповідачаДепартаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. 1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, 54003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаОСОБА_2 соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, вул. Молодіжна, 4, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400

провизнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та відповідної вкладки, як такій, що проживала на території зони посиленого радіологічного контролю;

- зобов’язати відповідача повторно розглянути подання третьої особи про встановлення позивачу статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він вже має статус особи постраждалої від Чорнобильської катастрофи і відноситься до категорії 4, що підтверджується відповідним посвідченням. У березні 2017 р. він отримав експертний висновок про наявність захворювання, пов’язаного із впливом аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), у зв’язку із чим клопотав про встановлення йому категорії 1 постраждалої від Чорнобильської катастрофи. Відповідач відмовив у видачі відповідного посвідчення, пославшись на втрату чинності положеннями нормативного акту, який встановлював пільги для категорії 4 постраждалих від Чорнобильської катастрофи. На переконання позивача, такі доводи відповідача помилкові, так як право на отримання категорії 1 він має в силу приписів ст. 14 ч. 1 п. 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а втрата чинності деякими положеннями цього нормативного акту не має значення для видачі йому посвідчення категорії 1.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив в його задоволенні відмовити, зазначивши, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII, який набрав чинності з 2015 р., з переліку зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіологічного контролю, в якій проживав позивач та за наслідками проживання в якій йому присвоєно категорію 4 постраждалого від Чорнобильської катастрофи, а також скасовано ст. 23 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачала пільги і компенсації особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Так як експертний висновок, яким позивачу встановлено причинний зв’язок хвороби із Чорнобильською катастрофою, складено після 2015 р., тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", на думку відповідача, позивач не має права на отримання посвідчення категорії 1 (а. с. 28-29).

Третя особа пояснень на позовну заяву не надіслала, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином (а. с. 26).

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи. У судове засідання всі учасники справи не прибули, у зв’язку із чим, на підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута у письмовому проваджені.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Як вбачається з посвідчення серії В-1 № 995088, виданого 6 червня 1994 р., позивач має статус постраждалого від катастрофи на ЧАЕС категорії 4 (а. с. 11).

Такий статус позивачу присвоєно на підставі ст. 11 ч. 1 п. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

6 березня 2017 р. Центральною міжвідомчою експертною комісією Міністерства охорони здоров’я та Міністерства з надзвичайних ситуацій України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, складено експертний висновок, згідно якого у позивача мається захворювання, пов’язане із впливом аварії на ЧАЕС (а. с. 13).

У зв’язку із цим захворюванням позивач отримав 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії від 31 березня 2017 р. (а. с. 12).

Як визначено ст. 14 ч. 1 п. 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Отже, відповідно до наведеної норми Закону, до категорії 1 відносяться, в тому числі, особи, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, що мають інвалідність, яка набута внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивач відповідає сукупності вищенаведених критеріїв - він вже має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 4, має 2 групу інвалідності, яка згідно експертного висновку пов’язана із впливом аварії на ЧАЕС.

Таким чином, позивач в силу приписів ст. 14 ч. 1 п. 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до категорії 1 для встановлення пільг і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і, відповідно, має право на отримання посвідчення категорії 1.

28 квітня 2017 р. відповідач прийняв рішення, оформлене протоколом № 4, відмовити позивачу у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а. с. 14).

Рішення обґрунтовано тим, що експертний висновок видано після набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" і цим Законом з переліку зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіологічного контролю і скасовано ст. 23 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачала пільги і компенсації особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд знаходить обґрунтування відповідачем спірного рішення помилковим, так як виключення із переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіологічного контролю, в якій проживав позивач, і скасування ст. 23 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачала пільги і компенсації особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, не має правового значення для отримання позивачем посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, так як ст. 14 ч. 1 п. 1 цього Закону, яка передбачає критерії для віднесення осіб до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не ставить в залежність отримання такого статусу від наведених відповідачем обставин і не містить обмежень щодо часу встановлення причинного зв’язку між інвалідністю із аварію на ЧАЕС.

Враховуючи викладене, відповідач, відмовляючи позивачу у видачі посвідчення категорії 1, обґрунтував своє рішення помилковими доводами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. При повторному розгляді питання видачі позивачу посвідчення категорії 1, відповідач позбавлений права посилатись на обставини, які вже були предметом судового розгляду, так як їм вже надана правова оцінка.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий зір" позивач звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Чкалова, 75, с. Вікторівка, Березанський район, Миколаївська область, 57415, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. 1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 03194683) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації (вул. Молодіжна, 4, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400), задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. 1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 03194683), яка оформлена протоколом № 4 засідання обласної комісії з розгляду питань, пов'язаних із видачею посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо видачі ОСОБА_1 (вул. Чкалова, 75, с. Вікторівка, Березанський район, Миколаївська область, 57415, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

3. Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. 1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 03194683) протягом десяти робочих днів з дня набрання чинності судовим рішенням в даній адміністративній справі повторно розглянути питання встановлення ОСОБА_1 (вул. Чкалова, 75, с. Вікторівка, Березанський район, Миколаївська область, 57415, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із видачею посвідчення категорії 1.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз